Чому закон перешкоджає вдовам військових народжувати від них дітей. Еспресо розібралося

Еспресо з'ясовував ситуацію, її причини та ймовірні наслідки. 

Про у що у статті:

• про що закон, який забезпечує права на біологічне батьківство?
• чому виникла дискусія довкола закону?
• що каже авторка закону?
• думка юристки
• як надалі вирішити ситуацію?
• як репродуктивна медицина застосовується у світі?

Соцмережі обурила розповідь медичної адвоктакти Олени Бабич. Вона описала випадок, коли її клієнтка, вдова загиблого воїна, не зможе народити дитину від коханого чоловіка через правки до закону про кріоконсервацію (метод заморожування і тривалого зберігання біологічних об'єктів у рідкому азоті, широко використовується для заморожування сперми). Адже у законі віднедавна йдеться про заборону використовувати сперму військового після його загибелі. 

Про що закон, який забезпечує права на біологічне батьківство?

Ще в березні минулого року було ухвалено у першому читанні законопроєкт №8011 авторства Оксани Дмитрієвої. Ним передбачалась можливість військовослужбовцям безкоштовно зберігати свої репродуктивні клітини. Головна мета – подбати про майбутнє воїнів, які зараз воюють за Україну й можуть отримати поранення, що впливають на репродуктивні функції. 

"Захисники й захисниці можуть зберігати свої репродуктивні клітини за рахунок держави. Наразі в Україні діють і державні, і приватні кріобанки. Національна служба здоров’я оплачує всі проліковані випадки. Також у нас зараз стоїть питання про те, щоб створити один великий загальний державний кріобанк. Однак ми пропонуємо для наших військових вибір, де вони хочуть зберігати свої репродуктивні клітини", - пояснювала тоді парламентарка.

Наприкінці листопада 2023-го  парламент підтримав законопроєкт Оксани Дмитрієвої в цілому.  Однак, як з'ясувалося згодом, там з'явився пункт про те, що "в разі загибелі або визнання померлою в установленому порядку особи, репродуктивні клітини якої зберігаються, їх зберігання припиняється з подальшою утилізацією". Саме цей пункт шокував суспільство, адже він фактично напряму перешкоджає використати заморожені клітини загиблих воїнів. 

Фото: Getty Images

Чому так сталося?

Українська поетеса та військовослужбовиця ЗСУ Ярина Чорногуз припустила, що таку правку було внесено не випадково. 

"Аргументація при ухваленні закону та поправки у 2-му читанні про заборону, яку мені вдалося розвідати серед знайомих депутатів звучала така: "Держава не потягне виплати дітям, народженим по смерті військових". Нешановні ініціатори цієї поправки до закону, невже ви дійсно вважаєте, що вдови та вдівці народжують дітей на самоті по загибелі своїх коханих на війні заради виплат?", – написала вона.

Автором поправки про заборону використання біологічного матеріалу після смерті військвих є нардеп і голова Комітету з питань здоров’я нації медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький. Він заявляє, що сталась юридична колізія.

Фото: itd.rada.gov.ua

Після скандалу у соцмережах автор правки Михайло Радуцький запевнив: "До березня ми цю проблему точно приберемо. Верховна Рада без вагань проголосує за необхідні зміни, зокрема до Цивільного кодексу та інших законів".

Авторка закону обіцяє все виправити

Як і коли планують врегулювати закон у ефірі для Еспресо розповіла авторка законопроєкту Оксана Дмитрієва. Нардепка запевнила, що утилізація не буде відбуватись без згоди пацієнта, а також пояснила, про що саме йдеться в законопроєкті.

"Непорозуміння, які виникли з цього приводу можуть прибрати. Суть законопроєкту полягала в тому, щоб дати соціальну гарантію нашим захисникам та захисницям. Ми гарантуємо, що за рахунок державного бюджету будуть проводити забір і зберігання їхніх репродуктивних клітин. Цей законопроєкт мав йти паралельно з загальним законом про репродуктивне здоров'я, в якому мало бути чітко прописане поняття про утилізацію", – пояснила Дмитрієва.

Кожен, хто здає свої репродуктивні клітини, каже парламентарка, підписує договір, який визначає, що буде з цими клітинами у випадку загибелі людини.

"Зараз ми вже розуміємо, як воно має відбуватись. Буде розпорядження Міністерства юстиції про те, що людина може запевнити, що робити з її репродуктивними клітинами: або людина сама захоче, щоб їх утилізували, або віддати іншому з подружжя, або ж віддати до загального кріобанку чи ж навіть для наукових цілей" – зазначає вона.

Колізія, веде далі Дмитрієва, сталась через те, що загальний законопроєкт по репродуктивному здоров'ю, який стосується і цивільних і всіх громадян України, не був прийнятий у Верховній Раді. 

"Тобто, закон для військових був прийнятий, а для цивільних, не був. Там, де роз'яснюється все, як має відбуватись. Це не умисні, а швидше виникли технічні неточності", – заявила пані Оксана.

Депутатка каже, що законотворці планували все виправити, просто зараз довелося робити це оперативніше, через резонанс у суспільстві.

"Коли був прийнятий закон про соціальну гарантію і там була ця правка, то я добре розуміла, що там вона є. Ми прописали правку, яку мали внести до іншого закону і вже до березня планували виправити цю ситуацію. Ми всі знали, що мали це виправити, просто ми ще не дійшли до того закону, який мали відкоригувати. Але в соцмережах виник такий негатив, що довелось пришвидшити цей процес", – каже депутатка.

Думка юристки

Медична адвокатка Олена Бабич, яка своїми повідомленнями і пришвидшила законодавчий процес, вважає, що про жодну "юридичну колізію" мова не йде. Про це вона зазначила в коментарі для Еспресо. Законодавець намагався чітко прописати правку, за якою в разі смерті військовослужбовця зберігання його репродуктивних клітин припиняється з подальшою утилізацією. 

"До цього моменту в нас ніколи не було врегульоване питання використання репродуктивних клітин після смерті особи. Але воно ніколи не було заборонене.

"Напевне йдеться про ту "юридичну колізію", яку створив сам законодавець і вона випадково стала відомою суспільству. Репродуктивна спільнота спостерігала за цим законом з самого початку. Я ще в листопаді про це говорила і писала, бо розуміла, до чого така правка призведе. Закон мав мету нести соціальний характер – зберігання державним коштом репродуктивних клітин  військовослужбовців на випадок травми. Про смерть мова не йшла, хоч власне це треба було вирішити в першу чергу", – зазначила Бабич у коментарі Еспресо. 

Адвокатка каже, що якби цей закон вступив у силу, то з березня усі клініки повинні були б утилізувати репродуктивний матеріал, через те, наскільки чітко була прописана правка Радуцького. Досі, каже Олена Бабич, ті, хто хотів здійснити постмортальну репродукцію (зачаттям дитини після смерті кого-небудь з батьків), користались нечіткими формулюваннями в законах.

"До цього моменту в нас ніколи не було врегульоване питання використання репродуктивних клітин після смерті особи. Але воно ніколи не було заборонене. Тому, коли немає правил, абсолютно всі клініки, кожна по-своєму індивідуально вирішувала ці питання на основі договірних відносин, цивільного законодавства. Укладались договори про використання клітин, у тому числі й на випадок смерті. За життя підписувались відповідні заяви. Це ж взагалі не нове явище - ця консервація репродуктивних матеріалів і їхнє подальше використання. Але цією нормою закону… Я не знаю, що хотів законодавець. Та в результаті, оскільки вона однозначно написана, законодавець просто заборонив використання після смерті репродуктивного матеріалу", – наголошує юристка.

Що далі?

Фото: Getty Images

Виправити ситуацію можна лише скасувавши норму про утилізацію біоматеріалів, вважає Олена Бабич. Юристка каже, що проблема постмортального використання репродуктивного матеріалу настільки широка та складна, що її не можна врегулювати однією статтею окремого закону. 

"Коли ми говоримо про репродуктивний матеріал військовослужбовців, то ми частіше говоримо про сперму, це поширеніше явище. Але є ще й жіночі репродуктивні клітини. Розпоряджатися ними не так просто – це дуже складне юридичне і моральне питання. Його треба регулювати комплексно, вносити зміни до низки законів та кодексів. Це точно не на часі зараз і в цьому законі. А для того, щоб виправити так звану юридичну колізію, треба прибрати положення про утилізацію. І, якщо законодавець піклується про якусь межу (бо це фінансується з держбюджету), то будь ласка – можна встановити межі, терміни зберігання програми. Але закінчення не шляхом утилізації, це питання вирішується іншим способом", – наголосила адвокатка.

У свою чергу авторка законопроєкту Оксана Дмитрієва обіцяє, що невдовзі парламент вирішить усі протиріччя, що можуть турбувати військовослужбовців та їхні родини. 

"Новий законопроєкт вирівнює цю ситуацію і в ньому буде все це прописано. Що дитина загиблих військових буде вважатись дитиною загиблої людини. І найголовніше, що навіть після загибелі людини ці клітини будуть зберігатись ще три роки за рахунок держави. А коли минуть ці три роки, впродовж яких за зберігання у кріобанку оплачує держава, людина сама буде вирішувати, що з ними робити", – зазначила парламентарка. 

У Міністерстві охорони здоров'я також відреагували на реакцію громадськості. Запевняють, що кріобанки в жодному разі не будуть утилізувати заморожений біоматеріал загиблих військових.

"Держава зацікавлена у продовженні роду всіма українцями. Медицина може і має допомагати. Цього року в Україні було запроваджене державне фінансування допоміжних репродуктивних технологій.

У березні набере чинності прийнятий парламентом закон, який дозволяє родинам військових безоплатно зберегти репродуктивні клітини та використати їх для продовження роду наших захисників.

Те, що в цьому законі не передбачено такої ж можливості для тих, хто загинув – законодавча колізія, яку буде усунено у найкоротші терміни", – пояснили в Міністерстві здоров'я і долали, що вже ведуть відповідну роботу з нардепами, аби терміново вирішити проблему.

Як репродуктивна медицина застосовується в світі?

Забороняють використання біоматеріалів померлих людей закони Австралії, Канади, Словенії, Швеції, Угорщини та Білорусі, йдеться в статті доктора юридичних наук Віктора Чечерського. 

Водночас законодавством інших держав вона допускається. Наприклад, у Великій Британії посмертна репродукція дозволена, якщо, будучи живою, особа висловила про це чіткий намір. 

У ісламських державах питання постмортальної репродукції тісно пов’язане з релігійними догмами. 

"Існують дві основні ісламські концепції про смерть і шлюб: деякі лідери духовенства вважають, що після смерті одного з подружжя шлюб автоматично припиняється, а інші вважають, що після смерті протягом 4 місяців і 10 днів (так звана edda) ця пара є ще чоловіком і дружиною. Залежно від того, якої концепції притримуються священнослужителі, одні з них вважають використання сперми померлого чоловіка впродовж цього періоду дозволеною практикою, а інші – забороненою", – пише Чечерський.

Ембріологиня Ольга Малюта наводила за приклад Ізраїль, де дозволено використовувати сперму бійців, які загинули.