Теорія "чорного страуса*
Теорія "чорного страуса" є однією з варіацій теорії "чорного лебедя"
Однак, якщо у випадку з феноменом "чорного лебедя" йдеться про події, які не можна передбачити, і тому управлінцям складно застосувати менеджерські процедури для управління ризиками настання "чорних лебедів", то у випадку з "чорним страусом" мова йде про події, передбачення яких є доступним. Але управлінці відмовляються вірити в те, що події, настання яких можна обчислити та підготуватися до них, можуть реально наступити.
Алегорія походить від міфу про те, що страуси, нібито, ховають голову у пісок. Хоча насправді вони лише пригинають голову до землі, коли їм треба відхекатися.
Ваш покірний слуга відчув на собі феномен "чорного страуса", коли не хотів вірити у можливість повномасштабної атаки проти України, оскільки вона б означала повільний, але неминучий занепад імперії, безвідносно майбутнього України. Але, це трапилося.
Найбільш поширеними прикладами феномену "чорного страуса" є:
- атака на Перл-Харбор (07.12.1941);
- атака на World Trade Center (11.09.2001);
- звіт Авріл Хейнс "Глобальні Тренди 2040" (2020).
Заява Ллойда Остіна про відмову сприйняти встановлений українською розвідкою факт вступу Північної Кореї у війну на боці РФ — також є прикладом феномену "чорного страуса".
Читайте також: Україна і Республіка Корея тепер союзники
Оскільки, якщо визнати факт участі корейців у війні проти Заходу, то треба буде щось з цим робити. А чинна адміністрація, ймовірно, прийняла остаточне рішення передати ситуацію як є наступному президенту США.
* Без жодного расового підтексту
Про автора. Дмитро Золотухін, ексзаступник міністра інформаційної політики України, експерт із питань інформаційних воєн та конкурентної розвідки.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе