Вчені знайшли у кризі сліди могутньої сонячної бурі часів Стародавнього Риму

Про це пише Naked Science.

Ще в 2017 році міжнародна група вчених звернула увагу на вуглецевий пік в деревних кільцях, відповідний 660 року до н.е. Однак він цілком міг стати наслідком і інших подій (наприклад, просто дуже потужною сонячного спалаху) - і дослідники продовжили роботу. У новій статті, опублікованій в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, вони додали до цих даних результати досліджень криги.

Реймонд Мушелер (Raimund Muscheler) з Лундського університету і його колеги вивчили керни, отримані з льодовиків Гренландії. У відкладеннях, що утворилися близько 660 року до н.е., автори виявили різке зростання вмісту рідкісних ізотопів берилію і хлору, що підтверджує версію події в той час потужного сплеску протонів.

За оцінками вчених, він був одним з найсильніших за всю історію людства - вдесятеро потужніший рекордного SPE нашого часу, зареєстрованого в 1956 році.

Довідка:

Активні процеси, що відбуваються у магнітному полі Сонця, можуть призводити до появи корональних викидів маси: потоки прискорених заряджених частинок створюють нестабільність в сонячному вітрі і викликають магнітні бурі на Землі. Такі викиди можуть додатково розганяти протони сонячного вітру до величезних швидкостей. І якщо зазвичай вони не проникають крізь земну магнітосферу, то такі протонні сплески (Solar Proton Event, SPE) можуть досягати іоносфери, порушуючи супутниковий зв'язок і викликаючи полярні сяйва.

До сих пір механізм SPE-сплесків погано вивчений. Такі події досить рідкісні, а сучасні спостереження за Сонцем тривають менше сотні років, тому їх сліди шукають і в древніх зразках: викликані потоками протонів взаємодії в атмосфері призводять до зміни вмісту в ній різних нуклідів. Тому SPE може відбитися несподіваним піком в кількості включеного до складу рослини вуглецю-14 - на деревних кільцях - або піком вмісту берилію-10 і хлору-36 в крижаних кернах.