До 7 років в'язниці за ботоферми: Бородянський презентував законопроєкт про дезінформацію

Відео з презентації законопроєкту міністр культури, молоді і спорту Володимир Бородянський опублікував на Facebook.

Новий законопроєкт адміністративну і кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних засобами масової інформаці.

"Поширення дезінформації за умови добровільного спростування, починаючи із третього факту порушення протягом одного року, передбачає покарання у вигляді 1 тис. мінімальних зарплат за кожне порушення (мінімальна зарплата з 1 січня 2020 року становить 4723 грн; отже, штраф становитиме 4,7 млн грн). У разі, якщо ЗМІ відмовиться добровільно спростувати "дезінформацію", штраф зросте до 2 тис. мінімальних зарплат за кожен факт (9,4 млн грн).

Законопроєктом пропонується призначити уповноваженого з питань інформації, якого призначатиме Кабінет Міністрів. Уповноважений з питань інформації відстежуватиме публікації у ЗМІ, що містять ознаки дезінформації.

Він матиме право звертатися до суду з вимогою до ЗМІ спростувати інформацію або опублікувати відповідь на викладені у матеріалі дані. За відмову опублікувати відповідь уповноваженого на дезінформацію або її несвоєчасне оприлюднення пропонують ввести штраф у розмірі 20 мінімальних заробітних плат (приблизно 94 тис. грн).

Систематичне навмисне розміщення завідомо недостовірних відомостей, фактів, подій чи явищ, які становлять загрозу національній або громадській безпеці, територіальній цілісності, суверенітету, обороноздатності країни тощо в період відсутності контролю України над частиною свого кордону, пропонують вважати кримінальним злочином (звертатися у правоохоронні органи для перевірки інформації також має уповноважений). За це передбачено штраф від 5 тис. до 10 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 тис. до 170 тис. грн) або виправні роботи на строк від одного до двох років.

У разі, якщо такі дані будуть масово поширювати за допомогою ботів або спеціально організованої системи облікових записів користувачів інформаційних послуг чи способів умисної фальсифікації, покарання становить від двох до п'яти років позбавлення волі.

Фінансування таких дій каратимуть позбавленням волі строком від трьох до п'яти років; якщо дії призведуть до тяжких наслідків – від п'яти до семи років в'язниці із забороною обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко відреагував на новий законопроєкт:

"Замість реальних пріоритетів - боротися із російською пропагандою та антиукраїнськими фейками - в Мінкульті в проекті Закону про боротьбу з дезінформацією зосереджуються на жорсткому регулюванні професійної діяльності українських журналістів."

Він додав, що держава хоче, щоб українським ЗМІ присвоювали "Індекси довіри", а статус журналіста та прес-карту видавала пов’язана з владою "незалежна" журналістська асоціація.

"Фактично, в Україні буде кілька сортів журналістів. І журналістам найвищого сорту обіцяють отримання спеціального захисту їх фізичної безпеки та гарантії праці", - заявив Томіленко.

• 16 січня Інститут масової інформації випустив підсумки за 2019 рік: 243 випадки порушень свободи слова, з них 172 - фізична агресія до журналістів