Відновлені заплави здатні поглинати вуглець, – дослідження WWF

Про це йдеться в дослідженні Всесвітнього фонду природи WWF.

WWF Центральної та Східної Європи оприлюднив результати пілотного дослідження, в якому йдеться про важливість відновлення заплав для пом’якшення наслідків зміни клімату. Фахівці дійшли висновку, що відновлення заплавних територій може трансформувати ці ландшафти з джерел парникових газів на потужні поглиначі вуглецю. Дослідження показало, що здатність ландшафту протистояти кліматичним змінам значно підвищується, якщо на двох третинах території колишньої заплави ведуть екстенсивне господарювання з періодичними контрольованими затопленнями. Такі затоплення стимулюють поглинання вуглецю навіть під час тривалих посух, спричинених зміною клімату.

Дослідження, що тривало майже три роки (2022-2024), зосередили на річці Тиса в Угорщині в межах проєкту Living Danube Partnership. Науковці вивчали потоки трьох ключових парникових газів – вуглекислого газу (CO₂), метану (CH₄) й оксиду азоту (N₂O). Річ у тім, що заплави можуть як викидати ці гази в атмосферу, так і поглинати їх залежно від місцевих умов і способу використання земель.

Результати дослідження продемонстрували позитивний вплив відновлення заплав на баланс парникових газів на локальному, ландшафтному та регіональному рівнях. Фахівці стверджують, що періодичні затоплення сприяють зростанню біомаси на поверхні ґрунту та під нею, а це підвищує здатність екосистем поглинати вуглець і дозволяє компенсувати викиди метану й оксиду азоту. Причому це настільки потужний механізм, що він здатен компенсувати загальні викиди парникових газів на відновленій території.

Водночас тривалі посухи, які стають усе частішими через кліматичні зміни, знижують здатність екосистем утримувати вуглець. Але контрольовані затоплення можуть суттєво пом’якшити ці негативні наслідки. А в масштабах цілих ландшафтів або регіонів колишні заплави можуть перетворитися з джерел викидів на поглиначі парникових газів.

Окремою проблемою, на яку звертають увагу дослідники, є інтенсивно оброблювані сільськогосподарські землі, особливо ті, де активно використовують добрива. Вони є значним джерелом викидів оксиду азоту, одного з найнебезпечніших парникових газів. Саме тому сталий підхід до землекористування, зокрема створення простору для природних паводків, є критично важливим, щоб пом’якшити наслідки зміни клімату.

"Це дослідження відкриває новий погляд на значення заплав, – розповіла докторка наук Сільвія Адам (Szilvia Ádám), координаторка проєкту WWF Центральної та Східної Європи. – Відновлення заплав – це можливість водночас зупинити втрату біорізноманіття й досягти кліматичних цілей. Коли ці природні системи працюють у своєму природному режимі, вони здатні регулювати клімат і забезпечувати нас життєво важливими екосистемними послугами".

Відновлені заплави також відіграють важливу роль у природному захисті від екстремальних погодних явищ. Завдяки здатності утримувати воду та стабілізувати ґрунти вони пом’якшують наслідки посух і теплових хвиль. Крім того, ці екосистеми створюють важливі оселища для біорізноманіття та є цінним прикладом екологічного відновлення для Європи. Збільшення площі відновлених заплав здатне забезпечити значні кліматичні й екологічні переваги для всього континенту.

Заплави унікальні тим, що тут поєднуються різноманітні екосистеми. Вологі луки забезпечують умови для косовиці й випасу худоби, ліси забезпечують деревиною, річкові русла стають ідеальними місцями для риболовлі. Водночас ці території є прихистком для багатьох рідкісних видів рослин і тварин. На сьогодні більшість колишніх заплав перетворені на орні землі. Понад 90% заплав у Європі були змінені або деградовані.