Туреччина vs Ізраїль: Ердоган розвертається до "османізму"

Анкара наразі не може воювати з Єрусалимом, адже обидві столиці  однаково залежать від США: це ніби ліва кишеня Пентагону напала б на праву.

Насправді лідер Туреччини декларує зміну політичних цінностей: лідерство у мусульманському світі сьогодні йому значно цікавіше, ніж подальша інтеграція у світ західної політичної демократії. 

Локальний арабо-ізраїльський конфлікт Ердоган збирається використати для помпування своєї доктрини турецького ревізіонізму: на рівні з Китаєм, РФ, Угорщиною Туреччині не дає спокою її імперське минуле.

Читайте також: Як США провчили Ердогана

Нинішнім лідерам країни кортить якщо не реставрувати кордони "великої Османської імперії", то бодай відновити впливи, включно з Азербайджаном, а також на Північний Кавказ, Татарстан та інші мусульманські регіони Московії.  Землі сучасного Ізраїлю також входили до складу османських володінь, які турки втратили у територіальних війнах з державами Антанти на початку минулого століття. Це ще один фантомний біль прибічників "османізму".

Політична агресія щодо Єрусалиму — зручний для Ердогана механізм для мобілізації прибічників ревізіонізму. На тлі обстрілу Ліваном Голанських висот і готовності Ізраїлю відповісти Ердоган "некисло" пригрозив Ізраїлю, котрий не відпускає Палестину в автономне плавання: "Ми повинні бути дуже сильними, щоб Ізраїль не міг робити ці речі з Палестиною.  Так само як ми ввійшли в Карабах, так само як ми увійшли в Лівію, ми можемо зробити подібне з ними. Немає причин, чому ми не можемо це зробити", — Ердоган.

Читайте також: Удари по хуситах: Третьої світової не буде

Схоже, ми його втрачаємо: Ердоган дуже заганяється, відчуваючи слабкість демократичного устрою, він повертається обличчям до "османізму".

Мало того, що турецький президент назвав ізраїльтян воєнними злочинцями та окупантами, але водночас титулував ХАМАС — "визволителями". Той самий, який є терористичною структурою.

Із заявами турецького лідера все настільки погано, що перепало й Україні: російсько-українська війна вигідна лише "західним військовим баронам" і саме вони "розпалюють це полум'я війни", —  Ердоган. 

Поступовий поворот від демократичних цінностей Ердогана до мови ворожнечі — доволі симптоматичний і фіксує вагу тих чи інших політичних цінностей. Десятки років Туреччина торувала дорогу в НАТО, куди зрештою потрапила, намагалася достукатись і в ЄС. Та тільки західні інститути показали слабинку нерішучості - Анкара розвертається на 180 градусів. Наразі це лише декларація, а не прокладений маршрут. Але вельми показовий.  

Джерело

Про автора. Орест Сохар, журналіст, шеф-редактор Obozrevatel

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.