У НБУ придумали, як вберегти українську економіку від нових криз

3 грудня Нацбанк презентував Стратегію макропруденційної політики.

У документі описано, що та як робитиме НБУ, щоб забезпечити фінансову стабільність, необхідну для сталого економічного зростання.

Стратегія закладає основу для запровадження системної макропруденційної політики в Україні, яка необхідна для запобігання накопиченню й реалізації системних ризиків у фінансовому секторі, а також для підвищення його стійкості до кризових явищ.

Зазначено, що інструменти макропруденційної політики застосовуються до фінансової системи загалом або окремих груп її учасників.

"Оскільки фінансова стабільність залежить не тільки від банків, а й від небанківських фінансових установ, то для вчасного виявлення системних ризиків і реагування на них Національний банк координуватиме свої дії з іншими регуляторами фінансового сектору, зокрема через міжвідомчий орган – Раду з фінансової стабільності", - зауважив під час презентації Стратегії Голова Національного банку Яків Смолій.

Також під час презентації зазначено, що за частотою системних банківських криз Україна входить до трійки країн-лідерів у світі: упродовж останніх 20 років вони траплялися тричі.

Прямі втрати всієї економіки від останньої  кризи 2014-2016 рр. становили майже 40% ВВП.

Наслідки цієї кризи суттєво обмежили банківське кредитування та економічне зростання. Це свідчення того, якою високою може бути ціна недостатньо ефективного регулювання фінансового сектору – як на рівні окремих фінансових установ, так і на рівні системи в цілому, підкреслюють в НБУ.

Кінцева мета макропруденційної політики – забезпечення фінансової стабільності через підвищення стійкості фінансової системи та недопущення накопичення системних ризиків.
Стратегія визначає шість проміжних цілей:

1)    недопущення надмірного зростання кредитування;

2)    недопущення накопичення дефіциту ліквідності;

3)    обмеження концентрації ризиків;

4)    обмеження впливу викривлених стимулів;

5)    підвищення стійкості фінансової інфраструктури;

6)    зниження рівня доларизації в секторі.

Також під час презентації Стратегії у НБУ назвали низку довгострокових ризиків, що притаманні фінансовому сектору України сьогодні:

·         коротка строковість фондування банків;

·         значний рівень доларизації банківського сектору;

·         висока частка державного капіталу в банківському секторі;

·         стрімке зростання споживчого кредитування;

·         перетікання активів та операцій до небанківського фінансового сектору;

·         висока концентрація кредитних ризиків;

·         висока частка непрацюючих кредитів.