Новий пакет допомоги від США допоможе ефективніше боротися з іранськими ракетами. Колонка Сергія Згурця

Військова допомога від Болгарії 

Болгарія має велику кількість устаткованого радянського озброєння й оборонно-промисловий комплекс, який виготовляє частину власної продукції, зокрема боєприпасів до артилерії НАТОвського, і радянського калібру. Ми, до речі, купували боєприпаси в Болгарії та будемо купувати й далі. Росія навіть підривала там склади, аби ці боєприпаси не дістались Україні. Також у сусідів є танки й БМП, які нам потрібні й можуть бути передані. Головне, що Болгарія має значний перелік комплексів ППО. Це і старі зразки, і нові, на кшталт комплексу С-300. Головне, що вона має ракети до цих комплексів, які нам вкрай потрібні. Чи буде Болгарія передавати саме ЗРК С-300 чи арсенали до них, побачимо, але цей крок надзвичайно позитивний.

Пакет оборонної допомоги від США

Що ж увійшло до пакета військової допомоги на загальну суму 400 млн доларів? Насамперед є танки. Це поки що не "абрамси". Це танки Т-72 - 45 танків, які США куплять у Чехії, а потім модернізують на своїх потужностях. Представник Пентагону сказав, що це буде найбільш просунута версія, яку Україна отримає для ведення бойових дій. Частина танків надійде до кінця року, а інша — наступного року. Скажу так, що це гарне надходження, тому що нам потрібно наступати й танків на полі бою ніколи не буває забагато. Також є 250 БТР М1117 - колісна бойова броньована машина. Це новий зразок, який свого часу армія США використовувала в Іраку й Афганістані — бойова броньована машина форми 4 на 4, яка може мати різні функції. Вона якраз оптимально підходить для наших легких і десантно-штурмових бригад і може мати різні версії. Одна з них — колісний танк із баштою від компанії Cockerill. І ця башта може використовувати український керований снаряд калібру 90 мм. Фактично це якраз можливість підтягнути в нашу оборонну промисловість створення нового зразка озброєнь під цю відому у світі платформу. Також є 40 бронекатерів. Ці катери нам будуть вкрай потрібні, аби ганяти та знищувати ворогів на річці Дніпро. Такої можливості в нас немає, а зараз ми таку можливість отримаємо коштом цього надходження з Пентагону. Передають і ударні баражувальні дрони-камікадзе Phoenix Ghost - аж 1110 одиниць. Десь із липня ми отримали ще 700 таких дронів, але насправді ми не маємо жодного фото й відео, які стосуються Phoenix Ghost. Вони залишаються вкрай утаємниченим ударним боєприпасом. Навіть на сайті компанії Aerospace немає жодної згадки про цей ударний баражувальний боєприпас. Цей камікадзе призначений для знищення цілей із середнім рівнем бронювання, тобто для танків. Він може перебувати в повітрі десь 6 годин і фактично є оцінки з боку Пентагону: "українці чудово використовують систему Phoenix Ghost, це дає можливість законтрактувати додаткові потужності, і ми зможемо забезпечити стабільне постачання цього потенціалу для забезпечення Збройних сил". Про це говорили в Пентагоні декілька місяців тому, і зараз ми бачимо, що результат цілком відчутний. Ці баражувальні боєприпаси нам дуже потрібні на полі бою.

І ще в пакеті є те, що стосується комплексів ППО. Ідеться про те, що комплекси Hawk та ракети до них мають  модернізувати. Це комплекс, який був попередником ЗРК Patriot. Він може знищувати цілі на відстані до 50 км. Яку кількість нам передадуть США — невідомо, але відомо, що перед цим була готовність Іспанії передати нам чотири комплекси Hawk.

Коштом цього пакета вирішується низка завдань, які нам потрібні для успіху на полі бою. А також питання поступового ущільнення нашої ППО, аби гарантовано боротися з різними цілями, починаючи від ворожих баражувальних боєприпасів і до ракет, які РФ сьогодні хоче придбати в Ірану й використати проти України.

Протидія іранським балістичним ракетам

Коли ми говоримо про загрози в галузі ППО, то треба розуміти, наскільки ми маємо можливості протидіяти, зокрема тим же іранським балістичним ракетам. Ідеться про закупівлю двох видів цих озброєнь. Один тип ракет - Fateh-110 - має дальність до 300 км, інший - Zolfaghar - має дальність до 700 км. Цю інформацію оголосив керівник військової розвідки, а потім речник командування Повітряних сил говорив про те, що насправді в нас дуже складно з арсеналами, щоб перехоплювати такі балістичні ракети.

Ігор Романенко, генерал-лейтенант у відставці, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ розповів, що базові ЗРК, які зараз є в Повітряних силах, слугують для прикриття об’єктів інфраструктури, міста, тобто є об’єктовою ППО. Це радянські комплекси С-300 та Бук-М1. Їх розробляли, щоб знищувати аеродинамічні цілі, до яких належать літаки, гелікоптери, крилаті ракети, БПЛА. Особливістю балістичних ракет є траєкторія, і як правило, вони гіперзвукові, тобто мають декілька швидкостей звуку — махів. До таких у противника належать балістичні "іскандери", тому що з установки "Іскандер-М" можна запускати як балістичну, так і як крилату ракету. З крилатими ракетами ймовірність їх знищити є, а "кинджали" - іскандери, які чітко закріплюються на Міг-31 (швидкісному винищувачі, їхня швидкість сягає 5 - 8 махів) — важче. Є проблеми у визначенні відповідної дальності, щоб обслузі ЗРК вистачило часу виявити ціль для наведення протиракети й запустити її. Ці протиракетні комплекси, як правило, повинні мати швидкість близьку до ракет, які вони знищують. Зараз таких комплексів в Україні немає. Тому це окремі проблеми та засоби. Треба подивитися, як можна буде працювати по них "насамсами" й IRIS-Т, але обидва комплекси дуже вдалі, сучасні, проте розраховані на знищення аеробалістичних цілей і в них хороші ракети "повітря-повітря". Хоча франко-італійський SAMP-T чи Mamba може знищувати балістичні ракети на театрі воєнних дій, тобто на дальності 10 км, і теж є ракетою "повітря-повітря", але має прискорювач. Тобто це дуже глибоко модернізована ракета, яка нібито дає можливість знищувати, зокрема, балістичні цілі. Таких комплексів у світі обмаль: три останні модифікації американського Patriot, Mamba, ізраїльський, російський, китайський, японський і південнокорейський. І нам потрібні саме вони, тому що іранські ракети — серйозна проблема. У ході російсько-української війни "іскандери" в повітрі ми не знищували. Потрібно знищувати пускові платформи — наземні, повітряні або надводні — іще до пуску, як атаки дронів у Севастополі призвели до виведення з ладу носіїв ракет "калібрів". Це засіб протидії ракетам, якими росіяни обстрілювали об’єкти в усій Україні. Воєнно-політичне керівництво України займається розв'язанням цієї проблеми, розвиває протиракетну оборону. З моменту виявлення іранської ракети є декілька десятків секунд на її знищення. Треба не чекати, поки буде завдана шкода й люди гинутимуть, а діяти на випередження. Поки в союзників із цим є проблеми. Наше керівництво працює над тим, щоб переконати їх робити все своєчасно та швидко. 

Підвищення ефективності ППО полягає в тому, щоб наситити її різними комплексами. Поки в нас ПЗРК, комплекси ближньої дії й планах - Hawk - середньої дії, можливо, франко-італійський. Треба подивитися на можливість ракет NASAMS дальності 40 км і більше працювати по балістичних ракетах. Тобто один напрям — масоване постачання старих комплексів, щоб ми могли збивати й на малих висотах, і близьких, і середньої дальності. А також постачання сучасних комплексів, як правило, далекої дії, щоб ми могли збивати носії та працювати по гіперзвукових балістичних ракетах.

З приходом Patriot треба ставити завдання побудови ППО на нових підходах з автоматизованою системою управління, яка підвищує ефективність ведення бойових дій, а у сфері ППО час виконання завдань — хвилини й секунди. Треба переконувати союзників будувати ППО та протиракетну оборону від Норвегії до Болгарії, а можливо, Туреччини. І Україна тут посідає центрове місце. Виходячи з цього, є сенс постачати саме такі комплекси й перевіряти в активних бойових діях. Тим, хто постачає техніку, має велику рекламу, бо тільки війна досконало перевіряє техніку.