Тортури в російських тюрмах та загроза нового геноциду українців: які рішення прийняті на осінній сесії ПАРЄ

Через 90 років після Голодомору Україні загрожує новий геноцид – резолюція ПАРЄ

Однією з головних новин осінньої сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи стало затвердження резолюції "Вшанування 90-х роковин Голодомору – Україна знову стоїть перед загрозою геноциду", що відбулася 3 жовтня. 

Окрім визнання Голодомору 1932-33 років геноцидом українського народу (власне, про це вже була прийнята відповідна резолюція ПАРЄ від 12 жовтня 2023 року), Асамблея піднімає не менш важливу тему: в агресивних діях Росії під час війни проти України також є всі ознаки геноциду. 

У резолюції ПАРЄ підкреслюється, що “нинішню агресивну війну Росії проти України потрібно розглядати в контексті попередньої спроби знищення української нації – Голодомору”. Внаслідок штучного голоду за різними даними було вбито від 3,9 до 10 мільйонів українців. “Голод був запланованим результатом політики радянського режиму”, – наголосили депутати ПАРЄ.

Фото: Council of Europe

Так само, як Радянський Союз 90 років тому його правонаступниця, Російська Федерація, намагається знищити український народ сьогодні. Асамблея висловлює стурбованість “у зв’язку з загрозою геноциду, з якою зіткнулася Україна під час триваючої повномасштабної агресивної війни з боку РФ”.

Асамблея наголошує, що російська пропаганда та заяви на найвищому рівні “заперечують саме право існування українського народу як незалежної нації”. Дії російських військових та незаконної окупаційної влади свідчать, що це – не порожні погрози.

Депутати ПАРЄ виділили такі воєнні злочини та злочини проти людяності, вчинені Росією, які “можуть становити елемент геноциду”:

• масові вбивства в Бучі, Ірпені, інших містах;
• облога та руйнування Маріуполя;
• систематичні обстріли Харкова, Одеси, інших населених пунктів;
• руйнування об’єктів цивільної інфраструктури (лікарні, електростанції тощо);
• “вистежування”, арешти та жорстоке катування українських патріотів, представників політичної та культурної еліти;
• систематичне знищення української культурної спадщини (церкви, музеї, пам’ятники, видавництва);
• насильницьке переміщення та депортація українців, насамперед українських дітей.

Як результат, Парламентська Асамблея Ради Європи звернулася до прокурора Міжнародного Кримінального суду (МКС) з “запрошенням вивчити повідомлені звинувачення в геноциді проти українського народу, у тому числі на тимчасово окупованих територіях України”. Отже, резолюція може мати абсолютно реальні практичні наслідки.

Фото: Council of Europe

 

Десятки тисяч українців ув’язнені в російських тюрмах: ПАРЄ обіцяє допомогти їх звільнити

Ще одна українська резолюція ПАРЄ – “Зниклі безвісти, військовополонені та цивільні особи, які перебувають у полоні внаслідок агресивної війни Російської Федерації проти України”, затверджена 2 жовтня, піднімає болючу тему тортур і страждань українців у російських тюрмах та катівнях.

Варто наголосити, що це – перший міжнародний документ високого рівня, який безпосередньо стосується українських бранців: як військових, так і цивільних. Резолюція акцентує увагу на нелюдських умовах, в яких перебувають українські полонені, закликає до їх звільнення та притягнення до відповідальності російських катів.

ПАРЄ підкреслює “непохитну підтримку України в забезпеченні її перемоги над Російською Федерацією”, засуджує ситуацію з українськими полоненими, і “буде залучена в цю тему до звільнення останнього полоненого”, - йдеться у тексті резолюції.

Фото: Council of Europe

 

Резолюція оприлюднила цифри, які вразили багатьох членів парламентів держав Ради Європи, які навіть не уявляли масштабів злочинів російської армії. Так, згідно з документом, станом на вересень 2024 року майже 66 тисяч військових та цивільних українців зареєстровані як зниклі безвісти чи взяті у полон. Лише 3672 особи вдалося звільнити і повернути в Україну. З них, на жаль, – тільки 168 цивільних.

Окрім того, в російських катівнях продовжують перебувати 30 українських журналістів, яких утримують в жахливих умовах. Тож ПАРЄ закликала до міжнародного тиску на РФ з метою їхнього звільнення.

Перед розглядом питання про українських бранців у сесійній залі Асамблеї, українська делегація провела позасесійний захід, на який запросила велику кількість зарубіжних членів парламентів. Для того, щоб пояснити європейцям, з чим саме стикаються українці в полоні, до Страсбурга приїхали двоє українців, які пережили жахи російського полону, але яких вдалося повернути на Батьківщину шляхом обміну.

Наріман Джелял, Фото: facebook

Боєць-азовець, що пережив теракт в Оленівці та був обміняний 31 грудня 2022 року, Микита Шастун та заступник голови Меджлісу кримсько-татарського народу Наріман Джелял, що повернувся з тюрми цього літа, 28 червня 2024 року, розповіли про тортури та знущання, яких вони зазнали особисто, і які є систематичними та “звичайними” у поводженні росіян з українськими полоненими. Це і звірячі побиття до непритомного стану – щоденна рутина під час “перевірок” камер російськими наглядачами, – враження електричним струмом, неякісне харчування, а часто його відсутність, обмеження можливості пити воду (давали обмежену кількість води прямо з річки), позбавлення доступу до медичної допомоги. 

Щодо останнього, зі слів Микити Шастуна, після теракту в Оленівці в ніч з 28 на 29 липня 2022 року (коли росіяни цілеспрямовано випустили ракету по одній з будівель у колишній 120-й Волноваській виправній колонії на окупованій Донеччині, де утримували кілька сотень українських воєннополонених, переважно з такого ненависного для окупантів патріотичного полку “Азов”), бійцям з відірваними кінцівками, яких витягли з вогню побратими, жбурнули лише купу ганчір’я, щоб витирати кров – жодних турнікетів чи ліків не надали: люди вмирали, а тих, хто вижив, продовжили катувати.

Наріман Джелял розповів про страшну долю цивільних бранців, які потрапляють у російський полон за свої проукраїнські позиції і їх фактично утримують там як заручників всупереч міжнародному гуманітарному праву та Женевським конвенціям. Особливо важливо, що пан Джелял – представник Криму, де репресії тривають ще з часу захоплення півострова РФ у 2014 році. 

“Ніколи не вірте, що окупація Криму проходила без крові”, – наголосив Наріман Джелял. Він звернув увагу присутніх на те, що в окупованому Симферополі для громадян України, яких затримали за так званими політичніми справами, спеціально створили окреме СІЗО №2 – де кримських українців вже 10 років знищують фізично та морально. А після початку повномасштабної агресії, на окремому третьому поверсі цієї катівні почали утримувати українських патріотів, захоплених на нових окупованих територіях Запоріжжя та Херсонщини. 

Українські жінки полонених, зустріч. Фото: Council of Europe

 

Представник українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Олег Слободяник, який також брав участь у заході, уточнив свіжі цифри: станом на зараз через механізми Червоного Хреста підтверджене перебування в російських тюрмах чи СІЗО 6000 українських військовополонених. Але є ще не менше тисячі, які залишаються “невидимими”, ув’язнення яких не визнається офіційно. Так само понад 14000 цивільних перебувають у російському полоні, але росіянами визнано ув’язнення лише менше ніж 1300 українців – інші також є “невидимками”.

Держави-члени Ради Європи мають запровадити цільові санкції проти російських посадовців, відповідальних за злочини проти українських полонених, - наголошується в резолюції ПАРЄ. 

“Асамблея переконана, що Інтерпол може відігравати ефективну роль у пошуку воєнних злочинців, які вчинили злочини проти України та українців. Вона закликає інші міжнародні організації та всі держави сприяти пошуку та переслідуванню воєнних злочинців, використовуючи не лише кримінальне право, але й адміністративні заходи, такі як висилка з третіх країн”, – йдеться у тексті документу.

“Важливою частиною резолюції ПАРЄ є те, що Асамблея звертається до Комітету Міністрів ПАРЄ з закликом, щоб не тільки країни-члени, але й держави-партнери – такі як Сполучені Штати Америки чи Канада, – вводили спеціальні таргетовані санкції проти російських офіційних осіб за їхні злочинні дії, насамперед стосовно українських цивільних полонених”, – розповів Еспресо народний депутат України Олексій Гончаренко. Він додав, що такі санкції може запроваджувати окремо кожна держава проти конкретного переліку росіян, причетних до існування катівень в тюрмах та СІЗО.

Олексій Гончаренко. Фото: Council of Europe

 

Тортури в російських катівнях: родини українських військових та цивільних бранців можуть отримати компенсації з заморожених активів РФ

Окремої уваги заслуговує частина резолюції “Зниклі безвісти, військовополонені та цивільні особи, які перебувають в полоні внаслідок агресивної війни Російської Федерації проти України”, яка стосується ролі Реєстру збитків – одного зі флагманських проєктів Ради Європи в межах процесу притягнення до відповідальності Росії за її злочини в Україні.

Реєстр збитків від війни Росії проти України, який був створений у 2023 році та розпочав операційну діяльність у квітні 2024 року, має відіграти ключову роль у створенні механізму компенсації – грошових виплат, які мають отримати українські бранці та/або члени їхніх родин.

президія ПАРЄ. Фото: Council of Europe

 

“Асамблея вітає створення Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, що є значним міжнародним зусиллям та першим кроком до механізму, який забезпечить справедливість та компенсацію для України та її народу, і який має на меті створити фактичну та доказову базу для відшкодування збитків за порушення Російською Федерацією міжнародного права”, – йдеться в резолюції. 

Визнаючи, що воєнні злочини часто залишаються безкарними без належного документального підтвердження, Асамблея вважає, що кожна заява, подана до Реєстру, “продемонструє людську ціну війни”. 

ПАРЄ наполегливо закликає українців подавати заяви до Реєстру, щоб він діяв як архів інформації для майбутніх поколінь, гарантуючи, що досвід військовополонених та їхніх сімей буде збережений в історії. 

“Асамблея розглядає Реєстр як важливий інструмент, що дозволяє жертвам та їхнім сім'ям мати голос у формуванні післявоєнного правового та гуманітарного ландшафту, притягненні до відповідальності агресорів та отриманні законних репарацій”, – наголошується в резолюції.

Фото: Council of Europe

На даний час Реєстр збитків приймає скарги від українців лише за одним напрямком – пошкодження чи руйнування житла. Як повідомили в секретаріаті Реєстру в Гаазі, станом на 1 жовтня 2024 року, до Реєстру подано вже понад 10000 таких скарг, причому 1150 – від мешканців Маріуполя. Розміри можливих компенсацій, які отримають українські заявники, визначить Комісія з розгляду скарг, яка буде створена найближчими місяцями. А забезпечувати виплати можуть з заморожених активів РФ, про що ще раніше заявили в Раді Європи.

Також – дуже скоро запрацює можливість подавати до Реєстру збитків скарги щодо смерті чи зникнення безвісти близького члена родини: це саме те, про що і йдеться в резолюції ПАРЄ. 

Запуск міждержавної мережі підтримки українських дітей в рамках ПАРЄ: першочергові плани

1 жовтня в Палаці Європи відбувся ще один важливий для України захід: перше установче засідання Парламентської мережі щодо становища дітей України – спільноти, яка планує відігравати активну роль в допомозі українським дітям, які постраждали під час війни.

До мережі увійшли представники усіх 46 держав – членів Ради Європи. Головою її була обрана українська депутатка Олена Хоменко, яка є доповідачем ПАРЄ щодо ситуації з українськими дітьми, і готувала відповідні резолюції.

Парламентська мережа, за словами пані Хоменко, опікуватиметься трьома напрямками захисту українських дітей:

1. Повернення викрадених чи незаконно депортованих росіянами дітей.
2. Проблеми дітей, які залишились на окупованих територіях.
3. Доступ евакуйованих чи тимчасово переміщених дітей до освіти та охорони здоров’я.

Відповідаючи на запитання Еспресо, заступниця голови парламентської мережі з питань становища дітей України, голова фінської делегації в ПАРЄ Міапетра Кумпула-Натрі наголосила, що незважаючи на те, що новостворена структура – це парламентська мережа, яка об’єднує народних депутатів з 46 держав, у її планах – “привернути увагу міжнародної спільноти до проблем українських дітей та налагодити зв'язки на міжнародному рівні”. 

“Наше завдання також полягає в тому, щоб залучити до нашої діяльності механізми ООН, де вже ведеться активна робота з питань захисту українських дітей. Також цього тижня ми закликали Генерального секретаря Ради Європи Алена Берсе призначити спеціального представника в справах українських дітей, – повідомила Еспресо пані Кумпула-Натрі. – Також будемо співпрацювати разом з Канадою та США, які мають статус спостерігачів у Раді Європи”. 

Фінська депутатка наголосила, що міжпарламентська мережа буде співпрацювати з усіма “мережами хороших людей, юристів, які допомагають, у тому числі і всередині Росії”, а також будуть залучати волонтерів. “Це дуже добре, що є координація, і є можливість отримати так багато міжнародної підтримки з питань допомоги українським дітям. Якщо у вас є лише гарні заяви, це не допоможе дітям. Нам потрібно впроваджувати їх у життя, і зараз ми можемо підштовхнути до цього аж 46 країн. В нашу мережу входять люди, які приймуть цей заклик”, – підкреслила Міапетра Кумпула-Натрі. 

Високу оцінку цій ініціативі дав і президент Парламентської Асамблеї Ради Європи Теодорос Русопулос. “Ми обговорювали ідею створення парламентської мережі допомоги українським дітям протягом тривалого часу. Це почалося багато місяців тому: ми зустрічалися в Парижі, ми зустрічалися в Женеві, ми зустрічалися тут, у Страсбурзі, багато разів.

Теодорос Русопулос. Фото: Council of Europe

 

Створення парламентської мережі допомоги – це ще один крок у тривалій роботі, яку ми проводимо на цьому напрямку. Ми перебуваємо в постійному контакті з Міжнародним Червоним Хрестом, там є спеціальний відділ, який опікується справами дітей. Українська влада говорить про те, що більше 20 тисяч дітей зникли безвісти або були незаконно вивезені. На жаль, лише кілька сотень з них нам вдалося повернути додому. Але ми не зупиняємося на досягнутому і будемо продовжувати роботу”, – заявив пан Русопулос кореспондентові Еспресо.