Російська інформаційна війна має колосальний негативний вплив на Україну, – ректор Американського університету в Києві

Ще нещодавно ви жили в США, а зараз повернулись в Україну. Що вас спонукало до переїзду?

Майже вже 20 років проживав у США, а повернувся в Україну, щоб відкрити Американський університет у Києві, що буде розташований на Річковому вокзалі. Дійсно, мій переїзд стався у знаковий час. Як ви знаєте, американська сторона відкликала своїх дипломатів з Києва, а ми навпаки – приїхали, разом з Куртом Волкером, колишнім спецпредставником США з питань України у 2017-2019 роках, операційно відкрили наш університет. До речі, моя дружина також переїжджає до України. В університеті буде бізнес-школа, школа ІТ, школа інженерії. Це буде загальнопрофільний університет.

Новини – тривожні, гарячі, сенсаційні – якимось чином впливають на економіку та поведінку людей?

Звісно, є ціла галузь досліджень на цю тему. Наприклад, споживання новин змінює наше сприйняття реальності, впливає на наші сни, змінює систему оцінки ризиків. І навіть може повпливати на здоров'я. Є дослідження, які свідчать, що після поганих новин середньостатистично у людей може підвищитися кількість серцевих нападів. Може йтися навіть про довготривалі наслідки для здоров’я. Тож міг би порадити медіа не створювати зайвого наративу: дали новину – і все. Ці негативні новини можуть впливати на підсвідомість людей і навіть можуть відобразитися на здоров’ї нації. А людям порадив би не шукати зраду в усьому підряд, а шукати позитив.

За словами президента Володимира Зеленського, інформаційна війна нанесла шкоду економіці України на $4-5 млрд. Це реалістична оцінка?

Дійсно, це відбулося. Російська інформаційна війна мала колосальний негативний вплив на Україну. У першу чергу, відбулася паніка на валютному ринку. Ми бачили, що відбувалося з курсом гривні. Також паніка відбулася на ринку цінних паперів. Це спричинило відтік інвестицій, але й вплинуло також на інвестиційні плани компаній. Скажімо, ті компанії, що планували зайти в Україну, поки що поставили свої потенційні інвестиції в нашу країну на паузу. Я не робив розрахунки, тому у цифрах мені важко оцінити вплив інформаційної війни. Але колосальні втрати дійсно є.

Якщо Росія може завдавати Україні шкоду інфомаційно, то може, і ми могли б якось боронитися в інформаційному плані. Які поведінкові, психологічні інструменти можна було б застосувати?

Найважливіше – максимально нівелювати цей негативний наратив. Говорити, демонструвати хороші речі. Показувати, що ми будуємо сильну армію, що в нас є нові контракти на побудову повітряної оборони. Це, до речі, один з найбільших ризиків щодо Росії. Говорити про те, що ми розвиваємо дипломатичні стосунки. На жаль, Росія зараз нас в цьому плані перемагає. Усі провідні політики, як-от колишній прем’єр Франції Фійон, екс-прем’єр-міністр Німеччини Шредер, австрійський екс-канцлер, працюють в російських компаніях. Росія зараз тісно сплетена з Європою. Тож для нас дуже важливо показати, що ми формуємо позитивні наративи. Тому приклад є Американський університет, одним із засновників якого виступає Курт Волкер – американець, що захищає інтереси України.

Чи правда, що ціни також можуть реагувати на новини і що це один з можливих факторів зростання?

Нинішня інфляція не є феноменом України. Зростання цін відбувається в цілому світі. Це не через загрозу полномасштабного нападу з Росії. Інфляція виникла як наслідок пандемії та тих економічних стимулів, які використовувалися під час пандемії. Перш за все, це вливання коштів з держави. Друге – м’яка монетарна політика та нарощування державного боргу. Врешті, пандемія порушила ланцюжки постачання. Якщо говорити про США, то ціни на енергоресурси там зросли приблизно на 50%, на вживані автомобілі - десь на 30%. Також досить підросли ціни на будматеріали та на їжу.

А психологічний настрій може впливати на ціни, коли нема базових причин для їхнього зростання?

Звичайно, може. Один з чинників, що впливає на формування ціни, – очікування. Новини формують очікування людей. Якщо вони змінюються, ціни на це реагують. Але зараз причиною інфляції є саме набір фундаментальних причин.

Як уряд, центробанк мають комунікувати для того, щоб стримувати зростання цін? Які сигнали можуть надсилати?

Правильна комунікаційна політика важлива. Тобто важливо демонструвати, що ми готові до будь-яких агресивних дій, що в нас сильна армія, що в нас є військовий та економічний план. Також важливо знижувати градус паніки. До речі, тут я погоджуюсь із Зеленським, що Європа роздмухала цю паніку. Так, можливо, є серйозні фактори і загрози війни, але президент правий у тому, що потрібно понизити цей градус, що нагнітають західні ЗМІ. Важлива тут і дипломатія. Візити британського прем’єра Джонсона, президента Туреччини Ердогана – важливі сигнали. Звісно, є також класичні методи впливу на інфляцію, як-от підвищення облікової ставки.

А як щодо регуляції цін? Скажімо, в США такий метод застосовують?

Регуляція мінімальна. Все-таки США – це більш відкриті ринки. В якісь моменти регуляційні механізми можуть бути застосовані. Наприклад, коли ринок обвалюється, Волл-Стріт закривається. Тобто є якась регуляція, але загалом це може бути негативно повпливати. Скажімо, ви намагаєтеся встановити ціну на якийсь продукт, а супермаркет каже: “Вибачте, ми це більше не будемо продавати”.  Основні методи стримування інфляції в США – підвищення облікової ставки, послаблення купівлі довгострокових бондів або облігацій. Усі зусилля – на те, щоб знизити доступ до дешевих грошей.

Що би ви могли порадити пересічним українцям? Як захиститися від кризи?

Мені важко давати практичні поради, хоч і розумію, що багатьом українцям буде дуже важко. Але на майбутнє треба розуміти: кризи будуть відходити й повертатися. Треба до цього бути готовим. Слід навчитися заощаджувати та інвестувати. Не сподіватися на державу. Диференціювати свої ризики. Інвестувати в себе – скажімо, в освіту.