Сили оборони активно застосовують касетні снаряди та компенсують ними брак інших боєпипасів. Колонка Сергія Згурця

Становище на фронті

За минулу добу, за даними Генштабу, знищили понад 600 ворогів і 36 одиниць артилерії РФ. Це високі показники й ознака того, що ЗСУ активно проводять контрбатарейну боротьбу та завдають точних ударів по цілях противника. На тлі цього була цікава публікація в The Economist, у якій на підставі аналізу теплових аномалій на супутникових знімках порахували, що за останні тижні українська артилерія завдавала вчетверо більше ударів на окремих ділянках фронту, ніж ворог. Це позитивно, але потрібні гарантовані постачання боєприпасів, потреба в яких колосальна. Сьогодні нарешті Європейська оборонна агенція підписала перші угоди з європейськими виробниками про спільну закупівлю артбоєприпасів для України. Ідеться про 155 мм. Обсяги невідомі, але за рік мають виробити 1 млн снарядів. Сподіваємося, що встигнуть, адже раніше єврокомпанії за рік виготовляли лише 300 тис. боєприпасів. США виробляють 20,9 тис. снарядів на місяць і планують вийти на 90 тис. на місяць лише у 2025 році. Це темпи, з якими ми зараз витрачаємо боєприпаси. Обмеження щодо боєприпасів компенсують переважно завдяки касетним снарядам, які ми активно використовуємо в обороні й наступі. Генштаб повідомив, що Сили оборони продовжують наступати в напрямку Роботине - Новопрокопівка та діють біля Вербового. Також тиснуть на Бердянському напрямку, де здійснили кілька потужних атак на ворога в Новодонецькому та Новомайорському. Є підтверджені зміни на лінії фронту на нашу користь біля Василівки, де ЗСУ наступали в напрямку П’ятихаток і Кам’янського. Щодо оборони згадаю заяву Сирського про те, що українські війська мають забезпечити на сході активну оборону, не допустити втрати позицій на Куп’янському та Лиманському напрямках, де РФ завершує готувати нові штурмові загони, замінює частину військ на 25-у армію, яку перекидає в Україну, щоб укотре спробувати взяти реванш після нещодавнього наступу. Також тривають запеклі бої на Бахмутському напрямку, де РФ, попри втрати намагається втримати позиції.

Ситуація під Бахмутом

Командир розрахунку БПЛА "Нахтігаль" роти "Крила" 3-ї штурмової бригади, військовослужбовець ЗСУ з позивним Кум розповів, що ми просуваємося потрохи вперед потом і кров’ю. Його підрозділ виконує розвідку, дорозвідку, контрбатарейну боротьбу, корегує артилерію та знищує ворога. На Бахмутському напрямку "Нахтігаль" із початку січня 2023 року та майже щоденно уражає артилерією особовий склад, танки й інше озброєння РФ. За один день знищили чотири танки ворога, корегували HIMARS по самохідній артустановці "Тюльпан", яка стріляє з 240-го калібру. Також один із найпам’ятніших моментів - авіаудар по вузлу зв’язку в Бахмуті. Тоді ще поранили російського письменника Олексія Шорохова. Усе залежить від того, як швидко військові знаходять ціль. Щойно це відбувається, координати передають штабу, а за 3 - 4 хвилини артилерія готова відкривати вогонь. Підрозділ "Кума" нещодавно отримав касетні боєприпаси, які використовує по скупченню з 20 - 30 окупантів. Якщо ворог на відкритій території, це дуже ефективна зброя. Підрозділ показав ефективність із січня, кількість екіпажів зростає, тому потрібна нова техніка. БПЛА "Лелека-100", на який збирають кошти, - це українська розробка 2023 року, яка має дуже якісний цифровий оптичний модуль (і нічний, і денний), стійка до розвиненої ворожої РЕБ, а за ціною оптимальна на ринку. Росіяни в одному районі можуть застосовувати 10 - 15 дронів, а ми - 2 - 3. Особливо бракує розвідувальних БПЛА.

Закупівля бронежилетів для ЗСУ

Війна буде тривалою, на фронті потрібні й засоби ураження, однострої, бронежилети. Кадрові зміни в Міноборони та згода Ради на призначення Рустема Умєрова, сподіваємося, пришвидшать зміни підходів до обронних закупівель. Певні речі в закупівлях продовольства, одностроїв, курток зараз у центрі уваги. Дивно, що в міністерстві нема жодного заступника із закупівель, адже після звільнення Шаповалова ніхто не захотів обійняти цю посаду. Зараз ці функції виконує Денис Шарапова. Сподіваюся, ці речі підкорегують. Директор Харківського заводу засобів індивідуального захисту Юрій Федоров зазначив, що ситуація стандартна в майже всьому забезпеченню армії. Умовно, колективний Залужний вирішив, що треба на 1 вересня потрібна певна кількість бронежилетів, переказала це Резнікову. Тоді виявляється, що Міноборони не може закупити їх, якщо парламент не надав фінансування. Воно чекає на кошти й оголошує тендер. Коли його оголошують, до тієї дати, про яку просив Залужний, може залишатись одна - дві доби.

Офіцери не хочуть брати особисту відповідальність за перенесення термінів постачання. Компанії знають про заплановані закупівлі, контрактують матеріали, звільняють виробничі приміщення, а, бачачи тендер, розуміють, що не встигнуть поставити, проте свідомо порушують терміни, щоб не збанкрутіти. Є радянські стандарти, які зараз використовують ЗСУ. Це стосується позаперешкодної деформації плит і балістичних пакетів, коли брезент витримав кулю, але бронепакет пром’явся та може поламати ребра. В Україні стандарт передбачає травму щонайбільше 25 мм, у НАТО - 44 мм. Це величезне питання переважно до польової медицини. У НАТО немає таких воєн, як російсько-українська. Про таку швидку польову медицину ми можемо тільки мріяти, тому, за українськими стандартами, деформація має бути значно меншою, ніж в Альянсі, адже немає змоги так швидко реабілітувати бійців після влучань. Бронежилет має бути надійнішим. В українських стандартах передбачені всі випробування західних країн: температура, намокання. Наш бронежилет узяв найкраще з обох стандартів. Промислові європейські та світові гіганти не готові окремо виконувати українські вимоги. Вони мають серійне виробництво та не збираються покращувати свої вироби до наших стандартів. Проте три компанії зробили це й отримали дозволи на постачання до Міноборони. Бронежилети відрізняються одне від одного за ціною. У нас війна не куль, а уламків, тому потрібна велика площа протиуламкового захисту, що є найдорожчим. Також виробляють бронежилети лише з керамічними плитами 6-го класу захисту, тобто він не може коштувати 10 - 30 тис. грн, адже всі технології мають бути імплементовані в наші бронежилети. Вони захищають і груди, і спину, боки, плечі, стегна, шию, розвантажувальний пояс. Це не може не впливати на вартість.