Медіадні Премії імені Георгія Ґонґадзе: про цензуру, травму, розслідування та увагу світових ЗМІ до України

Еспресо виступив інформаційним партнером події.

Як передає Еспресо, протягом трьох днів "Медіадні Премії імені Георгія Ґонґадзе" обговорювали найважливіші для медійників теми, зокрема: чи є в Україні цензура і самоцензура; хто виживе у битві медіа та соцмереж; чи є у нас поляризація суспільства; иравма і журналістика: як вберегти і вберегтися; виклики для журналістів-розслідувачів і документалістів; як Україні залишатися на шпальтах світових ЗМІ.

У межах "Медіаднів" також відбувся публічний виступ правозахисника, журналіста Максима Буткевича, якого 18 жовтня вдалося звільнити з російського полону. 

Під час "Медіаднів" інтерв’юерка Власта Лазур також провела публічне інтерв'ю з кримськотатарським по\літиком, викладачем, політологом та журналістом, заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу (з 2013 року), керівником інформаційно-аналітичного підрозділу Наріманом Джелялом. 

Медіекспертка, телеведуча "Еспресо", культурна менеджерка Марія Гурська стала учасницею панелі "Звільнені території та повоєнна Україна: роль медіа у медіації та реінтеграції суспільства", яку модерувала українська письменниця, адвокатка, правозахисниця, телеведуча, радіоведуча Лариса Денисенко. Дискусія стосувалась поляризації суспільства та методів взаємодії з нею. 

Учасниками панелі були також редакторка, журналістка, керівниця інноваційних проєктів CID Media Group Наталія Пахайчук, авторка книги "Як зрозуміти українців: кроскультурний погляд", ад'юнкт-професорка й авторка програм kmbs Марина Стародубська та журналіст, медіакритик, креативний директор Lviv Media Forum Отар Довженко. 

На думку Лариси Денисенко, коли йдеться про медіацію і практики примирення чи порозуміння, першою йде комунікація. "Особливо, якщо люди по-різному заряджені, особливо, якщо у нас у всіх абсолютно різний досвід проживання війни, абсолютно різний досвід проживання війни нашими близькими. Кожен індивідуальний, має різний поріг того, з чим він справляється або не справляється", – вважає вона. 

Зі спостережень Отара Довженка, поляризації суспільства радше немає, але очевидно, що різні групи українців за останні десять років і особливо за останні два з половиною роки проживають дуже різні досвіди, які надзвичайно важко узгодити між собою. "У моєму розумінні чесні розмови про майбутнє, в тому числі в медіапросторі, значною мірою табуйовані. Тому що неможливо припустити вголос, що кінець війни буде відмінним від цілковитої перемоги зі знищенням, розпадом Росії. Тебе звинувачують, що ти за мир на умовах Москви тощо. І це надзвичайно небезпечно, бо у момент, коли бойові дії зупиняться, запуститься цей нищівний процес пошуку винних", – заявив він. 

Ще один блок дискусії стосувався взаємодії з українцями, які тривалий час жили в окупації. Наталія Пахайчук наголошує, що роль журналістів полягає у тому, щоб відстежити та проаналізувати медіапростір. "Щоб зрозуміти, в яких умовах росли і формувалися ці люди, що впливало та в який спосіб, що таке та Юнармія врешті-решт. Крим пропав з нашого поля зору, лише одиниці медіа про нього пишуть. І це призвело до того, що у Луцьку хлопець видав мені: "а що там в Криму хіба погано? У мене там бабуся знайомого живе і нічого". Я кажу, як нічого, а порушення прав людини, а що зробили з кримськими татарами, українцями, які там репресії. А він: "Та ну, такого там нема", – ділиться редакторка.       

Як зазначила Марина Стародубська, наше суспільство ще з часів Радянського Союзу дуже патерналістичне. "Коли ми даємо платформу людям, яких слухають, важливо, щоб вони говорили про важливість самозарадності. Якщо ми вилізимо з цієї липкої патерналістської трясини, то те, що республіка дала подачку не буде ні для кого вау-ефектом", – вважає вона.  

А, на думку Марії Гурської, медіа не можуть встановлювати справедливість. "Тому що справедливість у нашому випадку може настати внаслідок прийняття рішень головами держав та проштовхуванням їхніми суспільствами. Те, що можуть робити медіа – це підводити ці суспільства до прийняття відповідних рішень, надаючи їм правдиву, об'єктивну та неупереджену інформацію", – заявила вона.