Освіта за кордоном: як Україна втрачає своїх дітей
Як зберегти зв'язок українських дітей за кордоном з батьківщиною? Чи достатньо робить наша влада для розв'язання цієї проблеми? І які наслідки матиме ігнорування цього питання для демографічної ситуації в Україні?
У країнах Євросоюзу зараз проживає майже мільйон українських дітей. Але лише 400 тисяч з них охоплені нашою онлайн-школою. Це означає, що понад півмільйона дітей фактично відірвані від української освіти. Ця ситуація - пряма загроза нашому майбутньому.
Проблема полягає не лише в кількості. Якість онлайн-освіти, яку отримують ці діти, також викликає серйозні питання. Програми, які зараз використовуються, були створені ще під час пандемії ковіду, а деяким з них взагалі по 20 років. Вони абсолютно не враховують специфіку навчання дітей-біженців.
Наше Міністерство освіти за три роки війни так і не запропонувало комплексного плану збереження зв'язку школярів з батьківщиною. Замість того, щоб створити спеціалізовану онлайн-платформу для дітей за кордоном, вони продовжують використовувати застарілі методи. Мало того, в проєкті бюджету на 2025 рік ми бачимо скорочення фінансування освіти. Це не просто недалекоглядно - це небезпечно для майбутнього країни.
Досвід батьків показує ще одну проблему - перекладання відповідальності за освіту на батьків. Але, щоб вижити в чужій країні, батьки часто працюють на кількох роботах і не можуть замінити професійних педагогів. Нам потрібна системна державна підтримка, а не поодинокі ініціативи.
Звичайно, є і позитивні приклади, як-от ініціатива "Незламна Україна" з відкриття вечірніх шкіл у Польщі. Але чому цим займаються громадські організації, а не держава? Чому наша влада не створить мережу таких шкіл у місцях компактного проживання українців в ЄС? Організація якісного онлайн-навчання залежить від ентузіазму окремих вчителів, а не від системної політики Міністерства освіти.
Ми стоїмо перед реальною загрозою втрати цілого покоління українців. Діти, які не отримують якісної української освіти, втрачають зв'язок з батьківщиною. Вони інтегруються в суспільства інших країн, і ймовірність їхнього повернення в Україну стрімко знижується. Це не просто освітня проблема - це демографічна катастрофа, що насувається.
Люди не бачать перспектив вороття, бо влада не створює для цього умов. Обіцянки створити Міністерство повернення залишаються лише обіцянками - в проєкті бюджету на це немає фінансування.
Що ми можемо зробити? Необхідно терміново ухвалити проєкт Закону про основи демографічної політики, який я з колегами зареєстрував влітку. Цей закон передбачає комплексний підхід до розв'язання демографічних проблем, включаючи питання освіти та повернення українців з-за кордону.
Ми не можемо дозволити собі втратити ціле покоління українців. Час діяти зараз. Разом ми можемо змусити владу звернути увагу на майбутнє наших дітей.
Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.
- Актуальне
- Важливе