Дім, милий дім? Чому біженці бояться їхати в Україну

Лише чверть українських біженців твердо вирішила залишитися за кордоном і не повертатися до України. Це дані останнього великого дослідження, яке провів німецький Центр досліджень міграції.

Це досить оптимістичні дані, які спростовують твердження деяких експертів, що, мовляв, ніхто з Європи до України не повернеться, і що ми не маємо іншого виходу, ніж запрошувати мігрантів з Азії та Африки, щоб подолати демографічну кризу.  

Натомість третина українських біженців все-таки хочуть повернутися в Україну, щойно вдома знову буде безпечно. Ще 25% респондентів - не визначилися. Саме за них має боротися українська влада. Бо якщо проведе правильну домашню роботу, то потенційно до України повернеться близько двох третин біженців. А це - майже 3 мільйони українців. 

Але що, крім безпеки потребують ті, хто наразі не визначився? Роботи та житла. Що робить українська влада, щоб вони це отримали? Майже нічого. 

Історія родини з Ірпеня

Будинок і майно родини Берзіних згоріли під час боїв у Ірпені. Своїм коштом сім’я збудувала маленький сарайчик, щоб пережити зиму. А потім допомогли іноземні донори: вже понад рік родина Берзіних живе у тимчасовому американському будиночку на своєму подвір’ї. Вони подали документи за урядовою програмою єВідновлення, але місцева влада відхилила заяву з причини "виявлення недостовірних даних". А разом з тим - хоче знести будинок, на який відмовлено у компенсації. 

Можливо саме розташування його в центрі Ірпеня і стало тією причиною, чому родина Берзіних так і не отримала згоди на компенсацію зруйнованого будинку. Сподіваюся, що влада Ірпеня зможе публічно пояснити родині чому саме їм відмовили у праві на компенсацію, а не просто обмежиться формальною відпискою про ніби недостовірні дані. 

Це лише одна історія з нехтуванням владою - як місцевою, так і державною - своїх прямих обов’язків. Насправді десятки людей скаржаться мені  - в коментарях, на моєму Ютуб-каналі й в інших соцмережах - та обурюються бездіяльністю влади. Це свідчить про параліч системи соціальної справедливості в Україні. 

Бюрократія проти біженців: хто виграє битву за Україну?

Влада не хоче, не може і не вміє боротися з наслідками російської окупації та агресії. Таким чином мультиплікує відчуття несправедливості та спонукає людей робити найгірший вибір - тікати з України. 

Це потрібно негайно змінити, бо інакше ми не лише втратимо ті 25% біженців за кордоном, які наразі вагаються - чи повертатися їм додому після війни, а й тих, хто поки залишається в Україні. 

Я написав законопроєкт, його підтримав комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики, де більшість за представниками провладної фракції.  Він передбачає механізми, які допоможуть розв’язувати проблему демографічної кризи в цілому, а також, конкретно, питання відбудови зруйнованого житла. 

Лише посилюючи суспільний інтерес до цієї справи, ми можемо натиснути на владу. Там нарешті мають зрозуміти: історія сім’ї Берзіних з Ірпеня - це не приватна драма, це - про демографію всієї країни після війни. 

Новий післявоєнний суспільний договір має передбачати двосторонній рух назустріч громади й держави. Інакше нам не виграти історичну війну проти Москви. Наша сила не в кількості армії чи боєголовок, а в солідарності, співчутті та співдії. 

Джерело

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.