Урядовий законопроєкт щодо НАБУ поставить під сумнів легітимність рішень Бюро до квітня 22 року, - ЦПК

Про це йдеться в аналізі урядового законопроєкту про НАБУ від Центру протидії корупції.

Нагадамо, 15 лютого на позачерговому засіданні уряду було внесено законопроєкт №5070, який того ж таки дня внесли до Верховної Ради.

Якщо цей законопроєкт буде прийнятий, то фактично НАБУ отримає одночасно і директора, і виконуючого обов’язки директора, що ставить під сумнів легітимність будь-яких рішень керівництва бюро. 

"Очевидно, що причиною цього проєкту є бажання призначити «ручного» директора НАБУ, який за одним дзвінком з банкової буде блокувати справи щодо «татарових» або навпаки порушувати щодо ворогів Зеленського. Ні блокування роботи НАБУ, ні ручна процедура конкурсу в НАБУ за жодних обставин не будуть прийняті міжнародними партнерами. Саме тому проросійське оточення штовхає Зеленського на цей крок", – зазначив голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

В Центрі протидії корупції наголосили, що закон може призвести до юридичного двовладдя у НАБУ.

Читайте також: "Депутатів непокоїть реакція МВФ та західних партнерів": Кравчук прокоментувала перспективу звільнення Ситника

"У нормі вказано, що заступник Ситника виконуватиме повноваження директора НАБУ до призначення нового. Однак тут не йдеться про те, що відбудеться із чинним директором Артемом Ситником.  Рішення КСУ про визнання неконституційним указу про його призначення не призводить до втрати ним своїх повноважень чи звільнення з посади директора. Підстави для його звільнення з посади Директора, які встановлені законом, також відсутні.  За таких обставин Ситник залишається директором НАБУ, але до обрання нового директора і в його першого заступника Гізо Углави будуть повноваження директора. Тобто в НАБУ залишиться в.о. з повноваженнями директора і директор з повноваженнями. У підсумку підривається легітимність будь-яких рішень обох", - ззначили в ЦПК.

Також в організації стверджують, що законопроєкт підважує незалежність НАБУ.

"Нова конкурсна процедура з обрання директора визначає таку конфігурацію конкурсної комісії: 9 членів, 3 з яких визначає очолювана президентом Рада національної безпеки та оборони, 3 визначає Кабінет міністрів самостійно і ще 3 також Кабмін, але за пропозицією партнерів України в сфері антикорупції. Рішення прийматимуться простою більшістю голосів 5-ма членами комісії. На практиці це означає, що делеговані міжнародними партнерами члени комісії не матимуть жодної ролі в процесі роботи, адже їх голос не буде важливим для прийняття рішення", - пояснили у ЦПК.

Підписуйтеся на наш телеграм-канал Новини Еспресо