Регулювання Telegram та інших соцмереж: що пропонують народні депутати?

Подав цей законопроєкт (11115) Микола Княжицький (ЄС), разом з ним співавторами законопроєкту зокрема є голова комітету з питань правової та інформаційної політики Микита Потураєв (Слуга народу) та голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин (Голос). Отже, ця законодавча ініціатива на старті може мати підтримку цих двох профільних комітетів. Але народні депутати зазначають, що вона ще має пройти експертні обговорення до того, як її розгляне головний комітет з питань правової та інформаційної політики.

Головний Автор проєкту Микола Княжицький каже, що його ініціативу вже охрестили в соцмережах як “закон про заборону Телеграму”. Він пояснює, що мова про всі соцмережі, які поширюють інформацію як медіа:

"Це не стосується Сигналу. Мова про Facebook, Телеграм, вайбер та інші соцмережі. Наразі закон “Про медіа” регулює роботу відеоплатформ, а текстові платформи — ні. Тому ми можемо на Youtube закривати проросійські канали. Мова не йде про свободу слова, мова про захист нацбезпеки і прав громадян. Держава може обмежити поширення інформації тоді, коли інформація шкодить національній безпеці, розпалює ворожнечу за етнічним походженням. Все це є вже в законі, просто не стосується соцмереж як медіа. Путін каже, що в них нормальна співпраця з Телеграмом, а на запити нашого регулятора — Нацради з питань телебачення і радіомовлення — ця соцмережа не буде реагувати. Громадяни дають доступ до своїх даних, місця знаходження і це може потрапити у розпорядження держави-агресора".

Нардеп наголошує, що  після реєстрації проєкту анонімні Телеграм-канали почали дискредитаційну кампанію проти нього особисто і проти законопроєкту. І додає, що начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов теж звертає увагу, що нам треба регулювати Телеграм саме у контексті нацбезпеки. 

“Ми не обмежуємо свободу слова, проєкт відповідає європейським нормам”, — резюмує Княжицький.

Що стосується національної безпеки, то у лютому громадська ініціатива “Голка” дослідила Телеграм-канали і виявила “кремлівську мережу”, яка дискредитує судову реформу, доброчесних суддів та представників громадського сектору, які стежать за проведенням судової реформи.

Голова комітету з питань свободи слова Юрчишин наголошує, що відсутність статусу медіа у соцмереж, таких як Телеграм, — це величезний “чорний” ринок реклами:

“А анонімізація, нерозуміння хто стоїть за соцмережами, несе дві ключові загрози: їх використання російською пропагандою, зокрема і для отримання персональних даних українців, а також уникнення оподаткування. Рекламодавці масово йдуть з традиційних медіа в мережі. А чому? Бо це сірий та чорний ринок. Ні канали, ні частина мереж не платять податки з цих прибутків. Чи це далекоглядно у країні, яка воює? Як на мене — ні. Ну, і не чесно щодо ринку. Чому телеканали, Інтернет-видання платять податки, а соцмережі та канали в них ні? Чому Pornhub сплачує, а, наприклад, Телеграм ні? Це нерівний підхід до гравців на одному ринку. Ключова особливість цього проєкту — відкритість системи власності соцмереж як основа цивілізованої комунікації країни з ними. Це стандарт ЄС, який впроваджується Акт про цифрові сервіси (Digital Service Act) з 2024 року і має остаточно бути впровадженим до 2027”.

Мова йде про законодавство Євросоюзу, яке діє для всіх країн-членів однаково. І поданий на розгляд Верховної Ради проєкт відображає частково положення цього Акту про цифрові сервіси.

Юрчишин зазначає, якщо мережі здійснюють суттєвий інформаційний вплив, вони мають відкривати представництва і систему власності. Як ні, то вважаються непрозорими та держава обмежує їх використання для владних органів та представників держави

На законодавчому рівні народні депутати пропонують ввести таке визначення:  “платформа спільного доступу до інформації, через яку поширюється масова інформація – платформа спільного доступу до інформації, на якій створюються і функціонують облікові записи (сторінки, канали тощо) користувачів, через які поширюється масова інформація.”

І додати до суб’єктів у сфері медіа провайдерів платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація. І більша частина законопроєкту присвячена саме вимогам до провайдерів. 

Якщо Верховна Рада підтримає цей закон, то провайдери будуть зобов’язані оприлюднювати для користувачів контактні дані, тобто зникне анонімність, якою користується наразі багато телеграм-каналів. Реагувати на звернення відповідального за регуляцію органу й обмежувати поширення контенту, який шкодить нацбезпеці, розпалює ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб, чи груп осіб за ознакою етнічного, чи соціального походження тощо. Мова йде про всі ті вимоги, які мають виконувати наразі традиційні медіа.

Співавтор законопроєкту і голова профільного комітету, який і має розглядати цю ініціативу, Микита Потураєв зазначає, що наразі є дискусія, який орган буде регулятором в Україні — Нацрада, як пропонує Княжицький, чи Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, як пропонують деякі інші нардепи:

“Ми зараз змінюємо своє законодавство для того, щоб, коли станемо членами ЄС, у нас було максимально все готово. Всі розуміють, що питання не в тому, хто буде координатором Нацкомісія чи Нацрада, це вирішить комітет і це легке питання. Але умовно, от закон вступив в дію і регулятор прийшов до Телеграму чи іншої соцмережі і щось вимагає. А вони кажуть: “Ну і… ідіть геть.” І далі що? Декларувати глибоку стурбованість? Треба ж створити робочі механізми. Тому ми сподіваємося, що за кілька місяців ми зможемо під час експертних громадських обговорень доопрацювати проєкт. Тут може допомогти Рада Європи. І потім виходити на комітет і голосувати за проєкт у сесійній залі. Це не треба зараз форсувати, бо треба створити дійсно працюючий інструмент”.

Що стосується Телеграму та використання інших соцмереж для ворожої дезінформації, то експертні обговорення у медіаспільноті з цього приводу тривають дуже давно.  

Голова правління “Інтерньюз-Україна” Костянтин Квурт, коли мова йде про Телеграм, який заснував росіянин Павло Дуров, наголошує, що в умовах екзистенційної війни мова має йти не тільки  про збереження персональних даних, регулювання ринку реклами та піратство:

“Українська влада, наслідуючи хибні думки деяких партнерів, думає, що ворожим наративам можуть протистояти правдиві наративи. Насправді завжди є питання кількості і якості. Що переважає? Якість ніколи не переважає кількість. Кількість, на жаль,  завжди переважає якість. У ворога більше грошей, щоб заливати свою отруту. Тому ми тут одразу в програшній ситуації. Що має робити Нація для свого виживання в умовах інформаційної війни? Те саме, що роблять Збройні Сили України. Знищувати ворога. Якщо є можливість заблокувати ворожу платформу — її треба блокувати. Якщо можна заблокувати ворожого блогера – це треба зробити. У будь-який законний спосіб. Ліберальні підходи в умовах екзистенційної війни є хибними.”

 Текст підготувала громадська ініціатива "Голка" спеціально для Еспресо.