Президентський університет: для чого виділяти 7,2 млрд грн на новий виш, якщо можна ці кошти використати раціональніше?

Про це йдеться у спеціальному сюжеті журналіста Олега Манчури для програми “Вечір з Миколою Княжицьким” на Еспресо.TV.

На сайті Міністерства освіти і науки України йдеться, що “проєкт “Президентський університет” має започаткувати взірцеву модель інноваційного освітньо-наукового хабу шляхом створення сучасного закладу завдяки концентрації найкращих матеріальних і людських ресурсів країни. При цьому формат проєкту дозволить виявити й подолати обмеження для ефективної діяльності закладу вищої освіти, внести, за необхідності, зміни до нормативно-правових актів, які встановлюють основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування та розвитку системи вищої освіти, у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності.

За інформацією від влади, президентський університет буде готувати спеціалістів за такими напрямками: інформаційні технології, кібербезпека та штучний інтелект, нанотехнології, аерокосмічні, енергетичні технології, біотехнології та науки про здоров'я, глобалізація та міжнародні комунікації.

Будівництво розпочнуть вже наступного року, а навчання почнеться 1 жовтня 2023 року. Перший набір – 120 студентів, по 20 на кожен із 6 напрямків. Уже через 5 років їх має стати 600, а максимальна кількість – 2500 студентів. І все це коштуватиме 7,2 мільярди гривень. 

І ось чи то 120, чи то 600, чи навіть 2500 студентів мають перевернути Україну догори дригом.

“Він продукує інновації, знання, які потім будуть збільшувати ВВП нашої країни, і робити такий стрімкий поштовх, щоб країна розвивалася”, – заявила народна депутатка від “Слуги народу” Юлія Гришина.

Як зазначає особисто міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет: “Президентський університет – це точка перезавантаження в системі вищої освіти, яка дасть можливість викладачам і студентам формувати власну освітню траєкторію, користуватися дуальною формою освіти, приділяти увагу комерціалізації наукових досліджень і спроможності заробляти роялті власним інтелектом”.

На думку же ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна, Сергій Шкарлет, як відомий плагіатор, та людина без, насправді, жодних наукових ступенів може розповідати все, що завгодно, просто як солдат президента. Що йому сказали, він те і виконує.

“Шкарлету сказали: говоримо про університет, то він і говорить про університет. Кубраков розповідає про державну авіаційну компанію, ще хтось там розповідає про супутник, який мав полетіти на День Незалежності, не полетів. Інший розповідає про мільярд дерев. У кожного своя розповідь”, – вважає міністр інфраструктури 2016-2019 рр Володимир Омелян. 

У свою чергу народний депутат від Європейської солідарності Ростислав Павленко зазначив: “Знаєте, ми бачимо різні ініціативи Володимира Зеленського, одні з них такі напівнешкідливі, як наприклад про мільярд дерев, яка просто фраза, яка викликає сміх. А ця, на жаль, її не можна назвати такою нешкідливою, тому що ми вже бачимо спроби навіть десь ввести її в бюджет і вона, на жаль, просто демотивує освітян”.

Так, можливо думка опозиціонерів Володимира Омеляна та Ростислава Павленка для когось упереджена. Але колишня міністерка освіти в першому уряді президента Володимира Зеленського – точно каже правду?

“Це більше виглядає, як красива піар-обгортка, ніж системна підтримка сфери освіти. І багатьом людям це нагадує “лікарню майбутнього” – так і не збудований проєкт”, – зазначила міністерка освіти і науки України у 2019-2020 роках Ганна Новосад. 

Міністерка освіти і науки у 2016-2019 роках Лілія Гриневич у свою чергу наголошує, що зазвичай провідні університети у світі будуються навколо наукових шкіл, а наукові школи створюються не за помахом чарівної палички і навіть не за великі гроші. 

На думку ексміністерки, значно продуктивнішою була б ідея посилити наші найкращі наукові школи, університети, для того, щоб вони мали шанси вийти в рейтинги світові.  

Згідно рейтингу QS World University Rankings за 2021/22 навчальні роки топ-5 університетів світу:

1. Массачусетський технологічний інститут (США)

2. Оксфордський університет (Велика Британія)

3. Стенфордський (США) та Кембриджський (Велика Британія) університети

5. Гарвардський університет (США)

З українських вишів в цьому рейтингу:

• Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна (категорія 511–520);

• Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка (601–650);

• Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (651–700);

• НТУУ “Київський політехнічний інститут імені І.І. Сікорського” (701–750).

• Сумський державний університет (701–750);

• Національний університет “Львівська політехніка” (801–1000);

• Національний університет “Києво-Могилянська академія” (1001–1200);

• Львівський національний університет імені І.Я. Франка (1001–1200. 

Чи можуть наші університети піднятися вище, хоча б в першу сотню? Чи мають потенціал?

КБ “Південне” – там де колись виробляли ракету “Сатана” – наш технологічний діамант. Лише 7 країн світу можуть вивести на орбіту супутник. Серед них – Україна. Деякі обʼєкти NASA замовляє лише в Дніпрі. А головний науковий партнер КБ “Південне” – Київський політехнічний інститут. 

У лабораторіях Київського політехнічного інституту винайшли термостійкий сплав, який витримає 1200-1600 градусів. Це армовані метали – з кераміки й титану.

У це складно повірити, але космічні речі роблять в КПІ. Але їх б не було без грошей КБ “Південне”. А де тут держава? А вона створить інкубатор для 120 людей за 7 мільярдів грн. Ще один університет – до тих трьох сотень, що вже існують. Просто цей буде суперелітний, супердорогий, бо з лейбою “президентський”. 

Директор аналітичного центру Cedos Іван Вербицький вважає, що університет Зеленського стане “іграшкою”, що буде давати якісну освіту для незначної кількості українців, замість того, щоб робити її доступною для всіх.

У 2021 році весь бюджет освіти склав 140 мільярдів гривень. Таким чином ₴7 млрд тільки на один президентський університет, це – 5% від усіх освітніх витрат лише на один заклад. 

На всю наукову  діяльність цього року передбачено 824,8 млн грн. На гранти Національного фонду досліджень – 732,8 млн грн. На підтримку експериментальних розробок в закладах вищої освіти – 100 млн грн.

Усі ті цифри – сотні мільйонів та мільярди – виглядають як щось малозрозуміле, поки не почати порівнювати. Один університет Зеленського – це як дати військовим, що не мають власного житла по 3 квартири. Це більше ніж половина всього річного бюджету Міністерства культури та інформаційної політики України.