Проросійські настрої суддів ПАГС: державна зрада чи профнепридатність?

ПАГС (Північний апеляційний господарський суд) — один з найпроблемніших судів в Україні. Тутешні служителі Феміди неодноразово опинялись в центрі гучних скандалів, були фігурантами журналістських розслідувань та  кримінальних справ. Нещодавно СБУ та Державне бюро розслідувань повідомили про підозру судді Володимиру Куксову, який очікував на захоплення України російськими окупантами і агітував підтримувати "русскій мір". 

Та він такий не один. Прихильність до країни-терориста, яка напала на Україну із повномасштабною війною, демонструють інші співробітники цього суду. Зокрема, продовжують виносити рішення на користь компаній з російським корінням. Ба більше — стають на бік фірми, що у період війни захоплює українські активи шляхом рейдерства і є фігурантом кримінальної справи про ведення підривної діяльності проти України — Фінансової Компанії "Інвестохіллс Веста".

Компанія опосередковано входить до орбіти російсько-українського бізнесмена Павла Фукса та спеціалізується на скупці проблемних заборгованостей банків. Неодноразово звинувачувалась у рейдерстві та була фігурантом низки гучних скандалів, зокрема, пов’язаних і з міжнародними інвестиціями. Та не тільки, — розповідає адвокат Ростислав Кравець:

"Ця компанія — фактично найбільша фінансова компанія, яка придбала кредитні портфелі в українських банків, фактично у Фонду гарантування вкладів. Вважаю, що Службі безпеки на такі компанії давно потрібно було звернути увагу. Ця компанія отримує реальні важелі впливу на українські підприємства, маючи можливість їх знищувати".

Українські правоохоронці розслідують причетність "Інвестохіллс Веста" до ведення підривної діяльності в Україні на користь РФ, — йдеться в ухвалі Галицького районного суду м. Львова.

18-го серпня суд наклав арешт на майно компанії та кілька десятків із нею пов’язаних. Втім Веста відчайдушно не припиняє спроб не лише вийти сухою з води, але й за допомогою кишенькових суддів - заволодіти новими активами.
Від березня минулого року Інвестохіллс намагається відсудити землю та трансформаторні підстанції у товариств "Сейф Інвест", "Промбудсервіс 2012" та "Регіональної енергетичної компанії 1".  Активи належать їм ще з 2015-го року.
У своєму позові Веста вимагає перереєструвати ділянки та підстанції на себе, запевняючи, що має права на майно. Крім очевидних нестиковок у матеріалах справи, фінансова компанія порушила і строки подання позову про оскарження купівлі активів, — каже Ростислав Кравець:

"Давним-давно пройшли всі строки. Давним-давно був встановлений набувач, який законно і, в принципі, не порушуючи жодних норм законодавства, придбав це майно".     

Та попри порушення процедури подання позову та абсурдність самої фабули, українські судді виносять рішення на користь Інвестохілс. Фактично — підтримують російське рейдерство, — продовжує адвокат:

"Я вивчав ці справи і практику, яка складається саме за участі цієї компанії. Дивним чином впадає в око те, що судді принципово, кардинально змінюють свою ж практику. Приймаючи таке рішення, судді знали, що вони дають можливість Весті заробити мільярди, при цьому ці мільярди йдуть не в економіку України. Знаємо певно, що засновниками є іноземці, тобто судді фактично сприяли виводу з України капіталу". 

Головуючий у справі — суддя Борис Поляков. Він відомий своєю прихильністю до рейдерів. За часів роботи у Вищому господарському суді кілька років тому брав участь в ухваленні рішення, пов'язаного з рейдерством щодо іноземного акціонера одного з підприємств на Київщині. Тоді акції інвестора-громадянина Швеції вартістю у понад 2 мільйони гривень просто вкрали.

Суддя Борис Поляков розглядає справи Фінансової Компанії "Інвестохіллс Веста" та споріднених з нею компаній за останні кілька років вже не вперше. За цікавим збігом, у Північному апеляційному господарському суді справи проросійської компанії дістаються саме Полякову. Зауважимо, у 2019-му році, за інформацією наших колег, суддя був фігурантом  кримінального провадження про втручання в автоматизовану систему розподілу у Вищому господарському суді. Тож, можемо припустити, він віртуозно володіє секретами розподілу справ. 

Разом з Поляковим рішення, яке допомагає проросійській компанії протизаконно заволодіти активами українського бізнесу, ухвалювала суддя Людмила Гарник. Вона була однією з перших суддів, які проходили первинне кваліфікаційне оцінювання і - не пройшла. У 2016-му році вона не змогла підтвердити свої фахові знання та здатність здійснювати правосуддя. Кваліфікаційна комісія відправила її на перепідготовку до Національної школи суддів.

Вже тоді у членів Комісії було чимало питань до статків Гарник. У 2014-му році на рахунках судді з’явилися 3 мільйони гривень. Їхнє походження вона так і не змогла пояснити. Спочатку сказала, що це від продажу квартири. Та з’ясувалося, що квартиру вона продала на рік пізніше. На наступному кваліфікаційному оцінюванні версія змінилася:

"Я 20 років, навіть більше, працювала адвокатом в Одесі. Син після закінчення академії теж працював адвокатом. Я працювала у жіночій колонії і у мене вже стаж 40 років. І адвокатом, "вєдущім адвокатом" в Одесі", - розповідала суддя членам Комісії. 

Зазначимо, що Людмила Гарник працює суддею з 2002-го року, а це означає, що заробити мільйони, виконуючи роботу юриста, у 2014-му році вона просто не могла – посада судді забороняє працювати за сумісництвом.

Людмила Гарник має розкішний будинок на 335 квадратних метрів в елітному прибережному селищі Совіньон на Одещині.

З переїздом до Києва Гарник, яка, судячи з декларацій, мала чималі заощадження, витрачати їх на житло у столиці не стала — просто приватизувала службову квартиру на понад 100 кв.м.

Також Людмила Гарник є кандидаткою наук. У ході кваліфікаційного оцінювання вона ділиться думками щодо своєї наукової статті про преюдиціальні рішення, втім цей термін судді не вдається вимовити навіть з кількох спроб.

У 2016 році Кваліфікаційна комісія визнала професійний рівень Гарник недостатнім для здійснення судочинства та відправила вчитися. Майже 5 років суддя була позбавлена права працювати. Аж до березня 2021-го року. Втім весь цей час ми з вами як платники податків продовжували утримувати профнепридатну суддю. Вона щомісяця отримувала свою суддівську зарплату. Торік вона сягала близько 10 тисяч доларів на місяць.

А це - третій суддя колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, що своїм рішенням підіграв скандальній компанії, яку підозрюють у підривній діяльності проти України на користь РФ — Борис Отрюх.

Він, як і його колега Борис Поляков, теж фактично вже спеціалізується на розгляді справ Фінансової Компанії "Інвестохіллс Веста". За останні кілька років справи компанії та споріднених з нею фірм досить часто потрапляли на розгляд колегії, членом якої був Отрюх. 

Цікава деталь: за автоматичним розподілом, справу, в якій Інвестохіллс відібрала землю та трансформаторні підстанції у законних власників, від початку суддя Поляков розглядав зовсім з іншими суддями. Та згодом — нібито через "непередбачувані" та "позапланові" відпустки їх замінили давній знайомий Інвестохіллс Борис Отрюх та суддя з сумнівною репутацією Людмила Гарник.

Цей склад суду сформувався за день до судового засідання, на якому майже миттєво, без детального дослідження обставин було прийнято остаточне рішення на користь скандальної проросійської компанії. Це змусило сторону-відповідача у справі звернутися до правоохоронних органів для перевірки зв’язків членів колегії суддів з Інвестохіллс. В заяві до ДБР про вчинення кримінального правопорушення йдеться про те, що в діях колегії суддів вбачаються ознаки державної зради. Адже внаслідок судового рішення країна-агресор отримує додаткове фінансування для ведення війни проти України.

Ми відвідали Північний апеляційний господарський суд та поцікавились у суддів, чи перевірили правоохоронці їхні можливі зв’язки із проросійською компанією. У відповідь на запитання журналістки "Судового контролю" Людмила Гарник відповіла, що у неї немає жодних зв’язків з Російською Федерацією та компанією Інвестохіллс Веста. Те ж саме сказав і Борис Поляков, додавши, що їхнє завдання і обов’язок як суддів - навпаки - з’ясовувати наявність російського капіталу.

Та декларативні заяви суддів йдуть в розріз з їхніми ж рішеннями, якими вони дозволяють компанії з російським капіталом чинити рейдерство в Україні у розпал повномасштабної війни.

Ми сподіваємось, що судова реформа та оновлені Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія суддів України очистять судову систему від суддів з сумнівними статками, тих, чий рівень знання законодавства не дозволяє здійснювати правосуддя, і звісно від тих, хто працює в інтересах країни-терориста.