Перебування за кордоном майже 3 млн українок може коштувати десятину довоєнного ВВП

Економічна ситуація

За результатами чергового щомісячного опитування підприємств "Український бізнес під час війни", що проводиться Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, у червні, порівняно з травнем, зріс індекс оцінки поточної фінансово-економічної ситуації, а  очікування підприємств щодо змін фінансово-економічної ситуації у піврічній перспективі залишаються оптимістичними, збільшившись з 0.43 до 0.46. На підтвердження позитивних тенденцій в короткостроковій перспективі також вказують покращені оцінки Інституту щодо зростання реального ВВП в травні та червні: 21% та 15% відповідно (на тлі низької бази порівняння).

З іншого боку, середньострокові перспективи залишаються не надто оптимістичними: дворічні очікування щодо перспектив розширення ділової активності дещо погіршились, а рівень невизначеності у дворічній перспективі зріс. Також на ринку зайнятості наявні як короткострокові негативні явища (збільшення відсотка підприємств, на яких скорочувалась кількість працівників), так і ознаки структурних проблем: у червні після двомісячної перерви зросли труднощі в пошуку некваліфікованих працівників та, меншою мірою, спостерігалися труднощі із пошуком кваліфікованих працівників.

На підтвердження наявності такої проблеми також свідчить те, що, за оцінками Bloomberg, за кордоном залишається близько 2.8 млн українок працездатного віку, що може "коштувати" Україні близько 10% (20 млрд дол. США) довоєнного ВВП, а за оцінками Міністерства економіки нестача робочої сили може скласти близько 4.5 млн осіб вже в середньостроковій перспективі (до 2026 р.).

За даними Державної митної служби упродовж січня-червня 2023 р. товарообіг України склав $49.8 млрд, що на 4% більше, ніж за аналогічний період 2022 року. На тлі повільного відновлення експорту (фізичне руйнування частини потужностей та  погіршення логістики через агресію РФ) стрімко розширюється дефіцит торгівлі товарами: з 4.5 млрд дол. США за перші 6 міс. 2022 р. до 11 млрд дол. США за аналогічний період 2023 р. Припинення дії зернової угоди та атаки РФ на портову інфраструктуру матимуть подальший негативний вплив на стан цього показника та вимагатимуть активних дій щодо переорієнтації логістики на західному кордоні та обережності в процесі валютної лібералізації від Національного банку.  

Читайте також: Припинення зернового коридору суттєво позначиться на економіці

Бюджетна сфера

Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 25.07.2023, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 6,4 млрд гривень на строки від 1 до 3 років за ставками від 18,3% до 19,75%, а також 227,3 млн доларів США (на 1 рік, с/зв дохідність 4,71%). Найбільший попит в інвесторів мали гривневі папери із погашенням у липні 2026 р. (запозичено 5 млрд гривень відповідно). Середньозважений рівень дохідності нових гривневих запозичень становив 19,47%.

Окрім того, до держбюджету надійшов шостий транш у розмірі 1,5 млрд євро в рамках макрофінансової допомоги (МФД) на 2023 рік. У 2023 році Україна отримала вже 10,5 млрд євро макрофінансової допомоги від ЄС, загальний обсяг якої становить 18 млрд євро.

Кошти надаються на пільгових умовах для України й спрямовуються на фінансування пріоритетних видатків держбюджету. Термін погашення кредиту складає 35 років. Водночас відсотки та інші платежі за обслуговування боргу замість України компенсуватимуть країни ЄС. Наступні транші в рамках масштабної програми МФД будуть надходити до держбюджету протягом 2023 року з урахуванням виконання Україною узгоджених сторонами умов.

Читайте також: Україна вже залучила 22 млрд грн на проєкти відновлення

Валютний ринок

Помітне зростання попиту на іноземну валюту на МВРУ з боку клієнтів банків на тлі сталого обсягу її пропозиції обумовило збільшення чистого продажу іноземної валюти Національним банком з метою збалансування ринку до 591 млн доларів США минулого тижня (порівняно із 401 млн доларів США тижнем раніше). У першому півріччі 2023 року чистий продаж іноземної валюти Національним банком становив 12,3 млрд доларів США, що відповідає близько 2 млрд доларів США на місяць.

При цьому, обсяг міжнародних резервів України залишається достатнім для задоволення потреб країни в іноземній валюті та підтримки стабільності на валютному ринку. Так, станом на 1 липня 2023 року міжнародні резерви України за попередніми даними Національного банку становили 39 млрд дол. США (+4,5% за місяць), що забезпечує фінансування 5,2 місяця майбутнього імпорту.

Фінансовий сектор

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) зберігався на рівні близько 700 млрд грн, у тому числі понад 500 млрд – у депозитних сертифікатах НБУ. Основним чинником підтримки високого рівня банківської ліквідності виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як інтервенції Національного банку з продажу іноземної валюти та відплив готівки у позабанківський обіг зменшували обсяг вільної ліквідності в банківській системі. Надлишок ліквідності обумовлює низький попит банків на кредити рефінансування та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (20%).

Читайте також: Уряд визначився з пріоритетами розвитку України

На умовах програми "Доступні кредити 5-7-9%" минулого тижня банками було видано 486 пільгових кредитів на загальну суму 1,8 млрд грн, з них близько половини – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою становила 32,6 тисячі на загальну суму 127,9 млрд гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.

Крім того, у червні 2023 року за державними гарантіями на портфельній основі банками видано 2,1 тис. кредитів на суму 5,5 млрд гривень. Станом на 1 липня 2023 року 29 банків-кредиторів обслуговували 19,3 тис. кредитів на суму 58,4 млрд гривень. Зобов’язання за основним боргом, що частково забезпечений державними гарантіями на портфельній основі, становили 28,2 млрд гривень. Це близько 78 % від загального ліміту наданих гарантій (36,3 млрд гривень).

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.