Унікальну "Вежу пам’яті" упорядкували на Львівщині

Про це повідомляє "Еспресо.Захід".

Поблизу села Недільне Старосамбірського району, що на Львівщині, на вершині гори Діл видніється дерев’яна "Вежа пам’яті". Це своєрідний пам’ятник хлопцям, котрі воювали в українській повстанській армії у 1943 році під час Другої світової війни. Тоді на горі Діл відбувся запеклий бій між 105-ма бійцями ОУН — УПА та близько трьома тисячами німецьких загарбників. Під час бою загинули 43 повстанці. На місці битви насипали братську могилу.

"Ще з дитинства мені розповідали про ці запеклі бої на горі, - розповідає у коментарі "Еспресо.Захід" ідейний натхненник проекту Ігор Піхоцький. - Коли я виріс, прийшла думка спорудити пам’ятний знак на місці події. Втім, не хотілося ставити всім звичні монументи, а облаштувати щось унікальне, щоби  приваблювало туристів. Доля мене звела з художником, скульптором Олесем Дзиндрою. Я поділився з ним ідеєю і він запропонував цікаве її втілення. Отож нині на вершині гори стоїть 43-метрова дерев’яна вежа, яка символізує полеглих повстанців".

Сама споруда теж символічна та особлива зі своєю історією. Збудована вежа за бойківською традицією. Олесь Дзиндра, котрий втілював ідею, розповів журналістці "Еспресо.Захід", що саме бойківська будівельна традиція — будувати з дерева, і вона нині занепадає.

"Колись такі вежі стояли на усіх вершинах в горах. Через них бойки передавали інформацію, що нападають вороги, - зазначив Олесь Дзиндра. - Я два роки пручався, щоб на тому місці не було бронзового чи гранітного монументу. Отож в мене виникла ідея пам’ятник втілити у вигляді такої старовинної дерев’яної вежі, яка б ще зберігала ту давню бойківську будівельну традицію.  Це ще один артефакт, щоб нагадувати про нашу культуру".

"Протягом восьми років тривали роботи з облаштування пам’ятного місця. Вежа зводилася силами громади та меценатів області. Два роки тому монумент нарешті вдалося відкрити. Щороку тут намагаються додати щось нове. Нещодавно освітили вершечок вежі, аби її було видно навіть уночі. Вежа буде стояти, поки люди будуть пам’ятати, - каже Ігор Піхоцький. За нею потрібно доглядати та облагороджувати територію. Аби не занехаяти — чоловік влаштовує сімейні толоки, щоб підтримувати територію в чистоті. В планах надалі докупити ще ліхтарів, аби споруда засяяла у синьо-жовтих барвах".

Усі фото: Ігор Піхоцький.