10 років з дня проведення незаконного референдуму в Криму: як відбувалося захоплення півострова

Незаконний референдум, який відбувався 16 березня 2014 року в Криму під дулами автоматів, призвів до анексії півострова Російською Федерацією. На територію Криму було відряджено багато російських військових підрозділів, які не мали жодних позначок на уніформі, але були ворожо налаштовані.

Такий контрольований Кремлем "референдум" не отримав визнання серед більшості демократичних країн світу та власне України, оскільки порушував всі норми міжнародного права. З цього приводу до Росії було застосовано низку санкцій, однак Крим і досі перебуває в окупації. 

Що передувало подіям та як відбувався псевдореферендум

Ключовим етапом, який призвів до незаконного референдуму в Криму, були події Революції Гідності в Україні з листопада 2013 до лютого 2014 року. Цей період почався з мирного протесту на майдані Незалежності, що отримав назву "Євромайдан". Громадяни висловили своє невдоволення владою після того, як режим Віктора Януковича не підписав угоду про асоціацію з ЄС, яка мала значну підтримку серед українського населення.

Невдовзі після цього в столиці відбувся мирний хід і велике віче, а також масові мітинги в інших містах України. Потім мирні мітинги перетворилися на криваві протистояння влади та звичайних громадян. Завдяки хоробрим і небайдужим українцям владу Януковича було повалено.

Однак ці події спричинили певну політичну нестабільність у країні та розгорнули кризу національної безпеки. У цей час, підтримуючи проросійських сепаратистів, Росія використала засоби для дестабілізації ситуації в Україні. Зокрема, відбулися заворушення та були влаштовані проросійські мітинги на території Кримського півострова.

Так, 26 лютого 2014 року біля Верховної Ради Автономної Республіки Крим відбулися дві акції. З одного боку, відбувся проукраїнський мітинг, який організували Меджліс кримськотатарського народу, рух "Євромайдан Крим" та інші проукраїнські організації. Ця акція зібрала до 10 тисяч учасників і відображала підтримку України та протест проти можливого втручання Росії у внутрішні справи Криму. З іншого боку, був проросійський мітинг, чисельність якого становила близько 700 осіб. Ініціатором цієї акції стала партія "Руська єдність". Вони вимагали відокремлення Криму шляхом проведення референдуму.

Вже наступного дня озброєні "зелені чоловічки" на чолі з членами спецслужб Росії почали захоплювати ключові об'єкти на Кримському півострові, такі як будівлі уряду, Ради міністрів АРК та важливі військові об'єкти. Проукраїнських активістів арештовували та викрадали.

Фото: Крим.Реалії

У 2020 році згідно з Указом президента Володимира Зеленського саме 26 лютого визначать Днем спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя як щорічної пам'ятної дати.

Наприкінці лютого окупанти озвучили дату проведення "референдуму", він був запланований на 25 травня того ж року. Це оголошення було супроводжене заявою ради федерації федеральних зборів Росії про дозвіл використання російської армії на території Криму за умови, що це потрібно для захисту російських громадян та військовослужбовців.

Проте вже 1 березня Сергій Аксьонов, який був призначений Росією "главою" Криму, повідомив про перенесення дати на 30 березня через загострення ситуації. Однак пізніше "кримська влада" заявила про прискорення процесу та оголосила про голосування 16 березня.

На вебпорталі парламенту АР Крим було опубліковано бланк голосування на "референдумі". Там було всього два питання українською, російською та кримськотатарською мовами:

1. Ви за возз'єднання Криму з Росією на правах суб'єкта Російської Федерації?
2. Ви за відновлення дії Конституції Республіки Крим 1992 року та за статус Криму як частини України?

У дійсності ці питання позбавили мешканців Криму можливості вибору. Адже відповідно до Конституції півострова від 1992 року Крим мав власні державні органи, що виконували всі повноваження на своїй території, за винятком тих, які були добровільно делеговані Україні. Російська влада намагалася використати цей документ для "законної" анексії.

У своєму коментарі для "Суспільне Крим", Ескендер Барієв, який є Членом Меджлісу кримськотатарського народу, підкреслив надзвичайну важливість рішення, що на той момент було прийнято Меджлісом. Це рішення полягало в категоричній відмові участі у "референдумі". Тобто Меджліс, як представник кримськотатарського народу, відкинув спроби легітимізувати анексію Криму і визнав її як незаконну. Такий крок відображав позицію всього кримськотатарського народу щодо відмови визнавати референдум, який був організований окупаційним режимом і не враховував волі всіх мешканців.

"Напередодні референдуму я був одним з ініціаторів того, щоб Меджліс кримськотатарського народу офіційно звернувся до Верховної Ради України та всього українського народу з оголошенням про те, що Меджліс кримськотатарського народу повністю підтримує цілісність та суверенітет України. Я пам’ятаю, коли 16 березня були або пустими, або взагалі зачиненими всі дільниці, що були в місцях компактного проживання кримських татар", – пояснив Барієв.

Результати "референдуму"

Для всього цивілізованого світу результати псевдореферендуму вважаються недійсними, оскільки він був проведений під окупаційним режимом без дотримання міжнародних стандартів та нагляду незалежних спостерігачів. Однак уже 18 березня Кремлівський диктатор Володимир Путін офіційно повідомив про приєднання півострова до складу Російської Федерації.

Фото: Getty Images

Експерти вважають також сфабрикованими самі дані голосування. Цифри, які зазначені в протоколі "комісії" з проведення референдуму, викликають великі сумніви. У них зазначалось, що за приєднання Криму з Росією віддало свої голоси 96,77% виборців, тоді як за статус півострова як частини України – лише 2,51% за понад 80% явки виборців.

"За даними соціального дослідження, яке у мене є, – справжня кількість людей, які дійсно вважали, що АР Крим разом з Севастополем мають бути у складі Росії, у сумі становить не більше 30%. Відповідно, ті результати, які окупанти тоді малювали, взагалі не відповідають дійсності", – прокоментував кримськотатарський політик.

Спротив "Жовта стрічка"

Україна виборює своє право на свободу, незалежність і територіальну цілісність. Сьогодні війна вимагає від українського народу великої мужності, стійкості та єдності, щоб відстояти свої цінності та демократичні принципи.

Зокрема, свою позицію у відповідь на російську агресію демонструє рух "Жовта стрічка". Він є важливим символом громадського спротиву на територіях, які перебувають у тимчасовій окупації. Цей спротив чинить інформаційний опір окупаційній владі, висловлюючи протест і підтримку незалежності та суверенітету України. Всі ми об'єднані "жовтою стрічкою" незалежно від того, де ми є, тож цей жест став символом солідарності та патріотизму українського народу у важкий період його історії. Активісти влаштовують таємні збори, встановлюють національні прапори та замальовують російську символіку в українські кольори.

Фото: колаж Еспресо TV

Це є одним зі способів продемонструвати окупантам, що населення на ТОТ виступає проти їхнього присутності й прагне повернення своєї державної незалежності. Цей символ є видимим знаком громадської єдності та непокори. Активісти підкреслюють, що опозиція й рішучість народу лише зростає, попри присутність окупаційних сил.