Ми нічого не винні Байдену
Днями весь інфопростір вирував довкола відмови Зеленської летіти на запрошення Байдена, бо її мали посадити поряд з Навальною
Багато хто вперто переконує, що байдуже на неприйнятність обставин, але ми мусимо всіма силами підтримувати Байдена і не пропускати жодної нагоди.
Вкрай помилкова і безпідставна позиція.
По-перше, ми нічого не винні Байдену: він зробив набагато менше, ніж міг і мав, які б не були на то причини. Тобто безумовна підтримка всупереч власним інтересам і емоціям буде безпідставною.
По-друге, така позиція буде марною і непотрібною: на більшість проблем Байдена ми ніяк не можемо вплинути. Якщо хтось серйозно вважає, що надання нам допомоги якось залежить від наших кроків – то він геть не розуміється на ситуації в США. Це суто внутрішнє протистояння.
Зовнішні чинники можуть тут виступати певними важелями чи аргументами, але і проблема, і її розв’язання лежать суто в площині внутрішньої політики та міжпартійних взаємин, виборчих традицій Америки.
Читайте також: Байден vs Трамп: виживе тільки один
По-третє, ми на ці граблі вже наступали: не просто передчасно визначали, хто з американських кандидатів для нас кращий, але й брались йому сприяти. Не враховуючи ймовірність його виграшу. Зараз на очах посилюються шанси Трампа. Вже й Ніккі Гейлі зняла свою кандидатуру. І от для чого Україні зараз демонструвати республіканцям незадовго до виборів, що ми тримаємось до останнього за Байдена, а Трамп для нас неприйнятний? В наших інтересах – бути рівнонаближеними до обох сил. Тим більше, що Україну підтримує десь однакова кількість конгресменів що з республіканців, що з демократів.
Отже, не існує "кращого" чи "гіршого", "прийнятного" чи "неприйнятного" для нас кандидата на виборах в іншій країні, на які ми не можемо і не маємо впливати. Є тільки наші інтереси, які ми маємо успішно відстоювати за кожного варіанту розвитку подій.
Читайте також: Хто мав би сидіти поруч із Зеленською під час промови Байдена
Емоційні аргументи зі серії "ми зливаємо Байдена, а він же..." безсенсові: він сам себе зливає. Людина ніяк не хоче зрозуміти, що головна претензія американських виборців – не міграційна політика, а те, на що він в принципі не може вплинути. Вік. Особливо це відвертає виборців, молодших від 50-х.
Байден не хоче розуміти, наскільки ультимативна ця претензія, тож йтиме до останнього і зі значною ймовірністю програє. Не тому, що гірший чи втратив повагу американців. Все визначає смішна насправді цифра в 4 роки. Бо так, Байдену 81. Але й Трампу 77. Але для значної частки американських виборців це принципово.
Про автора. Олексій Голобуцький, політолог
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе