"С нами тот, Кто всё за нас решит..."

Важливими аспектами інфантилізму є:

• магічне мислення: відсутність розуміння причинно-наслідкових зв'язків, суб’єктів й об'єктів, сталості процесів тощо (блискучий опис можна прочитати у "Трактаті по історії релігій" Мірча Еліаде); це те, що в інтегральній динаміці позначається фіолетовим кольоровим маркером;
• карго-культ: магічна імітація раціональних дій інших (дорослих) людей, про це є стаття в Вікіпедії та купа джерел;
• безсуб'єктність: хтось прийде, порядок наведе; у світі є дорослі, вони розберуться;
• мінімально вузькі кола солідарності: я сам(а) й мої сім'я та друзі; тримайся своїх, не виходь за коло (саме це коло малював Хома Брут у Гоголя); про кола солідарності можна почитати в книгах Лене Андерсен, друга книга нещодавно вийшла, див. мій книжковий канал.

Читайте також: Російське суспільство — це спільнота кріпаків

Днями "Медуза" опублікувала розлоге дослідження про витіснення війни зі свідомості росіян. Вони дають факти, але намагаються їх пояснити за допомогою політології, й виходить не дуже. А тут не політологія потрібна, а психологія, причому дитяча. Якщо стисло, діти не цікавляться дорослими питаннями. Дорослі можуть дивитися футбольний матч чи фільм про любов, сперечатися про війну та політику, але діти відгороджуються від цього дорослого світу: це складно й нецікаво, у мене є іграшка, нею я займаюся, вона конкретна й предметна.

Чому відбувається масове падіння населення на фіолетовий рівень магічного мислення? Тому що розпадається звичний триб життя, і незрозуміло, як далі жити. 

Я це бачив у 1992-93: в метро всі читали одні й ті самі газети про інопланетян та шапочки з фольги, а виживали "групами виживання" з кількох друзів ("промисли", блискуче описані російським соціологом Симоном Кордонським).

Читайте також: Внутрішнє існування РФ — мракобісся

Зараз російський триб життя знову розпався, але атомізація суспільства, відсутність горизонтальних мереж (створених у нас у 2004-2024) призводить до того, що всі стають дітьми: від московських обивателів до псевдоопозиції, яка гуляє європейськими столицями. А потім вони скажуть, широко розплющивши очі: а ми не знали, а нам не сказали, а що ми могли зробити...

У своїй книзі "Про тиранію" Тімоті Снайдер добре показує, як на цьому ґрунті виростає фашизм. Тут дозволю собі процитувати Висоцького, бо дуже в тему:

А перед нами всё цветёт —

За нами всё горит.

Не надо думать! — с нами тот,

Кто всё за нас решит.

Джерело

Про автора. Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської академії

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.