В Національному художньому музеї України з 24 серпня розпочнеться виставка "Проект Енеїда"

Канон української літератури вже є цілком сформованим, а однією з його особливостей виступає домінуюча текстуальність. Однак «класика» може існувати не тільки у словесних формах – часто вона втілюється у візуальних образах, що перебувають на рівнях неусвідомленого або напівзабутого. Природа візуальності ставить перед собою чимало запитань, які будуть порушені під час виставки.

Першотекстом для «Проекту Енеїда» стає поема Івана Котляревського, яка отримала статус «першої пам’ятки українського писемництва». Подібна асоціація – неабиякий поштовх для подальших опрацювань тексту тими митцями, які бажали ототожнити себе з українською ідеєю. Очевидно, що це поняття ніколи не було однозначним, кожна доба наповнювала його різними сенсами, подекуди протилежними. Тож, перший цікавий прояв «Енеїди» – її функція «лакмусового папірця», який допомагає відкрити ідеологічні коди, що були притаманні тому чи іншому часу.

Друга сторона роботи з «Енеїдою» може бути охарактеризована, як розробка своєрідного посібника з історії українського мистецтва. Майже кожна художня епоха, починаючи з кінця ХІХ століття, була втілена в візуальних образах: від реалізму поема переходить до авангарду та експресіонізму, виражається крізь соцреалізм і народну творчість, врешті-решт стає схожою на малюнки до коміксу, одночасно втілюється через медійне мистецтво – мультиплікацію. «Енеїда», здається, здатна витримати будь-яку трансформацію, однаково гармонійно набуваючи форми театральної вистави чи основи для інтер’єру літературної кав’ярні.

Що справді дивує і, водночас, надихає – за таких умов історія життя твору після написання тексту Котляревським так і не була досліджена (за 175 років, якщо рахувати від появи повного видання в 1842-му). Простір дослідження опиняється відкритим. «Проект Енеїда» – це та виставка, яка має розпочати огляд основного візуального пласту, який був створений до 2000-х років. Більше того, «Проект Енеїда» – це той майданчик, який демонструє можливість роботи з величезною кількістю тем через усього лише один, хоча й етапний, твір. Питання, які з’являються при перегляді різноманітних образів до поеми Котляревського, часто можна окреслити як питання ідентичності, що певним чином перетинаються в різних епохах, стилях та іменах. Пам’ять отримує свою архівну форму, візуальні образи стають насиченими та «оживають» у виставковому середовищі.

Експозиційність «Проекту Енеїда» не обмежується демонстрацією картин і ілюстрацій до травестійно-бурлескної поеми: візуальність проявляється, наприклад, через мультимедійні засоби або ж «реінкарнацію» у рамках проекту кафе «Еней», яке тривалий час було знаковим місцем для київської інтелігенції; у винайденні діалогу між творами до «Енеїди» та загальновідомими художніми роботами. Загалом, під час міжмузейного проекту буде представлено понад 200 експонатів з найрізноманітніших колекцій: серед них – як вже визнані шедеври Георгія Нарбута або Анатолія Базилевича, так і досі жодного разу неекспоновані в Києві зразки з музейних фондів інших міст – наприклад, твори Мирона Левицького та Михайла Дерегуса. «Відчути» тему  допоможе й насичена програма, що передбачатиме кураторські екскурсії, ноктюрни, дитячі заходи, зустрічі й круглі столи зі знавцями та творцями образів «Енеїди» та сучасниками 1960-х років – періоду, коли твір отримав чи не найбільшу кількість візуальних втілень у мистецтві.

За підтримки Фонду родини Загорій

Інституційні партнери:

Національний художній музей України

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького

Львівська національна галерея мистецтв імені Б. Г. Возницького

Харківський художній музей

Полтавський літературно-меморіальний музей І. П. Котляревського

Музей театрального, музичного та кіномистецтва України

Музей книги і друкарства України

Національний музей українського народного декоративного мистецтва

Львівський музей історії релігії

НКММК «Мистецький Арсенал»

Національний музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків

«Укранімафільм»

Національний центр Олександра Довженка

Асоціація дослідників фарфору та фаянсу

Міністерство культури України

Приватні колекції: Олексій Базилевич, Василь Перевальський, Едуард Кірич, Олег Кравченко, Валерій Завершинський

Гастрономічний партнер: сім'я ресторанів Дмитра Борисова 

Каталог до проекту: видавництво «Артбук»

Дружнього кола Національного художнього музею України, Kunstrans Kiev, Адвокатського об’єднання «Тітич і партнери», Stedley Art Foundation

Генеральний медіа-партнер: Espreso. TV

Інформаційні партнери: сім'я ресторанів Дмитра Борисова, Український кризовий медіа-центр, журнал Viva,