"Доведи, що я не Богородиця..."

Це щось на кшталт як прихильникам Остапа Стахіва розповідати, що вакцини діють і влада нічого не приховує. Їх система уявлень побудована так, що зовнішній опір тільки укріплює їх у їх вірі. Це як шматок пінопласту в басейні — скільки б аргументів і доказів води не налити у басейн, шматок пінопласту завжди буде вгорі.

У певному сенсі сектанти просто хакають традиційну систему віруючих - "якщо ніхто не може довести, що Бога не існує, отже спробуй доведи, що я не Богородиця".

І секти та екзотичні духовні практики присутні не лише у бідних країнах і при соціальних, економічних та політичних зламах. У США, приміром, десятиліттями успішно існують саєнтологи й трансцендентальні медитатори. Коли я вчився в універі на початку 2000-х, то серед моїх однокурсників була чергова хвиля захоплення Махаріші Махеш Йогі, а до нього, нагадую, ще Бітли їздили духовно зцілюватись. Така ж історія з Ошо, книжки якого друкували українські видавництва добре десятиліття. А це була доволі тоталітарна і масова секта.

Є кльовий серіал від Нетфлікс про це все, Wild Wild Country. ЗІ свіжого американського — Кіт Раньєр і його організація NXIVM, яка починалась із професійного розвитку і тренінгів, а закінчилась особистим гаремом сексуальних рабинь із тавром на животі у вигляді перших літер його імені. Його буквально випалювали їм на животах розпеченим залізом з їх добровільної згоди всього 6-8 років тому.

Читайте також: Чи випадковою є поява "живої Богородиці" Ганни Фесун

Зрештою, навіть і не сектанти, а просто трохи зсунуті у бік ортодоксальності проповідники на кшталт Мунтяна живуть багате і спокійне життя. Тут як в тому анекдоті – "Розграбуймо церкви й гроші роздамо бідним! Нащо, вони їх назад понесуть".

Ультраортодоксальність, паразитування і відверті зловживання на релігії та вірі — невіддільний побічний ефект від потреби людини у вірі в існування вищих сил. Як від приймання ліків. Єдиний спосіб уникнути побічних ефектів — не приймати ліки. Іншого способу нема.

Зрештою, зловживання релігійних лідерів — це просто форма зловживання службовим становищем. Яка може мати різні форми — від пачки цукерок і коньяку в шухляді до шести мільйонів євро на ліжку. Чи десятків тисяч зґвалтованих дітей по всьому світу за пів століття.

Такі люди будуть завжди й проти них нема жодного ефективного способу протидії, бо вони вплетені у загальну канву вірувань людства. Єдиний спосіб — це притягнення до кримінальної відповідальності за вчинені та доведені судом злочини. Все, що до того — абсолютно добровільний і законний крінж.

Тут варто усвідомити, зрештою, що все, що розташоване на вищих щаблях піраміди Маслоу — вигадка, колективний суспільний договір. Цивілізація та суспільство існує у масштабних вигаданих історіях, які підходять більшості й виконують корисну роботу, як соціальний клей.

Право, гроші, етикет, економіка, навіть правила дорожнього руху — це все вигадані концепції, яких не існує у природі і їх неможливо помацати. Це ті знамениті тіні на стінах Платонівської печери. Але (увага, спойлер) наш світ далеко не ідеальне місце, і окрім корисних історій існують ще історії й деструктивні — нацизм, імперіалізм, тоталітаризм, культ особи. І секти у тому числі.

Читайте також: "Богородиця" зі Золотоноші. Хто така Ганна Фесун і як вона скотилась до шахрайства?

Ми народжуємось із тілом тварини й потім все життя всотуємо у себе тисячі різних історій, придумуємо собі, ким жити у цьому житті — лікарем, політиком, прихильником бренду, вболівальником команди, рятівником тварин, блаженним відлюдьком, тета-хілером, енергопрактиком, буддистом, квадробером чи греко-католиком з Теребовлі. Це все приблизно одинакові способи нашукати собі в житті якогось сенсу, може одні трохи деструктивніші, а інші не дуже.

І чисто технічно кожна людина має право провести своє життя, як їй заманеться, вірити у що хоче, і не вірити у що не хоче, віднести свої гроші шахраям чи складати із них паперові літачки та запускати їх із десятого поверху крізь вікно. Чи збудувати притулок для тварин, щоб потішити своє его або укріпити своє уявлення про себе як хорошу людину.

У цьому прекрасна і жахлива абсурдність нашого життя. Якщо ви даєте собі із нею раду лише за допомогою музики, смачної кави та шматка сирника і не потребуєте йти сто кілометрів трасою до Почаєва — що ж, ви щаслива людина, вітаю.

Джерело

Про автора: Володимир Гевко, маркетолог, блогер

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.