Франція захищає Олімпіаду-2024 від терору РФ та ісламістів. До яких заходів безпеки вдавалися організатори Ігор після розстрілів у Мюнхені, атак 11 вересня та COVID-19

Чому Франція намагається посилити ППО перед Олімпійськими іграми

4 квітня президент Франції Емманюель Макрон заявив, що не має жодних сумнівів, що Росія буде націлена на безпеку Олімпіади-2024. Нестабільна ситуація у світі, де тривають війна Росії проти України та конфлікт Ізраїлю з ХАМАС та Іраном, примусили організаторів вживати безпрецедентних заходів безпеки під час Ігор у Парижі, які виглядають очевидною мішенню для ісламських та російських терористів.

У Парижі під час Олімпіади порядок щодня забезпечуватимуть 45 тис. поліцейських і жандармів, 18 тис. військових та 20 тис. співробітників приватних охоронних агенцій. Крім того, Франція попросила про допомогу правоохоронців та військових з 45 інших країн. 

Про що у статті:

• Як теракт на Олімпіаді-1972 змінив ставлення до безпеки на Іграх
• Навіщо Ігри-1980 у Москві перетворили на парад марнославства
• Хто примусив США витрачати мільярди на безпеку змагань
• Як Британія перетворила Лондон у 2012 році на фортецю
• Чому Путін був вимушений витратити $3 млрд на силовиків у Сочі-2014
• Як спорт виживав під час пандемії COVID-19

Найбільш ризикованим організатори вважають відкриття Ігор, яке відбудеться 26 липня. Їх мають відвідати високопосадовці 160 держав світу. Церемонія вперше відбудеться за межами стадіону - у центрі Парижа. Понад 10 тис. атлетів пропливуть Сеною на човнах. Поки триватимуть урочистості в радіусі 150 км від Парижу не працюватимуть аеропорти та буде закритим повітряний простір. 

Планувалося, що за церемонією з берегів річки спостерігатимуть 600 тис. глядачів. Проте спочатку їхню кількість скоротили до 300 тис., а 6 березня міністр внутрішніх справ Франції Жеральд Дарманен заявив, що з нижніх берегів Сени за відкриттям Олімпіади зможуть спостерігати лише 104 тис. власників квитків, а ще 222 тис. глядачів дивитимуться за церемонією безплатно з верхніх берегів. 

А наприкінці квітня стало відомо, що Франція веде непублічні переговори з Грецією, щоб отримати додаткові зенітно-ракетні комплекси Crotale на час проведення Ігор. 

За даними грецької газети Kathimerini, контакти між Афінами та Парижем стосовно ЗРК Crotale розпочалися ще в листопаді 2023 року. Прохання Франції пов’язане з тим, що вона має намір передати Україні кілька своїх ЗРК, тому потребує допомоги союзників для забезпечення протиповітряної оборони в Парижі на час Ігор.

Емманюель Макрон та мер Парижа Анн Ідальго, Фото: Getty Images

Як теракт на Олімпіаді-1972 змінив ставлення до безпеки на Іграх

Безпеці на Олімпіадах стали приділяти посилену увагу після теракту, який стався 5 вересня 1972 року в Мюнхені. Члени палестинського угрупування "Чорний вересень" тоді вбили 11 ізраїльських олімпійців. 

Озброєні автоматами та гранатами терористи скористалися тим, що олімпійське селище охороняли неозброєні поліцейські та перед світанком увірвалися до будинку, де мешкала команда Ізраїлю. Двох спортсменів, які чинили опір, розстріляли одразу, частині -  вдалося втекти. Дев'ятьох ізраїльтян палестинці взяли у заручники та висунули вимогу звільнення палестинців із в'язниць.

Німецькі правоохоронці виявилися неготовими до подібного нападу та не мали чіткого плану дій на такий випадок. Вони погодилися з вимогою переправити терористів літаком до Єгипту та двома вертольотами доправили нападників та заручників на військовий аеродром, де вже чекало судно. Проте палестинці помітили, що воно було без екіпажу та спробували повернутися до вертольотів. Під час перестрілки вони вбили одного поліціянта та ще двох поранили. Після появи на летовищі броньовика терористи почали розстрілювати заручників, які перебували у вертольотах та усіх їх убили. П'ятьох членів угруповання застрелили, ще трьох затримали. 

Збірна Ізраїлю на Олімпіаді-1972, Фото: Getty Images

Навіщо Ігри-1980 у Москві перетворили на парад марнославства

Після трагедії у Мюнхені на наступних Олімпіадах безпековим питанням приділялося набагато більше уваги. Окрім терористичної загрози, причиною стала холодна війна, розпал якої припав на кінець 1970-х років. Саме тоді Москві віддали право на проведення Олімпіади-1980. США та Велика Британія одразу закликали бойкотувати московські Ігри через порушення у СРСР прав людини, але вирішальним стало радянське вторгнення до Афганістану наприкінці 1979 року.

У січні 1980-го президент США Джиммі Картер заявив, що американці бойкотуватимуть Олімпіаду та поставив Кремлю ультиматум – або СРСР виведе до 20 лютого війська з Афганістану, або американці не поїдуть на Ігри. Радянський Союз на вимоги не пристав. Водночас МОК відмовився переносити Олімпіаду до іншої країни. У підсумку московські Ігри бойкотували 65 країн – у тому числі США, Німеччина, Китай, Японія та Велика Британія. Франція та Італія не надіслали до Москви офіційних команд, але дозволили виступати своїм представникам під олімпійським прапором. 

Спортивна складова Ігор була зіпсована, але СРСР спробував використати Олімпіаду для демонстрації "переваг соціалістичного ладу". Це скидалося на банальну показуху. В'їзд до Москви на час змагань було тимчасово обмежено. З міста за 101-й км відправили жебраків, злочинців та повій. Полиці магазинів завалили хронічно відсутніми зазвичай у СРСР дефіцитними товарами. Це спостерігалось і в Києві, який приймав змагання попередніх раундів футбольного турніру.   

У Москві лише на церемонії відкриття Ігор працювали 15 тис. міліціонерів, у міжнародному аеропорту запровадили ретельний огляд, навіть у кожному автобусі під час Ігор обов'язково перебував оперативник. Найактивніше ж діяли працівники КДБ, які стежили за тим, аби до країни з туристами не потрапила заборонена література, а самі іноземці ненароком не стали свідками стихійних акцій протестів, адже особливу небезпеку яких спецслужби вбачали з боку "націоналістичних елементів". В тому числі й в Україні. 

Естафета вогню Олімпіади-1980 у Києві, Фото: Getty Images

Хто примусив США витрачати мільярди на безпеку змагань

Попри бойкот Ігор-1980 у Москві країнами цивілізованого світу та неучасть у відповідь частини атлетів з соцтабору в Олімпіаді-1984 у Лос-Анджелесі, головні спортивні події чотириріччя проходили без ексцесів до 1996 року. 

На безпеку Ігор-1996 в Атланті США витратили рекордні на той час $100 млн. Ризик терактів зріс через операцію "Буря в пустелі", у ході якої американці та союзники звільнили окупований іракським диктатором Саддамом Хусейном Кувейт. 

Попри це 27 липня 1996 року в Олімпійському парку Атланти стався терористичний акт. Безпосередньо від вибуху одна людина загинула та понад 100 зазнали поранень. Ще один чоловік помер від серцевого нападу. Більших жертв вдалося уникнути завдяки тому, що охоронець парку виявив сумку із вибуховим пристроєм за лічені хвилини до вибуху і частину людей вдалося евакуювати. 

Організатором теракту виявився громадянин США Ерік Рудольф, якого затримали лише у 2003 році та засудили до довічного ув'язнення. Терорист пояснив свій злочин "боротьбою з глобальним соціалізмом", цінності якого нібито просувають Олімпійські ігри. 

Після терактів 11 вересня 2001 року в США організованих "Аль-Каїдою", Олімпіади більше не були такими, як раніше. Безпекові заходи на подіях такого масштабу вийшли на інший рівень. 

Новий рекорд було встановлено вже у 2002 році, коли на безпеку зимових Ігор у Солт-Лейк-Сіті витратили $300 млн. Олімпіаду в США охороняли 15 тис. полісменів, військовослужбовців, агентів ФБР. Вони цілодобово патрулювали вулиці та були присутніми на аренах.

На церемонію відкриття Ігор глядачів примусили приходити за 3 години до початку через ретельні перевірки. На стадіонах було встановлено металодетектори, навколо арен та у місті повсюди працювали камери відеоспостереження. На локаціях змагань брали проби на хімічний та біологічний склад повітря. Навколо місць проведення змагань обмежили рух автомобільного та залізничного транспорту з вибухонебезпечними та легкозаймистими матеріалами. Зараз такі процедури повсюдно стали цілком звичними, а тоді виглядали безпрецедентними. 

Теракт на Олімпіаді-1996 в Атланті, Фото: Getty Images

Як Британія перетворила Лондон у 2012 році на фортецю 

Ще масштабнішими заходи безпеки виявилися на Олімпіаді-2012 у Лондоні, де на них  витратили понад $1 млрд та задіяли 40 тис. поліцейських та військових. Під час Ігор були розгорнуті флот, авіація та зенітно-ракетні комплекси. Навколо Олімпійського стадіону та кількох інших арен у Лондоні встановили ЗРК Rapier та комплекси з ракетами Starstreak. 

У одному з районів міста ЗРК розташували на водонапірній вежі, що викликало занепокоєння у лондонців. Мешканці однієї із багатоповерхівок навіть подали через це на уряд Британії до суду, проте справу програли. 

У місті вперше з часів Другої світової війни розташували винищувачі, а ППО підтримували за допомогою гелікоптерів, які злітали з авіаносця на Темзі. Не такою помітною була робота спецслужб, втім перед Іграми та під час їхнього проведення вони здійснили перевірки близько півмільйона потенційно небезпечних осіб. Загалом операція виявилася наймасштабнішою у Великій Британії за кілька десятиліть.  

Авіаносець на Темзі під час Олімпіади-2012, Фото: Getty Images

Чому Путін був вимушений витратити $3 млрд на силовиків у Сочі-2014  

Найсуворішими за весь час проведення Олімпіад досі вважають заходи безпеки на зимових Іграх-2014 в Сочі. Росії віддали право на їх проведення ще до збройної агресії проти Грузії 2008 року. Відбирати змагання у російського диктатора Володимира Путіна щедро профінансований російським режимом Міжнародний олімпійський комітет не став. Особливим же цинізмом виглядало те, що Краснодарський край, де відбувалася Олімпіада, межує з окупованою росіянами частиною Грузії - Абхазією. 

Саме сусідство з Кавказом вважали головною загрозою для Ігор через ісламістів. Особливо після терактів у Волгограді у грудні 2013 року, внаслідок яких загинули 34 людини. За різними оцінками на безпеку Олімпіади-2014 росіяни витратили від $2 млрд до $3 млрд. 

Із січня до березня 2014 року до Сочі можна було потрапити лише за спецперепустками. Власники квитків на Ігри отримували так звані олімпійські паспорти, куди вносили особисті дані. У самому місті працювали 7 тис. камер спостереження. Вулиці та арени патрулювали 40 тис. поліцейських, на додачу до них залучили 23 тис. надзвичайників, а навколо міста розташувалися 10 тис. військових. Також поблизу Сочі розгорнули системи ППО, повітряний простір патрулювали винищувачі, вертольоти та дрони, з моря Ігри прикривали ракетні катери та підводні човни.   

Під жорсткий контроль потрапили й засоби зв'язку - контролювались усі телефонні дзвінки та інтернет-трафік. Звісно їх моніторила ФСБ, яка окрім питань безпеки, як з'ясувалося пізніше, займалася ще й фальсифікацією допінг-проб російських спортсменів. Це призвело до найгучнішого в історії світового спорту допінгового скандалу, через який у Росії відібрали частину нагород та позбавили її перемоги у загальному медальному заліку. 

Володимир Путін (в центрі) та президент МОК Томас Бах (ліворуч) на Олімпіаді-2014, Фото: Getty Images

Як спорт виживав під час пандемії COVID-19

З небаченим раніше викликом організатори Олімпіади зустрілися через пандемію COVID-19. Через неї Ігри вперше були перенесені на рік та відбулися в Токіо влітку 2021 року. 

Змагання відбувалися без глядачів, а спостерігати за ними могли лише члени збірних та офіційних делегацій, МОК, журналісти та спонсори. Їх до Японії приїхало лише 50 тис., але навіть попри це, ситуація із захворюваністю у Токіо погіршилася і там під час Олімпіади фіксували по 5 тис. випадків COVID-19 на добу.    

Учасники Ігор мусили дотримуватися суворих медичних протоколів. Перед Іграми вони обов'язково перебували два тижні на карантині. Після цього регулярно здавали тести на коронавірус, носили маски навіть поза змагальними майданчиками на аренах та церемоніях нагородження. Під заборону потрапили й рукостискання між атлетами. Пересувалися олімпійці винятково у межах так званої бульбашки - між аренами та готелями. 

Маски, тести на коронавірус та обов'язкова вакцинація від COVID-19 залишалися неодмінним атрибутом і під час зимової Олімпіади-2022 у Пекіні. Спостерігачі зазначали, що протиепідемічні заходи у Китаї виявилися значно жорсткішими, ніж за рік до того у Японії. Спортсмени постійно перебували під жорстким контролем та загрозою відсторонення від змагань через порушення протоколів.  

У самому Пекіні перед Іграми протестували на ковід 2 млн мешканців. Загалом за час проведення Олімпійських та Паралімпійських ігор у Пекіні оргкомітет змагань повідомив про 437 випадків захворювання на коронавірус серед учасників.  

Світовий спорт пережив пандемічні часи, тому зараз переглядати архівні фото, на яких спортсмени отримують медалі у масках навіть дивно. Проте інші виклики безпеці Олімпійських ігор нікуди не зникли. Війна Росії проти України та конфлікт на Близькому Сході їх лише примножили. 

Українець Олександр Абраменко (ліворуч) на нагородженні Олімпіади-2022, Фото: Getty Images