Співчутливі судді: як АП ВАКС рятує посадовців від тримання під вартою

Інна Калугіна - суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду України. Вона відома тим, що рятує своїх колег та високопосадовців від тримання під вартою. В серпні цього року Калугіна скасувала вирок судді Мукачівського міськрайонного суду Михайлу Паку, якого було засуджено до 7-и років позбавлення волі за хабар. Справа Пака мала великий резонанс, зокрема, і через те, що сам факт взяття хабаря було зафіксовано на відео, а телефонні розмови судді підтверджували це. Неспростовні докази - та суддя апеляції Інна Калугіна їх просто не брала до уваги.

Тоді експерти наголошували: рішення виглядало аж занадто непропорційним. Ніби суддя умисно написала свій висновок у справі так, аби звільнити колегу від покарання.

Аж ось нова справа. І знову - Інна Калугіна. Тепер вона рятує міського голову Білої Церкви, якого обвинувачують у зловживаннях на майже 9 мільйонів гривень. Розповімо про цю справу докладніше.

Наприкінці вересня Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили Геннадію Дикому про підозру у махінаціях з нерухомістю в Білій Церкві у 2018-му році.

Тоді місцева влада на чолі з Диким за 24 млн грн придбала приміщення, де мав розміститися Центр надання адміністративних послуг. Та ЦНАП за 4 роки так і не запрацював - адже будівля виявилась тривалим недобудом, - розповідає правозахисник Віктор Левицький:

“Нас це просто насторожило. Знаючи цю недобудову, яка вже понад 10 років там стоїть - на ній ростуть дерева. Ми знаємо, наскільки там цвіла цегла і все інше. Як ми дізнались, що це мільйон доларів - ми були шоковані”.

Чому вибір Білоцерківської влади зупинився саме на аварійному недобуді - питання. Адже в місті були й інші варіанти для інвестиції, - розповів нашим журналістам громадський активіст Олександр Коломієць:

“Не одна, на моє переконання, була така вдала пропозиція. І географічно вдала: там і розв’язки автобусні, тролейбусні. Вже повністю готова, туди тільки треба було завозити меблі й вона вже б працювала. Звісно, складається враження, що це змова, вирішення чиєїсь забаганки”.

Міський голова Геннадій Дикий особисто зареєстрував проєкт рішення про придбання будівлі за 24 млн грн. На той момент це суттєво перевищувало цінові пропозиції, - продовжує активіст:

“Дуже швидко відбулася його купівля. Як правильно - спочатку йдуть обговорення, це повинно було пройти всі комісії, це все потрібно було дослідити. При купівлі за мільйон доларів не приймаються рішення за 10 днів. І ось так, у вузькому колі. Тобто, пів міста не праві, а Геннадій Дикий правий”.

Віктор Левицький каже: депутатів фактично ввели в оману і рішення було проголосовано. Активісти, котрі уважно стежили за процедурою придбання скандального недобуду, до останнього намагалися розкрити владі очі - написали звернення до міського голови:

“Ось воно, додали всі додатки й протоколи, висновки, яка була ціна до цього, копії порівняльних таблиць до проєкту рішення, інформацію із державного реєстру. В нього були всі підстави, для того, щоб накласти вето”.

Але Дикий був непохитний - наполіг, що придбання законне і 24 млн грн опинилися у приватних руках.

Відтак, місцеві правозахисники звернулися зі скаргою на такі дії влади до Національного антикорупційного бюро. Адже йшлося не лише про порушення процедури купівлі. Як з’ясувалось, реальна вартість недобудови становила не 24, а лише 19 млн грн. Саме за такою ціною власники виставляли її на продаж. Втім, оцінюючи нерухомість, експерти такого собі TOB "УКРЕКСПЕРТИЗА-ЦЕНТР" свідомо завищили вартість та сфальсифікували звіт. Розпочалося слідство. Але справа тривалий час не рухалась. Та через 4 роки фігуранти оборудки на чолі з мером таки отримали підозри у скоєнні злочину. За версією слідства, сума збитків місцевого бюджету від придбання будівлі під ЦНАП складає майже 9 млн гривень.

Оцінювачу теж повідомлено про підозру. Як і продавцям будівлі - громадянам Павлу Ходаківському та Наталії Сокирко, які зараз нібито переховуються, а тому одержали повідомлення заочно.

Геннадію Дикому Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді особистої поруки народного депутата та 4-х депутатів Київської облради. Як нам вдалося з’ясувати, такий запобіжний захід не влаштував прокурора САП. Спеціалізована антикорупційна прокуратура наполягала на суворішому заході - заставі у розмірі суми збитків - майже 9-и мільйонів гривень. Прокурор звернувся зі скаргою до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Однак в Апеляційній палаті прокурору відмовили, а скаргу залишили без задоволення. Рішення прийняла колегія суддів на чолі з Інною Калугіною. При цьому до уваги було взято обставини, не передбачені Кримінально-процесуальним кодексом. Схоже, Геннадій Дикий добре володіє майстерністю переконання. Напівзруйновану недобудову йому вдалося просунути в програму Президента “Велике будівництво”. І щоб ЦНАП нарешті запрацював - мають піти ще 100 млн грн. Сам мер записав відеозвернення до громади:

“У 21-му році ми вже розпочали роботи по реконструкції й створенню дійсно класного, сучасного ЦНАПу, але, на жаль, збройна агресія змінила наші плани. Україна обов'язково переможе, ми зробимо сучасний ЦНАП, а свою правоту ми доведемо в законному судовому порядку”.

Попри все, впевнений у своїй правоті міський голова Білої Церкви сплачувати заставу чомусь побоявся. Ці гроші, що за нинішнім курсом складають якісь 200 тисяч доларів, Дикому - далеко не бідній людині - одразу б повернули після зняття запобіжного заходу. Та лише за умови, що він справно виконував покладені на нього обов’язки. Можливо у цьому проблема? Ми зателефонували підозрюваному меру, щоб з’ясувати ці “індивідуальні обставини”, через які суд не підтримав вимогу прокурора. Дикий спілкуватись відмовився, мовляв, не розуміє, про що йдеться.

Втім, завдяки колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду на чолі з Інною Калугіною, Геннадію Дикому замислюватися про заставу і не доведеться.

Цього року суддя Інна Калугіна намагалась стати членкинею Вищої ради правосуддя. Та не пройшла за конкурсом. Ми достеменно не знаємо про причини. Втім, можемо припустити, що питання в Етичної ради були й до сумнівного майна судді, і до її доброчесності загалом.

За часів своєї суддівської кар’єри Інні Калугіній вдалося чимало заощадити. Вона запевняє, що в цьому їй допомогла мама. Так, у 2019-му році суддя декларувала, що мати має 20 тис. доларів США та 100 тис. грн готівкою. Могло бути більше, але за 2 роки до цього вона подарувала 80 тис. грн доньці. У 2019 році мати позичила Калугіній ще 528 тис. грн. І все б нічого, якби її офіційний дохід за останні 17 років не складав 3 тисячі 107 гривень. І як тільки батькам суддів таке вдається?

Будинок у Мелітополі на майже 230 кв.м, як запевняла Інна Калугіна, теж побудовано коштами матері. Право власності на ділянку під ним, як і на саме будівництво вона отримала на підставі рішення Мелітопольського міськрайонного суду у 2011-му році. В якому за дивним збігом обставин на той час працювала суддею Інна Калугіна.

Загалом всю кар’єру Калугіної супроводжують дивні суддівські рішення. Чи то винесені на її користь, чи то ухвалені нею самою. У 2019-му році колегія Вищого антикорупційного суду під її головуванням залишила в силі сумнівний виправдувальний вирок директору Запорізького титано-магнієвого комбінату, близького до підсанкційного олігарха Дмитра Фірташа. Його звинувачували в умисній розтраті майже пів мільярда гривень. Згодом Касаційний кримінальний суд скасував ухвалу колегії на чолі з Калугіною.

Торік Інна Калугіна як членкиня Асоціації розвитку суддівського самоврядування України підтримала відкрите звернення до Президента, в якому судді закликали Володимира Зеленського ветувати закон про перезавантаження Вищої ради правосуддя. А вже влітку цього року Калугіна бере участь у конкурсі, проти якого і виступала. Самі суперечності. І добре, що до ВРП вона так і не потрапила.