75% селян змушені пити небезпечну воду

Експерти зазначають, що сьогодні потрібні кардинальні зміни в державній політиці щодо забезпечення водою уже не тільки засушливих регіонів, а й центру, півночі та навіть заходу України.

Україна входить до двадцятки лідерів антирейтингу із забруднення води. Якщо в містах цю проблему більш-менш намагаються розв’язувати, то в селах — це одна з найболючіших тем. Дві третини сільських жителів не мають водогону, а користуються водою з криниць і копанок завглибшки 1,5–6 метрів. Дуже часто ця рідина має значне відхилення від норми.
 
«В деяких регіонах відхилення води від норми сягає 70–80%. У багатьох криницях на території України воду брати вже не можна. І незабаром, якщо політика держави у сфері водопостачання не зміниться й не стане послідовною, на місці родючих земель буде… пустеля», — заявив ректор Інституту екології та людини Михайло Салюта.
 
За словами науковця, у селах у людей часто немає вибору, і вони змушені вживати неякісну воду. Криниці викопують без урахування течії ґрунтових вод, а тому нерідко нечистоти потрапляють і до питної води. У результаті, замість води селяни споживають залишки хімічних добрив. На практиці маємо кожен десятий отруйний колодязь. Звідси й зростання захворювань, зокрема, онкологічних. Але лише на колодязях проблема води на селі не закінчується. У групі ризику й ті, у кого вдома є централізоване водопостачання.
 
«Більшість сільських водогонів збудовані та прокладені ще за радянських часів так званим господарським способом. Зараз усі вони перебувають на балансі сільських і селищних рад. Коштів на утримання систем водопостачання, на їх поточний і капітальний ремонт бракує. Тому водопостачання відбувається з перебоями. І СЕС постійно зауважує, що вода не відповідає санітарним нормам», — зазначив начальник Українського об’єднання сільського комунального господарства «Укрсількомунгосп» Володимир Хоменко.
 
За словами експерта, забруднена питна вода — це проблема не одного села, а цілої країни. Тому й вирішувати екологічні питання потрібно на загальнодержавному рівні. Фахівці мають конкретні пропозиції: по-перше, потрібно почати розбудову центрального водопостачання в селах. По-друге, створити умови для інвесторів, які б бажали вкласти гроші в українське село. Зі своїми пропозиціями комунальники долучилися до політичної партії «Всеукраїнське аграрне об’єднання «ЗАСТУП», яка єдиною серед вітчизняних політсил визначила власним пріоритетом розвиток села та поліпшення якості життя населення.
 
«Ми маємо вже реалізований приклад інвестиційного проекту. У селі Семенівка Запорізької області була побудована сучасна система водопостачання. Як наслідок, селяни отримали якісну питну воду, знезаражену озоном, котру можна споживати «з-під крану»; безперебійне забезпечення водою і влітку, і взимку; нормальний тиск у водопровідній мережі. До того ж, через покращення якості води за 3 роки кількість захворювань значно зменшилася. І все це коштує для однієї сім’ї всього 9,6 грн за кубометр», — підкреслив один із лідерів партії «ЗАСТУП» Володимир Хоменко.
 
Для того, щоб реалізовувати подібні проекти, за словами Володимира Хоменка, потрібно зробити кілька законодавчих кроків: отримати згоду сільських/селищних рад і включити до тарифу на воду інвестиційний складник, що гарантує інвестору повернення вкладених коштів. Для селян плюси очевидні: замість викопаної криниці із водою сумнівної якості вони одержать цілком придатну воду з-під крану.