Україні потрібно бути спроможною себе захищати й в економічному плані: адвокат Ткаченко про реформу БЕБ

Про це вінт розповів у етері Еспресо.

"Україні потрібно бути спроможною себе захищати, зокрема і в економічному плані, щоб ЗСУ мали підтримку української економіки. Якраз зараз реформа Бюро економічної безпеки (БЕБ) саме про це, бо нам необхідно повністю перезавантажити цей орган, який не досягає мети, заради якої створювався, – забезпечення економічної безпеки нашої країни. Тобто БЕБ не став певним аналітичним центром, який мав би виявляти та усувати ризики для економічної безпеки, а навпаки став правоохоронним органом за старим зразком, аби чинити тиск на бізнес. Ця ситуація не влаштовує ні платників податків, ні міжнародних партнерів, ні інвесторів - без цих трьох груп не може розвиватися економіка у країні. Тому ми говоримо про перезавантаження БЕБ, тобто потрібно обирати нового керівника за участю міжнародних експертів, також треба переатестувати всіх працівників даного органу, щоб була відновлена довіра з боку бізнесу та наших громадян. Крім того, раз на два роки необхідно проводити аудит діяльності такого органу", - прокоментував Радислав Ткаченко.

За його словами, українські підприємці незадоволені як працює БЕБ, бо Бюро не займається тіньовою економікою, не намагається якимось чином розслідувати тіньові схеми, а зосереджується на тому, аби атакувати відкритий чесний бізнес, який зараз працює з великими ризиками та проблемами, що принесла війна.

"Така діяльність Бюро призводить до того, що у підприємців можуть вилучати майно та засоби виробництва, а це зупиняє роботу підприємтсва, люди втрачають робочі місця, відповідно, зменшуються виплати податків. Крім того, арештовуються менеджери та власники бізнесу, а суди обирають їм захмарні застави. Звичайно, це все бентежить бізнес. Досі ще не було запроваджено жодних стандартів прокурорської діяльності та її взаємодії з бізнесом, прокурори не розуміють, як проводити процесуальне керівництво у кримінальних впровадженнях, які веде БЕБ. Також бізнесу важливо розуміти, що розмір застав буде обґрунтованим, а не безальтернативним способом позбавлення свободи. Мають бути правила, за якими визначаються застави", - зауважив адвокат.

Ткаченко додав, що дуже важливою вимогою бізнесу є те, щоб вилучення майна завжди відбувалося на підставі рішень суду, бо правоохоронці сьогодні дозволяють собі вилучати майно, на яке суд не давав дозволу вилучення.

"Якщо реформа БЕБ буде у такому половинчатому вигляді, в якому є зараз, то це не усуне ті ризики, які вбачає бізнес у діяльності Бюро та й загалом правоохоронної системи в цілому. Важливо дослухатися до потреб бізнесу, тому що саме на їхніх плечах лежить українська економіка та можливість нам самим забезпечувати наші Збройні Сили без допомоги ззовні. Крім того, це дозволить залучати міжнародні інвестиції у майбутньому, коли інвестор буде бачити, що в Україні можна працювати за чітко визначеними правилами. Однак разом з реформою БЕБ також важливо продовжувати відстоювати гарантії незалежного судочинства в Україні. Якщо суди будуть ставати на заваді свавільним діям правоохоронців, то і бізнес у нас буде захищений від подібних дій, й інвестор буде бачити, що в судах України можна домогтися справедливості, тому можна безпечно сюди інвестувати", - резюмував правозахисник.

Що передувало

Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді два законопроєкти - №10439 та №10440, - які стосуються реформи Бюро економічної безпеки.

Натомість у Центрі протидії корупції зазначають, що головний недолік реформи БЕБ за проєктом Кабміну – відсутність належних механізмів переатестації та звільнення недоброчесних співробітників Бюро. 

Урядові законопроєкти про реформу БЕБ не отримали підтримки від Європейської Бізнес Асоціації. Асоціація висловила свою незгоду з законопроєктами №10439 та №10440, які були зареєстровані у Раді в понеділок, і запропонувала вдосконалити вже чинні законопроєкти №10088 і 10088-1.

11 квітня Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №10439 про перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ)