Руйнувала упередження щодо українців й викривала росіян. Сьогодні відзначається день народження Лесі Українки

Про це нагадує Верховна Рада України.

Окрім того, що "її творчість сповнена мудрості та любові до життя, до рідного краю й підтримує дух у тяжкі години", письменниця "руйнувала стереотипи про Україну", наголошує парламентський телеграм-канал.

Поетеса перевернула уявлення про українську літературу як літературу про селян та кріпаків. Вона дала альтернативу українській літературі й показала, що серед українців є високоінтелектуальні люди із прогресивними ідеями, стверджує доктор філологічних наук, викладач Волинського національного університету ім. Лесі Українк Сергій Романов.

"Ще з дитинства Лесю Українку оточували різні дворянські родини, які обстоювали українську ідею. Серед них Михайло Драгоманов, Микола Лисенко, Михайло Старицький, Володимир Антонович тощо. Тож виховуючись у такому оточенні, письменниця бачила європейські цінності в українців", - наводить слова дослідника портал "Нова українська школа" (НУШ).

Наприклад, у психологічній драмі "Блакитна троянда" поетеса писала про життя української інтелігенції, яка розмовляла українською мовою. Вона показала, що українці - це не тільки колоритні люди, які лише співають, танцюють і носять химерний одяг. Це й інтелектуали, які цікавляться ідеями світового рівня, вміють мислити та глибоко відчувати. У такий спосіб, Леся Українка хотіла наблизити нашу літературу до європейського рівня.

Читайте також: "Мистецтво повинно народжуватись легко": Лесю Курбасу 136

Про Росію ж вона писала як пряму цивілізаційну протилежність України й усього Заходу.

1896 року Леся Українка оприлюднила лист до французької громадськості. У той час у Версалі французька інтелігенція з почестями вітала російського царя Миколу II. Напередодні його коронували в Москві, однак святкування закінчилося трагедією. У натовпі відбулася велика тиснява, унаслідок чого загинуло багато людей.

Вражена пишним прийомом царя після таких подій письменниця написала статтю "Голос однієї російської ув’язненої" як лист-звернення до французьких митців. В одному з уривків йдеться:

"Чи ви знаєте, славетні побратими, що таке убожество? Убожество країни, яку ви називаєте такою великою?… Так, Росія величезна, росіянина можна заслати аж на край світу, не викидаючи поза державні межі. Так, Росія величезна, голод, неосвіченість, злодійство, лицемірство, тиранія без кінця, і всі ці великі нещастя величезні, колосальні, грандіозні.

Наші царі перевищили царів єгипетських своєю схильністю до масивного, їхні піраміди високі й дуже міцні. Ваша Бастілія була ніщо в порівнянні з ними… Не бійтесь, побратими, в’язниця поетів, що люблять волю, батьківщину й народ, не така тісна, як інші місця ув’язнення, вона простора і її славне ім’я - Росія".

Також Леся Українка яскраво протиставила два різні світи українців та росіян у драмі "Бояриня". У ній головна героїня, українка Оксана, вийшла заміж за українця Степана, який служив у царському дворі. Після одруження чоловік забрав її до Московії. Відтоді й почалися страждання Оксани, яка картала себе за зраду своєї країни в тяжку добу Руїни.

"Головна героїня повністю розчарована життям у Московії, де тільки неволя, шпигуни, страти, а цар - головне божество. Самі ж люди не мають ніякої цінності.

Життя в Україні - це воля, жага до боротьби, повага до людини та рівноправність жінок і чоловіків.

Життя в Московії зображено в драмі як рабське, деспотичне, позбавлене барв. Сама ж Оксана від перебування в такому середовищі поступово згасає", - наводить головні думки з "Боярині" портал "НУШ".

"У Лесі Українки завжди була чітка позиція щодо відносин між Україною та Росією - між нами ніколи не може бути нічого спільного. Поетеса добре розуміла, що росіяни - імперці, і просто так вони не полишать українців. Адже прагнення імперії завжди в завоюванні нових територій. Зараз це для нас є очевидним, але, на жаль, не було очевидним для українців тоді", - наголошує Сергій Романов.