Як мирне протистояння переросло у криваві бої: події "Вогнехреща" 2014 року

Події на вулиці Грушевського у центрі Києва стали символом рішучості українців захищати свої права, демократичні цінності та свободи навіть у найжорсткіших умовах, коли влада намагається придушити волевиявлення.

Передумови ескалації конфлікту

Із кінця листопада 2013 року на Майдані Незалежності почали проходили мирні, однак масштабні протести. Люди вимагали не лише підписання Угоди про асоціацію з ЄС, але й відставки уряду. Ситуація спочатку була досить стабільною, однак із кожним днем вона ставала все більш напруженою. 

Значне загострення відбулось 16 січня 2014 року, коли парламент прийняв так звані "диктаторські закони". Вони передбачали жорсткі обмеження свободи слова, права на протест і діяльності громадських організацій. Ці закони були прийняті з порушенням процедур, що викликало ще більше обурення в суспільстві.

Початок силового протистояння 

19 січня на Майдані Незалежності відбулося чергове народне віче, яке зібрало сотні тисяч людей. Потім частина активістів вирушила до будівлі парламенту через вулицю Грушевського, де їх зустріли спецпідрозділи "Беркуту", що блокували прохід до урядового кварталу.

Протестувальники спробували прорватися через "стіну" із силовиків та техніки, щоб висловити свою позицію владі. Однак, спецпризначенці у відповідь застосували силу: травматичну зброю, світло-шумові гранати, сльозогінний газ. Крім того, вони не гребували використанням водометів, попри мінусову температуру на вулиці.

Активісти збудували перші барикади з підручних матеріалів, підпалювали шини, щоб зробити чорну димову завісу. Протистояння тривало до пізньої ночі, переходячи у жорстокі сутички, під час яких використовували каміння, коктейлі Молотова, кийки, фаєри та інші підручні матеріали. Ці події згодом охрестили під назвою "Вогнехреща". 

Автотехніка силовиків, що 19 січня блокувала шлях демонстрантів до Верховної Ради, Фото: maidanmuseum.org

За даними медиків, пише Укрінформ, потягом 19- 21 січня до них звернулися 122 людини з різними травмами, із яких 50 потребували госпіталізації. Водночас, медична служба Євромайдану наводила інші дані: лише за 19–20 січня на Грушевського постраждали близько 1400 людей.

Однак, 22 січня суспільство приголомшили новини про загибель активних учасників Революції Гідності: Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Їх смерть шокувала українців та привернула увагу міжнародної спільноти до подій в Україні. Нажаль, це був лише початок запеклого протистояння та жорстоких вбивств.

Протистояння на Грушевського змінило характер та вектор Революції Гідності, перетворивши її з мирного протесту на відкриту боротьбу проти правлячого режиму та несправедливості. Ці події продемонстрували, що українці готові героїчно відстоювали власні права, навіть під загрозою насильства та смерті.