Шлінчак: Мав би бути не план перемоги, а план української спроможності

Мав бути не "Глобальний Саміт миру", а "Саміт геополітичних викликів"

Зміст

Нічого страшного, якби у співорганізаторах з Україною та Швейцарією були б Індія, Бразилія, Саудівська Аравія, Велика Британія і Франція. Тоді кожен з учасників мав би включати питання України в загальносвітовий концепт, а не звужувати зібрання до обговорення регіональної війни.

Мав би бути не парад підписання "безпекових угод", які такими по своїй суті не є, і на національному рівні не ратифіковані, а формування коаліції на підтримку України з тих, на кого ми точно можемо розраховувати. Особливо це стосується європейських ядерних держав.

Читайте також: Про остаточну відповідальність

Мав би бути не "План перемоги", а "План української спроможності". Де в першій частині були б прописані заходи, які планує здійснити сама Україна для посилення власної обороноздатності — як на фронті, так і в тилу. А вже потім — в яких з пунктів ми очікуємо допомоги від партнерів. Це називається стратегія. І поменше пафосу: робочий документ — закрите представлення — узгодження позицій — результат.

Погоджуюсь, що проведені заходи мали інформаційний сплеск і певним чином сприяли актуалізації "українського питання" в іноземній пресі. Але ми мали б не меншу увагу, якби ефективність наших рішень була продемонстрована на полі бою. Якби були побудовані правильні управлінські процеси в тилу, якби нещадно карались ті, хто заробляє на війні. І багато інших "якби".

Але для когось такі речі є надто неочевидними.

Готуємо другий саміт миру.

Джерело

Про автора. Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політики

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

2024, четвер

14 листопада