Програма "Школа офлайн": які зміни чекають на учнів та вчителів у майбутньому

"Школа офлайн" - це складова наказу МОН №850 від 13 червня 2024 року "Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні". Повноцінне впровадження ініціативи планується на вересень 2025 року. 

Згідно з даними дослідження PISA-2022, школярі відстають у навчанні на 1,5 - 2,5 року, якщо порівнювати з однолітками з інших країн. Відсутність належної соціалізації та обмежений доступ до технологій лише поглибили цей розрив. Дистанційне навчання стало вимушеним кроком, але воно не вирішує всіх проблем, зокрема не гарантує безпеки під час повітряних тривог.

Щоб подолати ці виклики, Міністерство освіти і науки України спільно з віцепрем’єр-міністром з інновацій та міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим розробило нову комплексну політику під назвою "Школа офлайн". Її головною метою є повернення до безпечного навчання школярів офлайн, а в тих випадках, де це не можна здійснити з безпекових чи інших міркувань, покращити дистанційні формати.

Україна зазнала значних освітніх втрат, і ключова передумова для підвищення якості освіти — доступ дітей до безпечного очного навчання. Саме тому ми впроваджуємо комплексну політику "Школа офлайн", ціль якої повернути приблизно 300 000 учнів за шкільні парти, — розповідає Михайло Федоров.

Ця політика враховує специфічні потреби різних категорій учнів: від переміщених школярів та дітей на тимчасово окупованих територіях, до тих, хто перебуває за кордоном. Одним із ключових аспектів є підтримка вчителів, які, завдяки новій стратегії, зможуть сконцентрувати увагу на роботі з певною категорією учнів без надмірного навантаження через різні формати.

Для того, щоб досягти цілей, "Школа офлайн" передбачає п’ять основних компонентів, спрямованих на підвищення якості освіти в будь-яких умовах. Ця ініціатива також стане новим етапом у відновленні освітньої системи країни, забезпечуючи кращі умови для навчання, розвитку і безпеки дітей та педагогічних працівників.

Перший компонент: інфраструктурний

Цей компонент є одним із найбільш важливих, адже йдеться про безпекові питання та включає: укриття, автобуси та девайси.

Всі учні, які повертаються до очного навчання, будуть навчатися лише в школах, оснащених укриттями. Нині через відсутність достатньої кількості укриттів на прифронтових територіях, приблизно 400 000 дітей змушені навчатися дистанційно. Тому, цьогоріч держава виділила 2,35 мільярда гривень на будівництво укриттів для прифронтових та прикордонних з РФ областей.

Фінансування здійснюється через систему DREAM, яка дозволяє громадам подавати заявки на отримання коштів. Наразі 57 проєктів уже мають фінансування, проте реально потрібно побудувати майже втричі більше.  

На територіях, де з міркувань безпеки неможливо збудувати укриття, місцеві громади можуть розраховувати на за закупівлю автобусів, адже урядом вже було виділено 1 мільярд гривень на цю програму. Автобуси допоможуть доставляти школярів до безпечних навчальних закладів.

Інше не менш важливе завдання – це забезпечення учнів та вчителів, які продовжують дистанційне навчання, необхідними гаджетами.

Фото: Департамент освіти та науки КМДА

Другий компонент: навчання за місцем проживання

Для дітей, які були вимушено переміщені через агресію з боку РФ, держава передбачила можливість навчатися в школах за новим місцем проживання. Це дає їм шанс на соціалізацію та інтеграцію в нову громаду, що є важливим аспектом для підтримки їхнього емоційного та психологічного стану. Крім того, очне навчання дозволить дитині розвивати "м'які навички", підвищить якість освіти, забезпечить умови для рівного навчання, адже школяр не буде залежати від наявності девайсів чи вимкнень світла.

Якщо ж у школі за новим місцем перебування школяра не облаштоване укриття або немає вільних місць, тоді дітям дозволено продовжувати навчання онлайн в рідній школі.

Третій компонент: зміни, що стосуються дистанційних шкіл

В умовах, коли різні категорії учнів навчаються дистанційно, важливо враховувати специфіку їхніх потреб та навчальних умов. Так, школярі, які перебувають за кордоном, опановують одразу дві програми (українську та за місцем перебування). Учні на прифронтових територіях не можуть відвідувати школу, а лише навчаються онлайн. Діти, які живуть в умовах тимчасової окупації, часто взагалі не мають доступу до інтернету.

З метою покращення умов для навчання та забезпечення більшої ефективності, мережа дистанційних шкіл має зазнати змін. Тепер для організації дистанційного навчання необхідно мати мінімум 20 учнів у класі, уроки повинні проходити синхронно. Це дозволяє забезпечити оптимальну кількість учнів для ефективного навчального процесу. Крім того, кожна дистанційна школа повинна мати хоча б один клас для всіх основних рівнів навчання: від 1 до 9 класів, або від 5 до 11 класів, чи від 8 до 11 класів для ліцеїв.

Насправді причин для таких змін багато, однак вони всі покликані створити більш стабільні та комфортні умови для навчання як для учнів, так і для вчителів. Ці зміни мають прибрати проблеми, які стосуються відсутності групової динаміки через недостатню кількість учнів у класах. 

По-друге, в умовах малої кількості дітей та обмеженого числа вчителів, один педагогічний працівник подекуди змушений викладати кілька предметів одночасно, навіть тих, які не є його профільними, що негативно впливає на якість навчання.

Фото: Freepik

Четвертий компонент: навчання дітей на ТОТ

Для дітей, які проживають на тимчасово окупованих територіях, розроблені нові формати, щоб забезпечити їх освітні потреби в складних безпекових умовах. Один з таких форматів — індивідуальний план навчання або педагогічний патронаж. Це дозволяє організувати навчання відповідно до потреб кожної дитини та враховувати специфіку її ситуації.

Крім того, учні можуть продовжувати навчання у дистанційному форматі у рідній школі, якщо це можливо. У разі, якщо школа тимчасово припиняє свою діяльність, можливе переведення дітей разом із вчителем до іншого класу.

П'ятий компонент: зміни для учнів, які перебувають за кордоном

Школярі, які наразі проживають та навчаються за кордоном, часто стикаються з проблемою подвійного навантаження: відвідують місцеві школи та продовжують навчання онлайн в рідному закладі. Щоб розвантажити дітей, впроваджується спеціальна скорочена освітня програма, що містить українознавчий компонент.

Тепер учні зможуть поєднувати очне навчання в місцевих школах з дистанційним вивченням лише деяких українознавчих предметів (українська мова та література, історія України, захист України та інші предмети, які діти не можуть освоїти у закордонних навчальних закладах). Завдяки такому підходу,  учні зможуть підтримувати зв'язок із рідною культурою та освітою, не перевантажуючи себе.  А всі інші загальні знання, отримані в іноземних школах, будуть перезараховані в рамках української освітньої програми, що забезпечить узгодженість і цілісність навчання.

Фото: Наш вибір

Які ще зміни чекають на вчителів?

Оскільки відбудеться перегляд мережі дистанційних шкіл, частину педагогічних працівників може чекати скорочення. Щоб підтримати вчителів у цій ситуації, МОН України пропонує створення кадрового резерву.

Для того, щоб потрапити до такого резерву, педагог повинен заповнити заяву та надати документи. Заява буде розглянута протягом п’яти робочих днів. Вчителі, які потраплять до кадрового резерву, отримуватимуть середню зарплату, розраховану індивідуально. Крім того, вони повинні будуть освоїти спеціальне навчання. Далі із резерву педагоги зможуть перейти у шкоду, де будуть відкриті вакансії, або отримати гарантоване місце роботи на деокупованих територіях.

Джерело: Міністерство освіти і науки України