“Керамічний код Івана Левинського” збагатили нюансами

Днями масштабну резонансну виставку “Керамічний код Івана Левинського (погляд через століття)”, відкриту минулого  листопада до століття цього видатного архітектора, найбільшого будівничогоЛьвова, світового рівня митця та підприємця у львівському  Музеї етнографії та художнього промислу  Інституту народознавства НАН України, поповнили ще два стенди унікальних архівних матеріалів. Про це “Еспресо-Захід” повідомив  Андрій Колотай - завідувач сектору експозиції Музею, який спільно із заступником директора з наукової роботи Інституту народознавства Андрієм Клімашевським є кураторами “Керамічного коду…”.

Як розповів Андрій Колотай, за час свого існування ця тимчасова експозиція постійно чимось поповнюється. І це нове у підходах до виставок у їхньому музеї. Цього разу цікаві архіви до музею принесла родина соратника Івана Левинського – Михайла Стефанівського, автора найкращих зразків українського модерну в архітектурному металі не тільки Львова, а й України, непересічного митця та підприємця. Зокрема, на одній зі старих світлин ( яка до того ж дуже доброї якості) Іван Левинський у віці 49 років. “Це вперше бачимо Левинського не юним і не літнім, а в розквіті сил”, - акцентує Андрій Колотай.

Ця подія дуже на часі ще й через те, що якраз у ці дні у Музеї етнографії та художнього промислу  за підтримки Українського культурного фонду та в співпраці  з харківським видавництвом “Раритети України” стартував проект “Керамічний код Івана Левинського в естетичному вимірі українця кінця ХІХ- початку ХХ ст.” -- мова про підготовку та виготовлення двох варіантів каталогу чинної виставки (друкованого та електронного), відеозапис кураторської екскурсії цією тимчасовою експозицією, а також двох фільмів – про технологію кераміки з реставраційної майстерні у Львові і гончарної школи в Опішному та про кераміку в архітектурі. 

“Дуже важливо, що в цьому проекті будуть також описані керамічні твори учнів, послідовників та співробітниківІвана Левинського з різних регіонів України, об’єднаних спільним баченням українського модерну -- розповідає “Еспресо-Захід” людина, на плечі якої лягла відповідальність, аби проект ( зокрема його частина у рамках музею) вийшов вдалим, старший науковий співробітник відділу мистецтвознавства Інституту народознавства НАН України Оксана Герій. – Відтак до дослідницької праці залучені не тількильвів’яни, а професійні мистецтвознавці, етнографи та архітектори з інших міст України – зокрема Харкова, Полтави та Опішні. Тому можемо говорити про першу нашу співпрацю саме такого великого розмаху між заходом і сходом держави. Як і про те, що прихід нашої виставки у віртуальний світ розширює коло людей, які мають шанс як її подивитися, так і пізнати, що ж тобув за унікальний чоловік Іван Левинський і в чому взагалі інтрига українського національного стилю. Переконана, що це насправді важливо».

До речі, проект має завершитися в жовтні, а сама виставка триватиме до кінця грудня. Це перша фондова виставкав Музеї етнографії та художнього промислу, яка  триватиме так довго – понад рік. 

Фото з архіву Музею етнографії та художнього промислу