Жінки в українській армії: боротьба з окупантами, дискримінацією та незручною формою

 1 лютого жінки, які служать у Збройних Силах України, вперше отримали комплекти літньої польової форми, пошитої з урахуванням особливостей жіночої фігури.

За даними Міністерства оборони України, у війська вже надійшло 50 000 таких комплектів. Нова форма має конструктивні елементи, які дозволяють військовослужбовицям почуватися комфортно під час виконання завдань у польових умовах і в пунктах постійної дислокації.

Моделі були розроблені профільним підрозділом ЗСУ спільно з громадськими організаціями та українськими виробниками. Форма пройшла випробування в одній із військових частин.

Фото: gettyimages

Крім того, восени минулого року Міноборони також почало постачати до Збройних Сил жіночу білизну. Протягом 2023 року військовослужбовиці тестували комплекти у два етапи, перевіряючи їх на функціональність, надійність, якість та зручність. 

Жінки, які взяли участь у випробуваннях, позитивно оцінили якісні матеріали та зручний крій білизни, що не сковує рухів та підходить для використання навіть у повному екіпіруванні.

Чому форма має значення

До цього часу питання відповідного одягу та білизни для захисниць стояло досить гостро. Фактично, їх просто не існувало, і жінкам видавали чоловічу форму, що спричиняло цілу низку незручностей. 

Завелика куртка збиралася складками під бронежилетом і натирала, завелика термобілизна не облягала тіло і не зігрівала його, а занижена талія штанів постійно оголювала поперек. І це далеко не всі недоліки носіння чоловічої форми жінками.

Частково проблему намагалися розв'язати волонтери: збирали пожертви, розробляли дизайн, шили та доправляли одяг. Соціальна ініціатива "Озброїмо жінок зараз" — одна з таких. Громадська організація пошила кілька тисяч комплектів форми для жінок-військовослужбовиць і безкоштовно передала їх українським захисницям.

Фото: 50vidsotkiv.org.ua

"Наш пріоритет — надати форму жінкам, які перебувають на передовій. Не тільки форму, а й білизну. Тому що навіть сьогодні жінкам в армії, на жаль, все ще видають чоловічі труси. Жінкам складно підібрати відповідну білизну, адже білизна для виконання бойових завдань, яку використовують військові, відрізняється від тієї, яку носять цивільні", — розповіла засновниця проєкту народна депутатка України Ірина Никорак.

"Мені здається, що якщо жінка взяла в руки зброю і захищає свою країну, то вона повинна мати принаймні зручну форму", – додала вона в інтерв'ю Радіо Свобода.

З нею погоджується і Леся Ганжа, військовослужбовиця, яка до початку повномасштабної війни працювала редакторкою. В інтерв'ю "Українській правді" вона розповіла, що зручна форма — це не про красу, а про боєздатність.

"Раніше я носила чоловічі штани, але жіноча та чоловіча будова тіла відрізняються. Такі штани можуть добре сидіти на сідницях, але вони погано сидять на стегнах, тому що жіночі стегна зазвичай повніші, ніж чоловічі. Солдат, у якого спадають штани або натирають черевики, — це вже пів солдата", — зазначає Леся Ганжа.

Перші бронежилети для жінок-військових

Те саме стосується і бронежилетів. Жінки, які служать в українській армії, зазвичай покладалися на бронежилети, призначені для чоловіків. Саме жіночі бронежилети доводилося купувати самостійно або шукати через некомерційні організації.

Нарешті наприкінці грудня Міністерство оборони України сертифікувало перший жіночий бронежилет, розроблений вітчизняною компанією "Українська бронетехніка". 

Фото: mil.gov.ua

Він має вигнуту назовні бронепластину, завужені плечі та ширший низ. Рештою характеристик він не відрізняється від раніше затверджених загальновійськових бронежилетів і важить 10,5 кілограмів.

Однак погано підібрана форма та захисне спорядження — не єдина проблема, з якою стикаються українські жінки у війську. Їм все ще доводиться боротися за своє місце в українській армії.

Вже не дивина, але все ще не звичне явище

За даними Military Media Center, у 2014 році загальна кількість жінок у Збройних Силах становила 49 926, з них 16 557 — військовослужбовиці. 

А станом на жовтень 2023 року кількість жінок у ЗСУ зросла до 62 062, з них 43 479 — військовослужбовиці.

Щобільше, після повномасштабного вторгнення Росії кількість жінок, які служать в українському війську, зросла приблизно на 40%.

Фото: gettyimages

Сьогодні Україна має потужний показник кількості жінок у Збройних Силах навіть серед країн-членів НАТО.

Кількість жінок в арміях країн-членів НАТО коливається від 0,3% до 20%. Для прикладу:

• у США - 17% жінок-військових

• у Великобританії - 11%

• у Польщі - 7%

• у Данії - 8%

• в Естонії - 10%

• У Збройних Силах України жінок 7%.

За словами заступниці міністра оборони Наталії Калмикової, Україна має найбільшу кількість жінок на полі бою в новітній світовій історії. 

"Вони проявляють себе не лише як хороші військові фінансисти чи лікарі, а й як відважні військовослужбовці, які віддано захищають свою Батьківщину", – наголосила Калмикова.

Ганна Гриценко з правозахисного проєкту "Невидимий батальйон", який бореться за гендерну рівність у Збройних Силах України, розповіла DW, що жінки служать на передовій з 2014 року. 

"Більшість посад, пов'язаних з бойовими діями, були закриті для жінок. Жінки все одно виконували відповідні обов'язки, але без оформлення. Або вони були офіційно оформлені на посадах кухарки чи швачки, — пояснила Гриценко. - Якщо вони були поранені, то важко було пояснити, що вони взагалі робили в бою. Громадський резонанс врешті-решт спричинив коригування закону, і у 2018 році жінкам офіційно дозволили брати участь у бойових місіях.

На сьогодні в українській армії зняті будь-які обмеження на призначення і службу жінок на всіх посадах (включаючи бойові) у всіх групах військових спеціальностей.

Спочатку жінки були обмежені традиційними жіночими ролями, такими як медсестри і тилові радіооператорки. Але український уряд запровадив правила, які дозволили жінкам керувати вантажівками в зонах бойових дій, служити в піхоті операторками безпілотників, кулеметницями або снайперками, ставати командирами танків і служити в українських Силах спеціального призначення. 

Дискримінація все ще залишається проблемою

Леся Ганжа вступила до лав української армії на самому початку повномасштабної війни Росії проти України 24 лютого 2022 року і потрапила до піхоти, служила в Київській та Харківській областях.

"На жаль, командир роти був категорично проти жінок", – розповіла Ганжа, додавши, що хотіла потрапити в повітряну розвідку в іншу бригаду армії.

"Я пішла в армію, щоб захищати Україну, щоб іти в бій", – підкреслила вона. Вона розповіла DW, що перед тим, як потрапити до підрозділу аеророзвідки однієї з бригад на Донеччині, їй часто пропонували місії в глибинку.

Зараз Леся служить у 518-му батальйоні, а її військова спеціальність - операторка безпілотника FPV. За її словами, ставлення до жінок в армії досі не таке, як до чоловіків.

Фото: gettyimages

"Бажання жінок служити часто розцінюється як примха", - каже вона, додаючи, що сексизм на війні часто маскується під турботу. Але пояснювати всім, що ти не дитина, про яку треба піклуватися, швидко набридає.

"Я вирішила, що протестувати проти сексизму щоразу - це занадто складно. Я іноді роблю зауваження. У мене є свої бойові завдання. Зрештою, я пішла в армію не для того, щоб боротися з сексизмом, а для того, щоб воювати з Росією. Тож сексизму доведеться трохи почекати", - пояснює свою позицію військовослужбовиця.

Парамедикиня і співзасновниця громадської організації Veteranka Катерина Приймак каже, що сексизм в армії помітний вже на етапі призову. 

"Більшість жінок дійсно говорять про те, що чоловікам надають перевагу при наборі, а коли справа доходить до навчання жінок, то іноді командири просто відправляють їх кудись подалі", — пояснює голова руху.

Але навіть коли жінка вже має бойову підготовку, це не є гарантією того, що її призначать на відповідну посаду. З досвіду Катерини Приймак, жінок без медичної освіти з військкомату часто відправляють додому. Загалом жінкам частіше пропонують "паперову роботу".

Якщо жінка є матір'ю і служить в армії, на неї тисне суспільство, а іноді й товариші по службі. Мовляв, навіщо вона туди пішла - якщо з нею щось станеться, що буде з дитиною? 

До жінок, які завагітніли в армії, можуть ставитися ще гірше, адже якщо жінка йде в декретну відпустку, їй зараховують стаж. Умовно кажучи, вона може народити трьох дітей і при цьому отримати 9 років вислуги, перебуваючи в декретній відпустці. Ця несправедливість обурює чоловіків.

Чи потрібні Україні жінки в армії?

Згідно з українським законодавством жодна жінка не може бути призвана в армію проти її волі. Жінки-військовослужбовиці долучаються до Збройних Сил добровільно. 

Але призов жінок до армії - це питання мобілізаційних ресурсів, адже не всі чоловіки є воїнами, і не всі жінки є домогосподарками. Крім того, є певні бойові ролі, які, на думку деяких, краще виконують жінки.

"Я прийшла до свого командира і запитала: "Що я можу робити найкраще?" Він відповів: "Будеш снайпером", - згадує в інтерв'ю ВВС Євгенія Емеральд. До повномасштабної війни жінка керувала ювелірним бізнесом, а у 2022 році пішла в армію.

"Якщо чоловік вагається, стріляти чи ні, то жінка — ніколи", - каже вона, згадуючи свої перші місії. "Протягом 30 секунд я тремтіла і не могла зупинитися. Це усвідомлення того, що зараз ти зробиш щось, що стане точкою неповернення".

"Але ж не ми прийшли до них з війною. Це вони прийшли до нас".

Попри те, що в Збройних Силах України служать понад 60 000 жінок, з яких 5000 - безпосередньо на передовій, Україні ще треба навчитися залучати жінок, використовуючи їхні сильні сторони, а не вказуючи на слабкі.

Фото: gettyimages

"Коли я щойно вступила до спецпідрозділу, один з бійців підійшов до мене і сказав: "Дівчино, що ти тут робиш? Іди варити борщ", - розповіла Євгенія в інтерв'ю ВВС. 

Але самі військовослужбовиці переконані, що в умовах російської навали Україна не має права нехтувати таким потужним людським ресурсом. Адже Росії все одно кого вбивати - чоловіків, жінок чи навіть дітей. І якщо жінка може ефективно захищати свою країну, чому б не дати їй можливість це робити?

Досвід війни в Україні показує, що, окрім снайперської роботи, жінки дуже добре володіють інженерною справою — мінуванням та розмінуванням, зв'язком, медициною та аеророзвідкою. 

Українська військова Оксана Білозерська підкреслює ще одне важливе вміння — мотивувати чоловіків. Згадуючи ранкові тренування та пробіжки військових, Білозерська розповідає, як для кожного було справою честі обігнати її. 

"Боєць може бути немолодим, у нього може бути зайва вага або недоліковані травми чи поранення. Але справа честі для нього — обігнати мене. От буквально для кожного. В результаті весь батальйон — певніше та його частина, кому важко або хто лінувався, — почав бігати набагато швидше. Таким чином, одна жінка, яка повільно собі біжить в міру своїх можливостей, підіймає рівень фізпідготовки цілого бату", — розповіла вона.

Білозерська впевнена, що сама присутність жінки перетворює навіть нерішучих чоловіків на Рембо. Так працює чоловіча психологія. Жоден найкращий командир не зможе мотивувати солдатів так, як звичайна жінка. А якщо дівча ще й мале й худе — взагалі джекпот, додає вона.