Росіяни посилюють свої війська і вчаться, але не нападуть на Київ, - генерал Скшипчак

Нам відомо, якою є ситуація в Білорусі. Росія збільшує свою військову присутність і починає перекидати туди бойову техніку. Ми розуміємо, що це лише початок, і упродовж кількох тижнів їм може вдатися створити якесь серйозне військове з’єднання. Звичайно, розуміємо, з якою метою. Як ви оцінюєте темпи формування військового угруповання, військового з’єднання Росії у  Білорусі?

Передовсім, мені здається, що та мобілізація, яку запровадили росіяни, призвала близько 1 мільйона 200 тисяч солдатів до армії. Звичайно, не всі підходять армії, частину скерували на фронт,  але ще частина, на мою думку це 250-300 тисяч, формують нові військові частини та відновлюють ті, які українці розбили на фронті влітку цього року. Деякі з тих частин потрапили до Білорусі, де формуються сили приблизно корпусу, за моїми оцінками, - росіяни матимуть там близько 40 тисяч солдатів і вони використовуватимуть ті засоби, які вони стягували до Білорусі, а також і ті, що забрали у білоруської армії.  Білоруська армія не хоче з вами битися. Вони не можуть переконати білорусів, щоб ті захотіли на вас напасти, тому росіяни забрали в них частину техніки для свого війська. Ну, і частково мають тих білорусів, які є найманцями і за російські гроші захочуть з вами битися в межах тих з’єднаних сил, того міжнародного російсько-білоруського корпусу. Частину військ росіяни відновлюють під Брянськом, на полігоні біля Воронежа, також за Курськом, створюють нові військові частини та відновлюють старі. На фронті в районі Сватового з’явилися вже елементи четвертої танкової дивізії, то була колись дивізія з першої армії танкової гвардії, яку ви ще під Харковом розбили цього року. Ця дивізія відновлюється і вже посилає підрозділи на фронт.

Схоже на те, що росіяни хочуть відновити за вашим північним кордоном потужні сили, які на мою думку, вони не будуть використовувати для зміцнення військ на сході, а можуть вдарити з півночі.

Тож  мені здається, можливо б вони хотіли вдарити вздовж Дніпра по його східній стороні, щоб частину східної України остаточно відірвати, як це вони планували це раніше, і об’єднати з Донбасом.  Вони на даний момент збирають великий потенціал сил, і виглядає, що вони будуть готові на зламі січня і лютого, вони готуються, аби до того часу змогти діяти. Я оцінюю, що це будуть кількадесят, між 60 і 70 бойових батальйонних груп, це дуже багато.  Росіяни мають стратегічну свободу. Чому? Бо вони не мусять стерегти свої північні кордони і свої південні кордони з вами, оскільки вони знають, що ви кордонів не перейдете. Чи від Києва, чи від Житомира, ви не перейдете на Росію, вони в тому переконані. Тому вони з такою свободою і відчуттям безпеки створюють ті сили. Тим часом ви мусите тримати війська від вздовж кордону від Польщі, вздовж північного кордону, на фронті аж по Херсон, а це понад 1200 км. Тож, маєте велетенський потенціал на фронті і стережете тим потенціалом північні кордони, звідки може бути удар. Тому вважаю, що ви теж повинні створювати сили для того, щоб бути готовими відбити той напад, до якого ймовірно готуються росіяни. Чи конче вдарять з Білорусі? На мою думку, ні, тому що операційна відстань між східним фронтом та кордоном із Польщею велика, і якби таки вдарили, на тому відділеному напрямку ви б дали собі ради швидко, маю надію. Тим часом вашою проблемою є те, що ви мусите тримати війська на північному кордоні, щоб звідти чогось не вийшло. А росіяни будуть постійно лякати тим нападом з півночі і висловлюють такі наміри. Тому говорю про те, що битимуть на багатьох напрямках, мусите бути готовими.

Погоджуюсь із вами, мусимо бути напоготові. Виглядає на те, що Росія може використати таку тактичну схему, яка звучала б як російські Ґлівіце або ж російсько-білоруський вогневий Ґляйвіц. Тобто, вони могли би провокувати нас артилерією, звісно ж отримати у відповідь. І це вони могли б використати, як аргумент для посилення мобілізації білорусів. Бачимо, що з одного боку російська мобілізація є неприхованою і триває дуже потужно, з іншого боку розуміємо, що вони й надалі намагаються вербувати, або мобілізовувати мешканців окупованих територій, тимчасово , звичайно, окупованих. І щось схоже вони можуть використати в Білорусі.

Лукашенко боїться, що втратить владу, і буде ще більш залежним від Путіна. І через те підпорядковується Путіну.

Проте загалом білоруське суспільство не бачить в українцях ворогів.

Тільки ті найманці підуть на війну і можливо військові віддані Лукашенкові, але їх залишилась жменька, бо білоруси у більшості абсолютно проти війни Білорусі з Україною. Росіяни наразі шукають найманців усюди, де тільки можуть, не лише в Білорусі, але й в інших республіках займаються рекрутингом за гроші, щоб хотіли інші, не росіяни, бути солдатами в російській армії, щоб хотіли піти на фронт, аби  воювали проти України. На мою думку, зараз це є російською політикою, оскільки росіяни також потрохи починають радикалізувати свої погляди і не обов’язково підтримують ту війну. Путіна. Підтримувати ймовірно будуть, але це не рівнозначно з тим, що підтримують війну і бачать Росію у війні з Україною.

Але для нової потужної російської атаки, окрім людей, вони потребують також обладнання, зокрема танків. Як ви оцінюєте ту російську збройну програму, у якій йдеться про виробництво нових танків? Наскільки розумію,  зараз основна їхня техніка – це T-72.

Йдеться про переведення російської промисловості із мирної на воєнну у жовтні. Тому вони поступово, але повільно будуть осягати виробничі потужності. Ви знаєте, що мене дивує? Дивує мене те, що на фронті з’являються нові такни T-90 у великій кількості. На мою думку, це не є продукція з фабрик, оскільки росіяни не в стані зробити танки за такий короткий період. На мою думку, тут доходить до реекспорту. Що це означає? А те, що ймовірно ті, хто раніше купували в росіян ті танки, зараз або продають їх і заробляють на Росії, або якимось іншим способом, бо

росіяни стягують техніку, здавалося, що стару T-72, але з’являються ті танки T-90 у великій кількості.

 Тобто, вони мають інше джерело, аніж воєнна промисловість. І тому, задумуючись над тим, я б запитав звідки росіяни беруть таку кількість тих найновіших танків, які лише кілька країн купували. Ми зараз не розпалюємо війни політичною дискусією, але то проблема, що росіяни мають ті танки, яких мати не повинні. Є танки T-72, які мають на фронті, назагал вони ремонтують багато танків. Багато танків, які ви їм понищили, вони вивезли і зремонтували. На різних заводах вони мають збудовану ремонтну мережу, ремонтували вони їх і в Білорусі. Ця техніка потрапить на фронт, але зараз вона потрапляє в руки тих, хто вже мобілізований і хто був найнятий до армії у жовтні. Це дозволяє їм створювати ті нові військові підрозділи, які, як ви казали, можуть використати для нового потужного нападу.

Росіяни потрохи відновлюють свої бойові можливості. На мою думку, не лише силами своєї промисловості, але й завдяки співпраці з іншими, тими хто постачає їм спорядження й техніку.

Треба запитати зараз, хто то робить. Бо якщо хтось це робить, а таки ймовірно робить, то він  бере участь у війні проти України.

Ми розуміємо, що частина того обладнання йде через Каспійське море, багато іранських і не тільки кораблів йдуть через Каспій і щось привозять. Відомо, що Росія готується привезти величезну кількість балістичних ракет з Ірану. Але можливо йдеться і про танки, й не тільки, а ще про інші якісь бронемашини. Але, наприклад, скільки б танків T-90 потребували б росіяни для того, щоб зробити своє білоруське з’єднання потужним?

Ймовірно не з продукції російської військової промисловості, що вони в стані виготовити. Потреби мають дуже великі, на мою думку,

вони хочуть сформувати близько 40 батальйонних бойових груп, це у кожній такій групі буде 30 таких танків, тому повинні мати 1200 нових танків.

Вони точно не в стані того виготовити. На мою думку, вони їх стягують звідусіль, звідки тільки можуть. Можливо у тому допомагають колишні республіки, не знаю. Мають нафту, продають ту нафту за низькими цінами. Можливо є якийсь бізнес із кимось, хто такі танки має і допомагає Росії, а ми про то не знаємо, попри ембарго, попри санкції. Тим часом станом на зараз росіяни потребують близько 1200 танків класу і категорії T-72, T-72B і T-90. Шукають та ремонтують усюди, де тільки можуть. І на мою думку, не раніше лютого матимуть їх достатньо, щоб таку операцію розпочати. Але танки постійно їм невідомо звідки надходять. 

Як би ви оцінили можливість нової атаки на Київ? Ми розуміємо, що Київ наша столиця, маємо доволі потужну оборону, але все одно розуміємо, що це стратегічне питання для Росії. І бачимо, що вони використовують геноцидальну людиновбивчу практику, зокрема і так званого енергетичного геноциду. Тобто, вони продовжують знищувати наші інфраструктурні об’єкти. Звичайно, щоб викликати біблійний Вихід  людей, і з іншого боку вони готуються до боїв, можливо до тотальної війни.

Вони не знають та не поважають жодної конвенції. Безправ’я, вони лише того дотримуються. Тим часом вони хочуть зробити в Україні гуманітарну кризу. Нищачи інфраструктуру, хочуть викликати в Україні гуманітарну кризу, позбавити вас тепла, струму, води. Всього того, що спричинить виїзд людей. Особливо з районів сходу України. Можливо хочуть, щоб східна Україна залишилася без українців, щоб могти легше там захопити владу, але їм то лише так здається. Зараз ви запитуєте про київський напрямок.

Росіяни мають достатньо досвіду з-під Києва від початку війни, тож не підуть на Київ,

бо знають, що там на них чекатиме поразка та помста. Тому хотітимуть ту операцію, яку планують на півночі, об’єднати з операціями, які тривають на сході, тобто у Луганській та Донецькій областях.  Тоді головною метою буде об’єднати ті наступи від півночі із тими, що на сході на керунку Луганському і Донецькому. Гадають, що це допоможе їм здобути Донбас. Бо той Донбас для вас є таким важливим, як для Польщі Сілезія чи-то Шльонськ, економічний та промисловий центр. Тому росіяни дуже хотіли б видерти Донбас. Але вірю, що їм це не вдасться. Тим часом напад на Київ я виключаю. Бо росіяни вже один раз дістали під Києвом відкоша, тому вдруге на те не підуть, щоб знову отримати поразку. Тож, робитимуть спроби збільшити свої можливості на сході.

Пане генерале, розуміємо, що саме танки є інструмент для контрнаступу чи наступу. Ну і власне зараз ми потребуємо танків, але знамениті Abrams’и досі не доїхали до України. Дякуючи Богу й польському уряду ми отримали польські Krab’и від Польщі. Але це звісно не Abrams’и, хоча це також дуже важлива допомога.

Передовсім потрібно переконати американців, переконати НАТО, що вам необхідні танки такої генерації як Abrams’и, Leopard’и чи K-2, Чорна пантера. Зараз ситуація така, що росіяни відновлюють свої можливості. Сила російської армії відновлюється, росте. Потрібно обов'язково і неодноразово допомагати, збільшуючи допомогу для України. Слід дати українцям більше нових технологій, більше нової техніки, можливо й Abrams’и, які дозволять ефективно воювати проти російських T-90. Це є нагальна потреба і рішення варто прийняти якнайшвидше, бо вам зараз буде складніше захищатися, оскільки російська армія відновлюється й росте. Тому вас потрібно більше й більше підтримувати

Готуємося до зимової війни. Розуміємо, що з одного боку Росія хотіла б сама атакувати, з іншого боку розуміємо, що наше командування, Генштаб готуються до очевидних дій. Розуміємо, що маємо цілком добру перспективу увійти на окуповані території Півдня нашої країни. А це означає, що потужний удар по російських окупаційних позиціях на Півдні міг би цілком змінити ситуацію. Зрештою, ми розуміємо, що окупований Крим також опиниться під вогневим контролем.

Загалом найзручнішим для вас напрямком є Запоріжжя-Мелітополь чи Запоріжжя-Бердянськ. Так, щоб тим наступом відрізати Росію від сухопутного зв’язку із Кримом. Це дуже важливо і вважаю, що це має бути зроблене. Я навіть казав, що це треба зробити у серпні-вересні, коли російська армія була найслабша. Зараз російська армія слабкою не є, мусите мати на увазі, що вони на Запорізькому напрямку на захід від Донецька розбудовують оборону, на північ від Мелітополя згромаджують свої війська, ви їм ті війська знищуєте HYMARS’ами, артилерією, але тих військ вони там збирають щораз більше. Варто бути дуже розважливими і знати, коли вдарити, щоб розбити ті війська і дійти до Азовського моря, щоб той сухопутний коридор Росія-Крим перерізати. І тоді можна думати про те, щоб оточити війська між Каховським водосховищем та Херсоном – розбити їх там, і підійти під Крим.

Погоджуюсь із вами. Але з іншого боку розуміємо, що це є найважливішою ціллю на цьому  етапі  операції для росіян. Втримати окуповані території. Звісно, ми на те не погодимось, але виглядає так, що Росія, зокрема Путін сподіваються на так звану довгу війну. Тобто, не обов’язково, що все може скінчитися наступного року.

Звісно, що довга війна ані вам, ані Росії не потрібна. Путін ймовірно цього хотітиме, але на мою думку, він сподівається на те, що ви виснажитесь. Путін дуже сподівається на те, що довга війна Україну виснажить, знищить Україну, щоб Україна не могла відродитися, бо буде весь час у стані війни, не могтиме нормально функціонувати.

Тому постає питання, як довго Росії можна дозволити, щоб вона нищила Україну.

Я вважаю, що Путін може й сподівається на довгу війну, але довга війна є нереальною в глобальному світі з огляду на те, що вона спричиняє кризи у всьому світі. Кризи політичні, дуже глибоку економічну кризу. А економічні кризи – це крок до глибоких суспільних криз. Тому ті країни, які можуть висловитися у цій справі, робитимуть усе, маю надію, щоб змусити Путіна припинити війну і почати розмовляти з вами на ваших умовах. Бо я собі не уявляю, щоб ви відступили від чогось. Ваш президент каже, що жодного кроку назад, і так має бути. Тим часом йдеться про те, щоб змусити Путіна припинити ту війну, щоб він вивів війська й припинив агресію, бо та війна світові не на користь, світ занурюється у глибоку економічну кризу. Та криза зачіпає усіх, Польщу також. А тому треба зробити усе, щоб дати вам шанси на те, аби ви виграли цю війну. Не обов’язково на полі бою, але й за столом переговорів також, проте на українських умовах. Росіяни мають покинути Україну.

На вашу думку, що для нас було б зараз найважливішим? Йдеться звичайно про військову підтримку з боку Заходу для того, щоб змусити росіян забрати свої інтервенційні одиниці. Тобто, це можна реалізувати після конкретної очевидної військової поразки.

Перша справа – це те, чи ви як країна маєте політичну волю до виконання глибоких ударів. У мистецтві війни є таке поняття як стратегія глибоких ударів. Ви це показали, вдаряючи по Саратову і по літаках на аеродромі у Саратові. Виглядає так, що ви точно маєте право виконувати глибокі удари і відповідно повинні мати право розпоряджатися такими засобами, які б дозволили знищувати російські резерви, російську армію в глибині Росії. На аеродромах, їхні логістичні бази, військові, склади зброї. Ви повинні мати такі ракети, які полетять, наприклад, за 300 км,  ATACM’а чи HYMARS’. Ви повинні мати багато боєприпасів, бо на цей момент потрібно здобути перевагу артилерії, знищуючи всі російські формування, які є на вашій території. А це може забезпечити лише велика кількість артилерії і ракетної, і ствольної. Тому слід  зміцнити артилерію, щоб ви могли російські війська знищувати там, де вони розміщуються, і на бойових позиціях, і в районах очікування на бої, щоб росіяни втратили бойову здатність. Дуже добре працюють ваші партизани, які знищують склади боєприпасів, склади їхнього палива, а отже ослаблюють здатність російської армії втримуватись на позиціях. Ключем до того є далекобійні засоби та засоби будь-якої досяжності, які дозволять вам нищити російські війська в районах, де вони готуються, де мають склади боєприпасів, де мають склади палива, де мають аеродроми, щоб вони не могли атакувати Україну засобами зі своєї території.

Погоджуюсь із вами. Але з іншого боку розуміємо, що це є найважливішою ціллю на цьому  етапі  операції для росіян. Втримати окуповані території. Звісно, ми на те не погодимось, але виглядає так, що Росія, зокрема Путін сподіваються на так звану довгу війну. Тобто, не обов’язково, що все може скінчитися наступного року.

У вівторок буде 300 днів війни. Отож, вважаю, що тут є провідна роль у Сполучених Штатів та шефа НАТО Столтенберга,  вони повинні ухвалити такі рішення, які змусять інші країни докласти зусиль, аби вас підсилити та підтримати зброєю та спорядженням, ваше військо.

Мусять вжити таких політичних заходів, які змусять Путіна відступити, або змусять усіх тих, хто допомагає Путіну, припинити це.

А йому точно хтось допомагає, тому цю допомогу треба відрізати. Путін не може мати боєприпасів, не може мати танків. Оскільки у нього все це закінчується, він отримує боєприпаси з Північної Кореї, і звідки ще, не знаю, але отримує її багато. Це дозволяє йому стріляти по вас. Тож, треба вжити таких політичних заходів, які унеможливлять Росії отримання допомоги від інших країн, також і від Китаю.

“Петріоти”. Що ви думаєте про системи Patriot? Американці обіцяють нам одну систему Patriot, що не є багато, але краще ніж нічого. Як ви оцінюєте цю гру?

Політики замість того, щоб діяти, дискутують дати Петріоти чи не дати Петріоти. Німецькі чи які. Втрачаємо час, а ви  часу не маєте. Вам потрібні Петріоти, ви не можете чекати.  І коли їх отримаєте, зможете знищувати балістичні ракети, які вистрілюють з літаків з-над Каспійського моря. Тому, думаю, це є добрий рух, і чим швидше, ти краще. Ви дасте собі ради з Петріотами одразу, як їх отримаєте. Бо українські солдати вже підготовані для виконання ними завдань зі збиття російських балістичних ракет.

Попрошу вас про короткі підсумки. Як ви оцінюєте наприклад Суровікіна і російський план операції упродовж найближчих 2-3 місяців?

Та зміна у російській армії виправила якість командування в армії, Суровікіна я не знаю особисто і не знаю нічого про цю людину, але тим часом росіяни почали діяти ефективніше. Можливо це через Суровікіна і через те, що змінили командування. Вони перейшли на систему командування схожу до української, бо переконалися, що ваша система ефективніша, тобто є децентралізація командування. Ви це робите від початку дуже добре, росіяни робили це погано, але зараз виглядає, що вони багато чого вчаться від вас, ви їм даєте уроки, як слід вести війну, вони від вас вчаться. Але то має високу ціну звичайно. Яка перспектива? Головним чином на цей момент росіяни ведуть стратегічну оборонну операцію, вони хотітимуть за будь-яку ціну втримати Бахмут, бо Бахмут – то ворота на Донбас, до Слов’янська і Краматорська. Робитимуть все, щоб пробити Бахмут і піти вглиб під Краматорськ і під Слов’янськ. Мусите оборонятися у тому напрямку. На решті напрямків, на північному Харківському і на південному Херсонському будуть так звані вигинання фронту, тобто битимуть по ваших оборонних позиціях, ангажуючи ваші війська, щоб ви не могли використати їх на інших напрямках.