Чому "мирний" план Стамбула є пасткою для України

"Мирний договір" від Ердогана звучить так:

• Взаємне зобов'язання США та Росії щодо незастосування за жодних умов ядерної зброї, а також поновлення договору про обмеження стратегічних озброєнь, причому за неможливості одностороннього виходу з нього в майбутньому.
• Заборона на втручання у внутрішні справи іншої країни в будь-який спосіб, який може спричинити дестабілізацію її уряду.
• Заморожування війни на теперішній лінії фронту.
• Зобов'язання провести у 2040 році референдуми: загальноукраїнський щодо зовнішньополітичного курсу країни, а також референдуми під міжнародним контролем на всіх українських територіях, які анексовані Росією на момент заморозки.
• Гарантії позаблокового статусу України до 2040 року.
• Обмін полоненими за формулою "всіх на всіх".
• Росія не заперечує вступ України до Євросоюзу.

Читайте також: Мріючи про "корейський сценарій", не стати б "Південним В'єтнамом"

* * *

Подібні пропозиції для України — пастка. Не потрібні вони й Росії в цій точці конфлікту. Путін прагнутиме більшого, бо стратегічна ціль його — це не дві області й Крим, а вся Україна як плацдарм для подальшого фронту з Заходом.

Тому єдине, в чому плюс для Росії від такого й подібних документів, що вони відвертають увагу, дають хибні надії для тих, хто вірить у рожевих поні та відтягують рішення про передачу нам озброєнь (бо, може, Україна кивне і щось підпише).

Дуже багато країн і їхніх лідерів хочуть завершення цієї війни, аби повернутися до "нормальності", яка існувала до 2022-го. Але є багато і тих, хто памʼятає угоду з Гітлером про Судети. І чим те все закінчилось…

Джерело

Про автора. Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політики

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.