Частина нардепів від "Слуги Народа" виставила ультиматум щодо закону про заборону Московського патріархату, - журналістка Соня Кошкіна

Про це у неділю, 21 липня 2024 року, з посиланням на власні джерела повідомила у своєму виданні головна редакторка порталу LB.ua, українська журналістка Соня Кошкіна.

"Близько 70 народних обранців (серед них депутати "Європейської Солідарності", "Голосу" та "слуги"-мажоритарники), як свідчать джерела LB.ua, поставили ультиматум керівництву "Слуги Народу" та Верховної Ради: якщо законопроєкту щодо УПЦ МП не буде в порядку денному наступного тижня, вони не голосуватимуть взагалі ні за що, окрім продовження воєнного стану", - зазначила вона.

За даними LB.ua, до другого читання законопроєкту вдалося зібрати необхідні 226 голосів, однак потрібні ще голоси "для підстраховки".

Дивіться також: "Церква без Христа", документальний фільм Миколи Княжицького

Як заявляє Соня Кошкіна, у президентській монобільшості є депутати, що різко проти остаточного позивного голосування за законопроєкт, і ті, хто вагається. У кожній з цих груп, наголошує журналістка, нараховується по кількадесят народних обранців.

Понад 60 депутатів від партії "Слуга Народу" досі не поставили підписи на підтримку законопроєкту щодо заборони УПЦ МП та не мають наміру підтримувати його у другому читанні. Серед них, згідно з оновленим списком підписантів, - Жан Беленюк, Євген Брагар, Максим Бужанський, Данило Гетманцев, Павло Халімон, Георгій Мазурашу, Юрій Корявченков, Сергій Кальченко, Оксана Дмітрієва, Юлія Яцик (днями вийшла з фракції "СН"), Максим Павлюк, Артем Культенко, Наталія Локтіонова, Максим Перебийніс, Маргарита Шол, Павло Якименко.

Ще понад 30 "слуг" досі вагаються, чи підтримувати заборону УПЦ МП, зокрема голова фракції Давид Арахамія, голова парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, депутати Олександр Качура, Анна Пуртова, Андрій Клочко, В’ячеслав Медяник, Олег Семінський, Юлія Грішина, Олексій Кузнєцов, Олексій Устенко, Ігор Васильєв. 

Крім того, за даними джерел Соні Кошкіної, проти ухвалення зазначеного законопроєкту підписи серед депутатів Верховної Ради нібито активно "зриває" голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. 

Читайте також: Настоятеля Святогірської лаври, який зливав позиції ЗСУ, заарештували

Водночас, як стало відомо LB.ua, минулого тижня комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради заслухав зауваження голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктора Єленського щодо чинної редакції законопроєкту від церков різних конфесій, зокрема протестантів, та вніс відповідні правки. Наразі ДЕСС підтримала оновлену редакцію проєкту закону. 

Походження закону про заборону церкви Московського патріархату

Проукраїнські політичні сили і громадські рухи виступали з вимогою зупинення функціонування УПЦ МП ще з перших років Незалежності. Влада ж предметно зайнялася цим питання лише після повномасштабного російського вторгнення, коли правоохоронці почали масово документувати факти сприяння ворожій армії з боку структур та ієрархів церкви Московського патріархату.

1 грудня 2022 року президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо заборони діяльності в Україні релігійних організацій, пов'язаних із центрами впливу в Росії.

Підготовка та розгляд відповідного урядового законопроєкту зайняли майже рік.

Найбільший спротив відповідний законодавчий процес зустрів з боку депутатських груп "Платформи за життя та мир" і "Відновлення України", куди входять колишні "регіонали" Януковича і Медведчука, та певних середовищ всередині "Слуги народу".

Зрештою підписаний прем'єром Денисом Шмигалем законопроєкт "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій" (№8371), що забороняє УПЦ МП, був проголосований у першому читанні у жовтні 2023 року. 

Альтернативний проєкт закону Миколи Княжицького - раніше за урядову версію

Український політик, народний депутат Микола Княжицький ("Європейська Солідарність"), що був головним розробником успішно прийнятого у 2019 році закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", пропонував власний текст закону щодо припинення діяльності церкви Московського патріархату, оскільки урядовий законопроєкт спершу, за його твердженням, виглядав "беззубо".

Його законопроєкт під №8221 називався "Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій", однак, попри схвальний висновок профільного комітету парламенту, так і не був винесений на розгляд сесійної зали.

Читайте також: Микола Княжицький. Прийняття законопроєкту про заборону релігійних організацій, афільованих з РПЦ, - це імітація і зволікання

Свій підхід Княжицький пояснював необхідністю впровадження дієвих юридичних механізмів позбавлення впливу УПЦ МП на майно та громадську думку, а не обмежуватися суто декларативними м'якими заходами.

Документ було зареєстровано Верховною Радою 23 листопада 2022 року, тобто за тиждень до згаданого вище рішення РНБО, а одностайну підтримку комітету він отримав 23 грудня того ж 2022-го.