Сергій Висоцький: Путін розпочав міграційну війну проти Європи

Ми спостерігаємо продовження гібридної війни Росії проти Європи та Заходу. Перший акт цієї агресії був розпочатий провокуванням першої міграційної кризи після початку військової операції Росії в Сирії. Перша міграційна кризи поруч із спонсоруванням та підтримкою Росією радикальних політичних рухів паразитуючих на темі міграції в середині ЄС був розминкою. Зараз Росія майже не маскується, створюючи напругу на кордонах ЄС за допомогою підлеглого їй режиму Лукашенко. 

Замість європейської солідарності ми бачимо, як багать країн ЄС продовжує сповідувати принцип співпраці з агресором, роблячи вигляд, що агресивні дії Росії на східному кордоні Європи - це не загальноєвропейський виклик, а проблема країн, які межують з Росією та Білоруссю. 

Завдання Кремля - підірвати саму ідею єдиної солідарної Європи. Пересварити ЄС зсередини. І ця нова війна потребує сильного політичного лідерства в провідних європейських країнах! Потребує принциповості та широкого горизонту бачення. Яких наразі, нажаль, бракує! 

Україна могла б відігравати в цьому європейському фронті війни з Кремлем важливу роль. Роль країни, яка в солідарності з нашими західними сусідами, викриває стратегії Кремля, допомагає Польщі та Литві із розвідданим та аналітикою. Ми могли б позиціонувати себе головним континентальних експертом з гібридної війни Росії проти цивілізованого світу. Як країна, яка має найбільший у світі досвід протистояння з Кремлем розуміє та викриває ці облудлі спецоперації. В якомусь сенсі ми могли б стати зовнішніми адвокатами, такою собі службою підтримки для наших європейських сусідів. Порядок денний захисту Європи від російської гібресії міг би стати нашим спільним порядком денним із тим же Вашингтоном. Який традиційно вбачає в країнах Балтії та в Польщі точку власної опори всередині ЄС. 

Але для цього нам потрібен президент та влада, яка може мислити глобально та розуміти з чого складається поняття суб’єктності держави. Нажаль, наш президент, який повинен бути провідником зовнішньої політики, дуже захоплений питанням свого рейтингу, власним інстаграмом та боротьбою із внутрішньою політичною конкуренцією! Він навіть не вміє мислити у таких категоріях. 

Яким чином країни втрачають свої позиції у зовнішньому світі? Саме таким! Втрата позицій - це завжди про можливості, які були, але якими не скористалися!