Дебати Європарламенту: Росія скочується в темні часи "нового сталінізму"

Фракція "лівих" і позафракційні депутати, більшість з яких входять до складу так званої групи "Друзі Путіна", майже в повному складі дебати по російському питанню проігнорували, передає Еспресо.TV з посиланням на Deutsche Welle.

Верховний комісар ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Федеріка Могеріні, що відкрила дебати, підкреслила, що свобода слова і інакомислення в Росії сьогодні відчувають значний політичний тиск. Проте в ЄС чудово розуміють, що "сотні тисяч росіян виступають проти цього", додала глава європейської дипломатії. Говорячи про вбивство Бориса Нємцова, вона згадала також Анну Політковську, Сергія Магнітського, Олександра Литвиненка та інших, зазначивши, що цих різних за родом діяльності людей, які намагалися протистояти російської влади, об'єднує те, що вони були фактично оголошені ворогами держави і загинули за нез'ясованих обставин.

"Жорстоким посланням Кремля всьому демократичному світу" назвала вбивство Бориса Нємцова латвійський депутат від Європейської народної партії Сандра Калнієте, яка через відмову російської влади у в'їзді не змогла потрапити на похорон політика.

"Ми знаємо, що кожна диктатура врешті-решт руйнує сама себе, тому нам потрібно запастися терпінням і чекати падіння режиму Путіна", - переконана Калнієте. "Пропагандистська машина Путіна" заволоділа думками росіян, тому демократичний світ "має підтримувати незалежних журналістів, спілкуватися з російською молоддю та опозицією", впевнена представник Латвії.

"Чи є демократія в Росії?" - З цим риторичним питанням звернувся до залу польський консерватор Анджей Дуда, перерахувавши головні ознаки політичного режиму сучасної Росії. За його словами, в країні давно не було чесних виборів, в ній зневажаються основні норми конституції, відсутні незалежні суди і розвинуте громадянське суспільство, а опозиційні політики оголошуються зрадниками.

"Сучасна Росія, яка, крім усього цього, ще й відкрито порушує норми міжнародного права, не має нічого спільного з демократією", - уклав польський політик. А естонська представниця соціалістів у Європарламенті Маріу Лаурестен переконана, що "Путінська Росія сповзає в темні часи, на подобу 30-х років минулого століття". "Ми бачимо формування нового сталінізму", - переконана вона.

Майже всі виступаючі відзначали, що Євросоюз повинен продовжувати спілкування з громадянським суспільством Росії, які опинилися в заручниках офіційної політики Кремля. Нідерландський євродепутат-ліберал Ханс ван Баал вважає, що ЄС повинен продовжити дію санкцій проти представників влади Росії, але в той же час "простягнути руку простим росіянам, яких ми любимо і поважаємо".

У Європарламенті мало вірять в офіційну версію Кремля про виконавців і замовників вбивства опозиційного політика. Член фракції євроскептиків литовець Валентинас Мацуроніс переконаний, що за вбивство Бориса Нємцова відповідальність несе російське керівництво. Піддав сумніву "чеченську версію" і бельгійський консерватор Марк Демесмекер. "Борис Нємцов ніколи не виступав проти ісламу, а, навпаки, закликав суспільство до толерантності у всіх його проявах", - сказав він.

Виступ позафракційного депутата Жана-Люка Шафгаузера, який був обраний до Європарламенту від французької крайньої правої партії "Національний фронт" і має репутацію друга кремлівського режиму, викликав обурення в залі. Серед іншого, він заявив, що партію Бориса Нємцова підтримує тільки чотири відсотки росіян, тому неправильно називати його лідером російської опозиції. "Справжня опозиція в Росії - це комуністи, тому що їх підтримує 20 відсотків населення", - заявив Жан-Люк Шафгаузер.

У відповідь голова комітету Європейського парламенту з питань зовнішньої політики Ельмар Брок назвав французького політика "посланцем" між лідером "Національного фронту" Марін Ле Пен і Володимиром Путіним, натякаючи на інформацію про те, що російська влада надає відчутну фінансову підтримку ультраправій французькій партії.

Репліка Брока викликала дуже емоційну реакцію французького політика, і він зажадав від німецького депутата Європарламенту відмовитися від своїх слів, погрожуючи судом. Однак німецького політика ці погрози не злякали, і він заявив, що його слова не наклеп, а констатація вже відомого факту.