Атака на Портникова: сила метафори

Атака була настільки масштабною, настільки скоординованою, навіть синхронізованою між арміями ботів, російським центральним ТБ-Соловйовим, корисними ідіотами та сплячими агентами в Україні, що мимоволі ставало питання: а чи був справжньою ціллю тільки Портников? 

Так, видатний публіцист, але ж не політик, не державний діяч. Вже на другий, уважніший погляд, стає ясно, що ціллю є саме українське суспільство як ціле. Спецоперація з метою створити такий стан, коли кожен кожному ворог, знайоме радянське "разложение тыла противника". 

Читайте також: Цькування Портникова: Це атакують український спротив як ідею

Але є ще одна, не така очевидна, але стара, як саме КДБ, мішень — це метафоричне мислення. Це здатність бачити аналогії в непов’язаних між собою феноменах, провадити інтуїтивні паралелі між, на перший погляд, несхожими ситуаціями, це, врешті-решт, здатність пізнати ефесбешника зі спини, ще до того як він витягне зброю. 

Вважається, що першою жертвою тоталітаризму є свобода слова. Я вважаю, що це вже наслідок. Спочатку потрібно створити таку ментальну ситуацію, коли суспільство навіть не помітить зникнення свободи слова, а згодом і інших свобод. Потрібно відбити потребу та здатність мислити власними образами, асоціаціями, метафорами — тобто здатність самостійного мислення. Натомість тоталітаризм, як той картковий шулер, підсовує тобі картонні шаблони, з написами: "ворог народу", "проста людина", "євреї — це щурі", "разжигатели войны" і цілу колоду схожого. Й потім вміло тасує в головах ці карти, а позбавлений метафоричного мислення мозок не в змозі протистояти, й прямує слухняною вівцею за сценарієм "спецоператора". В кінці цього сценарію, яким би довгим та складно прописаним він не був, завжди буде ГУЛАГ. 

Нагадаю, що приводом для масштабної, зі залученням всіх соцмереж, сплячих політтехнологів, декількох армій ботів різних власників була досить безвинна історична метафора. Метафора, побудована на протиставлені. Проста й зрозуміла учню вже 7 класу. А проте, не тільки Соловйов, а й достатньо українських діячів інтелектуального фронту витратили купу свого часу, вдаючи, що не зрозуміли простої метафори, та волаючи "а почему он прямо не сказал?".

Здавалося б, навіщо це їм? Та з тією ж метою: позбавити мозок співгромадян самостійного мислення, та вкласти в нього вже готову колоду шаблонів, вироблених солов'їним шефом. Українським поборювачам метафор, видається,  що, можливо, попереду їх чекає перемога на виборах. Але ні. У такому сценарії попереду завжди ГУЛАГ.

Німеччина

Спеціально для Еспресо

Про авторку. Віра Вайсберг, мисткиня