Споживчі ціни у квітні 2023 р. зросли на 0,2% порівняно з березнем

Динаміка інфляції все більше нагадує низхідну дугу параболи, пік якої спостерігався в жовтні-грудні минулого року.

Фактична інфляція в I кварталі 2023 р. виявилася значно нижчою торішніх прогнозів Уряду, НБУ та міжнародних організацій, які очікували інфляцію на рівні 30-31%. У квітні НБУ переглянув прогноз річної інфляції до рівня 14,8%, а МВФ – до 20,0%.

Основним стримувальним чинником інфляції є скорочення сукупного попиту – реальний ВВП є на 28% меншим за довоєнний рівень, середня реальна заробітна плата — на 8%, безробіття становить близько 20% від робочої сили. Мобілізація чоловіків до лав ЗСУ є додатковим чинником скорочення попиту.

Також стримувальним фактором росту споживчих цін є запровадження урядом мораторію на підвищення житлово-комунальних тарифів. Однак, даний фактор слід розглядати лише як відтермінування приросту цін, оскільки ринкова корекція цих адміністративних тарифів все одно рано чи пізно відбудеться.

Читайте також: Прямі іноземні інвестиції в Україну у січні-березні 2023 р. сягнули $562 млн

Частково на стримування цін вплинула жорстка монетарна політика НБУ. Підвищення ключового позичкового процента економіки зумовило переспрямування частини грошової маси із сфери споживання в сферу заощаджень

Частково на стримування цін вплинула жорстка монетарна політика НБУ. Підвищення ключового позичкового процента економіки зумовило переспрямування частини грошової маси зі сфери споживання у сферу заощаджень. Загалом з початку підвищення облікової ставки (з червня минулого року) строкові гривневі активи населення (гривневі депозити та ОВДП) збільшились на 13 млрд грн., тоді як загальні гривневі активи – на 90 млрд грн.

Проте річний приріст цін залишається доволі високим і в 3,5 раза перевищує цільовий показник інфляції НБУ. За рік найбільше подорожчали такі складові споживчого кошика як яйця (у 2,3 раза), овочі (+28%), риба (+29%), безалкогольні напої (+28%), автомобільне паливо та мастила (+24%).

Читайте також: Як залучити інвестора під час війни та забезпечити його захист

Основний вклад в приріст цін здійснили немонетарні чинники. Це насамперед воєнні фактори зростання собівартості виробництва (руйнування виробничих потужностей та інфраструктури, енергетичні проблеми, логістичні ускладнення). Не слід також забувати про колосальний навіс ще довоєнного росту цін на продукцію промислових підприємств (+66%), що вплинуло на собівартість виробництва під час воєнного періоду.

Основний вклад в приріст цін здійснили немонетарні чинники. Це, насамперед, воєнні фактори зростання собівартості виробництва (руйнування виробничих потужностей та інфраструктури, енергетичні проблеми, логістичні ускладнення)

Інфляція й обмінний курс. Разова девальвація гривні (на 25% торік) мала проінфляційний вплив на ціни імпортних товарів. Однак, завдяки тому, що режим обмінного курсу залишається фіксованим (36,6 грн за 1 дол.) вплив девальвації на інфляцію не має спірального ефекту. Рівень валютних резервів країни підтримується масштабною зовнішньою допомогою та обмеженнями на виведення капіталу з країни. Однак, загрозу становить підвищення частки імпорту у ВВП (до 70% на початку 2023 р.). Відсутність достатньої пропозиції товарів національного виробництва на фоні колосальних відновлювальних потреб економіки генерує нові валютні ризики.

Читайте також: В умовах воєнного часу держава перезапустить програму іпотечного кредитування

Вагомим чинником інфляції залишається дефіцит державного бюджету. В січні-квітні фіскальний дефіцит (без грантів) становив 432,4 млрд грн (приріст +78,3 млрд грн за квітень).

Вагомим чинником інфляції залишається дефіцит державного бюджету. В січні-квітні фіскальний дефіцит (без грантів) становив 432,4 млрд.грн (приріст +78,3 млрд грн за квітень)

Незалежно від джерела покриття цього дефіциту (емісія, внутрішні позики чи міжнародна допомога), його фінансування спричиняє надходження додаткової грошової маси в економіку, що тисне на ціни. Однак, ситуація з фіскальним дефіцитом поступово покращується. Дефіцит складає все менший і менший відсоток від потреб НБУ на видатки та погашення боргу (37% в січні-квітні проти 44% минулого року). Іншими словами все в більшій і більшій мірі потреби держави вдається фінансувати коштом власних доходів, аніж шляхом запозичень та зовнішніх грантів. Це стримуватиме перспективний ріст цін.

Подальші перспективи інфляції переважно мають низхідний тренд. Низький рівень попиту та переважно немонетарний характер інфляції стримують розкручування інфляційної спіралі. Водночас значний фіскальний дефіцит та висока імпортозалежність економіки потенційно є вагомими проінфляційними чинниками.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.