В Україні розпочався новий етап земельної реформи

Економічна ситуація

За повідомленням Мінагрополітики, в Україні намолочено 79,2 млн тонн нового врожаю: зернових культур – 58 млн 392 тис. тонн, олійних – 20 млн 764 тис. тонн. Збір зернових та зернобобових культур проведено на площі 10,5 млн га при врожайності 55,4 ц/га, в тому числі кукурудзи намолочено 28 млн 148 тис. тонн, пшениці намолочено 22 млн 478 тис. тонн; ячменю намолочено 5 млн 909 тис. тонн. Єдиною культурою, збір якої ще триває, є кукурудза — станом на кінець грудня в Україні зібрано 86% площ. Збір олійних культур проведено на площі 8,2 млн га, зокрема соняшника намолочено 11 млн 980 тис. тонн насіння при врожайності 23,9 ц/га, сої намолочено 4 млн 779 тис. тонн при врожайності 26,5 ц/га, ріпаку намолочено 4 млн 5 тис. тонн насіння при урожайності 28,7 ц/га.

Підтримку жнивам 2023 року надавали банківські кредити. З початку року 13,6 тисяч агрогосподарств одержали 75,5 мільярдів гривень банківських кредитів на розвиток. З них за державною програмою "Доступні кредити 5-7-9" 10,5 тисяч агропідприємств профінансовано на 42,4 мільярда гривень.

1 січня 2024 року розпочався новий етап земельної реформи. Відповідно до нього, юридичні особи отримали право купувати землі сільськогосподарського призначення. При цьому купувати можна лише приватні земельні ділянки загальною площею не більше 10 тис. га, а продаж комунальної та державної землі залишається забороненим. Фізичні та юридичні особи не можуть мати у власності понад 10 тис. га, іноземці не мають права, ані продавати, ані купувати землю. Крім того, мінімальна ціна купівлі с/г земель має бути не нижче НГО (нормативна грошова оцінка), і переважне право на купівлю ділянки залишається за орендарями. За даними Мінагрополітики, з початку 2023 року середньозважена ціна на землю зросла на 10,4% до 38,5 тис. грн/га, тобто капіталізація ринку сільгоспземель зросла на 115,1 млрд грн.

Бюджетна сфера

За оперативними даними Міністерства фінансів, у 2023 році до загального фонду державного бюджету надійшло понад 1,66 трлн грн податків, зборів та інших платежів. Серед платежів, справляння яких контролюють податкові та митні органи, основні надходження отримано шляхом 366,2 млрд грн – податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів; 214,6 млрд грн – податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів, виконаних робіт і наданих послуг (зібрано 347,0 млрд грн, відшкодовано – 132,4 млрд грн); 176,0 млрд грн –  податку на доходи фізичних осіб та військового збору; 143,8 млрд грн – податку на прибуток підприємств; 103,9 млрд грн – акцизного податку;  56,1 млрд грн – рентної плати за користування надрами; 30,7 млрд грн – ввізного та вивізного мита.

Виконання річного розпису доходів Державною податковою службою України становило 100,7 % (+4,9 млрд грн), Державною митною службою України – 93,9 % (-25,7 млрд гривень). Основною причиною менших надходжень митних платежів стало блокування українських вантажних перевезень польськими перевізниками, а також більш міцний, порівняно з прогнозним, курс гривні до долара США.

Іншим важливим джерелом доходів державного бюджету торік стали кошти, отримані Україною у вигляді міжнародної допомоги (грантів): їх обсяг  за підсумками року становив 425,4 млрд гривень. Найбільшим донором грантової підтримки у 2023 році були Сполучені Штати Америки (400,5 млрд гривень).

35,9 млрд грн надійшло до загального фонду державного бюджету від Національного банку України як частина його прибутку, отриманого за 2022 рік.

Касові видатки державного бюджету за 2023 рік становили понад  4 трлн грн, у тому числі загального фонду –  3,03  трлн грн, або 98 % від розпису звітного періоду. За 2023 рік державний бюджет виконано з дефіцитом у сумі 1,33 трлн грн, у тому числі загальний фонд – у сумі 1,36 трлн грн проти запланованого розписом загального фонду на 2023 рік дефіциту у сумі 1,83 трлн гривень.

Фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету за 2023 рік становили 1,68 трлн грн, або 73,7 % від запланованих на цей період. Від розміщення ОВДП на фінансування державного бюджету залучено 552,6 млрд грн, у тому числі в іноземній валюті 164,1 млрд грн (3,68 млрд дол. США та 735,8 млн євро). Із зовнішніх джерел надійшло 1,13 трлн грн (або $30,9 млрд).

Платежі з погашення державного боргу за січень – грудень 2023 року становили 436,5 млрд грн (95,8 % плану), платежі з обслуговування – 247,4 млрд грн (93,3 % плану). Залучені кошти від розміщень ОВДП за січень – грудень 2023 року дозволили повністю покрити потребу в коштах, необхідних для здійснення платежів з погашення ОВДП.

Валютний ринок

Міжнародні резерви України станом на 1 січня 2024 року, за попередніми даними, становили 40,5 млрд дол. США. У грудні 2023 року вони зросли на 4,4% порівняно з листопадом завдяки валютним надходженням від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком та боргові виплати країни в іноземній валюті. Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,4 місяця майбутнього імпорту.

На валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 5,5 млрд дол. США. З цієї суми 2,5 млрд дол. США – через трастовий фонд Світового банку, зокрема від Японії, Норвегії та США; 1,8 млрд дол. США – макрофінансова допомога від ЄС; 881,6 млн дол. США – від МВФ; 332,0 млн дол. США – від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП); 56,0 млн дол. США – від інших міжнародних партнерів.

За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 708,2 млн дол. США, з яких 420,9 млн дол. США – Міжнародному валютному фонду; 167,0 млн дол. США – за ОВДП; 62,8 млн дол. США – Світовому банку; 32,9 млн дол. США – Deutsche Bank AG, London; 24,6 млн дол. США – іншим міжнародним кредиторам.

Чистий продаж валюти Національним банком відповідно до балансових даних в грудні становив 3,6 млрд дол. США, збільшившись у 1,4 раза порівняно з листопадом. Зростання інтервенцій НБУ з продажу валюти минулого місяця пов'язане насамперед із сезонним чинником, зокрема через активізацію бюджетних видатків наприкінці року.

Фінансовий сектор

За минулий тиждень на умовах Державної програми "Доступні кредити 5-7-9%" видано 465 пільгових кредитів на загальну суму 2,2 млрд грн, у тому числі банками державного сектору економіки – 361 кредит на суму 1,2 млрд гривень. За час дії воєнного стану в Україні у рамках Державної програми "Доступні кредити 5-7-9%" укладено 44,6 тис. кредитних договорів на загальну суму 179,4 млрд грн (у тому числі банками державного сектору – 33,4 тис. кредитів на суму 91,6 млрд грн), з яких 12,62 млрд грн – на інвестиційні цілі; 8,81 млрд грн – як антикризові кредити; 3,73 млрд грн – як рефінансування попередньо отриманих кредитів; 36,42 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників; 58,23 млрд грн – на антивоєнні цілі.

Минулого тижня українці отримали за програмою єОселя 88 кредитів на 134 млн грн, серед яких кредити під 3% отримали 55 військовослужбовців та силовиків, 8 педагогів, 9 медиків та 1 науковець; кредити під 7% отримали 15 українців без власного житла. Найчастіше кредити брали для придбання житла на вторинному ринку (66 кредитів) та у забудовника (21). Від початку дії програми кредити отримали 6 411 родин на загальну суму майже 10 млрд грн. Понад 1000 з них взяли кредити на умовах масової іпотеки.

Національний банк України запровадив пруденційні нормативи ліквідності на консолідованій основі – коефіцієнти покриття ліквідністю (LCRк) та чистого стабільного фінансування (NSFRк). Ці нормативи для банків запроваджені в Україні у 2018 та 2019 роках відповідно. Упровадження нормативів LCRк та NSFRк для банківських груп є черговим кроком до наближення нормативно-правових актів Національного банку до стандартів Європейського Союзу.

Норматив LCRк відображає мінімально необхідний рівень ліквідності банківської групи для покриття чистого очікуваного відпливу грошових коштів протягом 30 календарних днів з урахуванням стрес-сценарію, NSFRк – мінімально необхідний рівень стабільного фінансування банківської групи на горизонті один рік. Передбачено поетапне впровадження нових вимог:

• до 01 жовтня 2024 року банки, які є відповідальними особами банківських груп, мають розробити внутрішньогрупові положення щодо розрахунку коефіцієнтів LCRк та NSFRк;
• з 01 жовтня 2024 року розпочнеться піврічний тестовий період розрахунку LCRк та NSFRк, з урахуванням результатів якого розглядатиметься питання щодо скасування нормативів поточної ліквідності (Н5к) і короткострокової ліквідності (Н6к);
• з 01 квітня 2025 року банківські групи мають дотримуватися нормативного значення LCRк та NSFRк у розмірі не менше ніж 100%.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.