Якщо дім залишився в окупації: що таке мелітопольський експеримент та чи є шанс отримати компенсацію за житло на ТОТ

На 14 листопада в Україні налічувалось 4,64 млн зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб. Це 3,66 млн сімей. Реальна кількість переселенців може бути більшою, адже не усі, хто виїхав з тимчасово окупованих територій чи населених пунктів, що близько до лінії фронту, офіційно реєструються. У найскладнішій ситуації люди, чиї рідні міста та села опинились в окупації. На сьогодні вони не можуть отримати від держави компенсації для того, аби придбати житло на підконтрольній Україні території, навіть якщо ворог перетворив на руїну усе їхнє містечко. Надією для переселенців з ТОТ став так званий мелітопольський експеримент, та чи є шанси, що його масштабують і на інші території?

Що таке мелітопольський експеримент

"На сьогодні законодавство прописане таким чином, що не достатньо знати, що житло пошкоджене чи знищене. Офіційно встановити цей факт можна лише через процедуру обстеження. Але як її провести, якщо туди немає доступу? Тобто ми фактично можемо говорити зараз про компенсацію і встановлення фактів пошкодження та знищення лише там, фізично можливо виїхати на об’єкт і провести обстеження", – розповідає "Еспресо" юристка, дослідниця та експертка мережі "Вікно Відновлення" Оксана Купер.

Аби розв'язати цю проблему, восени минулого року розпочали експериментальний проєкт з дистанційного обстеження житла в окупованому Мелітополі. Експеримент полягав у тому, що для встановлення факту знищення житла використовували дистанційне зондування Землі, тобто супутникові знімки. 

супутникові знімки будинку у Мелітополі до і після влучання, Фото: телеграм Івана Федорова

Тривав Мелітопольський експеримент з 14 листопада 2023 року до 14 лютого 2024 року. У квітні тодішній віцепрем’єр з відновлення – міністр інфраструктури Олександр Кубраков заявив, що пілотний проєкт у Мелітополі був успішним і його можна поширювати на інші окуповані міста, зокрема, Маріуполь та Бахмут. Однак досі на жодне інше місто цей проєкт не поширювали.

"Експеримент у Мелітополі проводили на підставі постанови Кабміну, у якій чітко вказано, що він поширюється саме на Мелітопольську громаду. У цій постанові також вказано, що "джерелами фінансування експериментального проєкту є кошти міжнародної технічної допомоги в рамках програм допомоги й грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, а також інших джерел, не заборонених законодавством, – каже Оксана Купер. – Цей експеримент показав, що в принципі така процедура можлива. Але для того, аби її масштабувати на інші території, банально потрібні зміни на рівні закону", 

До слова, підсумками пілотного проєкту у Мелітополі було подано лише чотири заявки на компенсацію, з яких погодили дві. Загальна сума відшкодування – 6,157 млн грн.  

Відшкодування за житло у зоні бойових дій

Складно отримати компенсації за втрачене житло і тим українцям, чиї домівки на підконтрольній Україні території, але були (чи є) у зоні бойових дій. І знову ж таки все впирається в акти обстеження.

"Ситуація дуже різниться залежно від обставин. Ми звертались з запитом на доступ до публічної інформації, і бачимо, що процеси дуже різні залежно від того, чи проводились комісії з обстеження нерухомого майна, – каже виконавчий директор Коаліції "На лінії зіткнення"  Андрій Грудкін. – Наприклад, там, якщо брати Святогірську громаду, яка була деокупована, – там обстежено повністю усі зруйновані об'єкти й складені усі можливі акти. Натомість Торецька громада, звідки я, попри те, що довгий час завдяки нашим збройним силам громада тримала оборону, акти все одно не складалися з 2022-го. Місцева військова адміністрація визначила, що це небезпечно для членів комісії. А якщо  тому немає актів, чи  справді неможливо, щоб комісія поїхала і склала там ці акти? Як бути в таких як бути в таких випадках, дійсно, це питання, яке всіх турбує?"

наслідки обстрілу Оріхова, Фото: t.me/zoda_gov_ua

"Наші комісії не виїжджають у Гуляйполе, Оріхів. Через постійні обстріли комісії призупиняють розгляд заяв на відшкодування у цих населених пунктах. 

Ми пропонуємо використовувати обстеження житла на таких територіях за допомогою дронів, – каже начальниця відділу житлової політики та благоустрою управління експлуатації житлового фонду та систем життєзабезпечення Запорізької ОВА Ірина Кармазіна. – Донець та Луганськ просять розширення на їх території експерименту, що був у Мелітополі. Я постійно на контакті з міністерством. Нам повідомляють, що готують зміни. Але ці зміни готують уже пів року, дуже багато узгоджень. Зміни мають бути  і щодо компенсацій і за пошкоджене майно, і за знищене. У зоні активних бойових дій – лише знищене. Тому нам залишається лише чекати". 

Усе житло на тимчасово окупованих територіях можуть прирівняти до втраченого

У червні цього року Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт № 11161 щодо компенсації знищеного чи пошкодженого майна, що знаходиться на територіях ведення активних бойових дій або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Цей законопроєкт пропонує прирівняти пошкоджені об’єкти до зруйнованих, якщо вони:

- розташовані на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться активні бойові дії;

- розташовані на тимчасово окупованих Російською Федерацією, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій або тимчасової окупації. 

"Масштабування мелітопольського експерименту і законопроєкт № 11161 – це два вектори розв'язання питання компенсації за житло, у зонах бойових дій та на ТОТ. Ми підтримали молодь з Донеччини, яка писала ці норми там і адвокатувала їх на рівні профільного комітету, – каже Андрій Грудкін. – Законопроєкт пройшов перше читання, в парламенті відбулися слухання до другого читання, але в залу він не вноситься. Можемо допустити, що в залу не вноситься, бо йдеться просто нереальні суми коштів. Ми розуміємо, що в держави просто нема цих грошей,  разом з тим, це ж не означає, що нічого не треба робити. Ми вже бачимо дуже страшні наслідки – через неможливість придбати чи орендувати житло на підконтрольній території ВПО повертаються до окупованих громад, повертаються в зону бойових дій, і найстрашніше, – коли йдеться про дітей".

наслідки обстрілу Торецька, Фото: Telegram Андрія Єрмака

За словами Андрія Грудкіна, через проблеми з фінансуванням, навіть ті люди, яким вдалось отримати сертифікати на відшкодування, не можуть отримати кошти.

"Скажімо, у тій же Святогірській громаді був виданий 421 сертифікат на відшкодування. Це величезна сума, яка складає 812, майже 813 млн грн. З усіх цих людей лише дев'ять отримали реально кошти в розмірі майже 15 млн грн для того, щоб там відновити або придбати собі нове житло", – каже він.  

Заявку про пошкоджене та знищене житло можна подати у Міжнародний реєстр збитків

Оксана Купер переконана: важливо не просто внести зміни до законодавства, а чітко прописати механізм відшкодування і головне – джерела фінансування. 

"Законопроєкт про відшкодування коштів за втрачене житло соціально затребуваний, тож його варто було б прийняти. Тобто мають також бути передбачені інструменти фінансового забезпечення –  звідки ці гроші будуть взяти. Тобто потрібне не лише юридичне забезпечення, а реальні механізми. Часто у нас буває, що закон є, але він не працює саме через те, що не враховані конкретні механізми його застосування, – каже Оксана Купер. – Наприклад, якщо хтось з ТОТ погоджується відмовитись від права власності на своє майно, на користь того, що він отримає компенсацію (відповідно до законопроєкту, одна з умов відшкодування за житло на ТОТ – відмова від права власності на користь держави, – ред.), він захоче гроші уже. Хто це оплачуватиме? У який термін?".

Схожа ситуація і з Міжнародним реєстром збитків. На початок жовтня до цього реєстру уже надійшло понад 10 000 заявок на компенсації за зруйноване або пошкоджене житло. Подати заявку можна через Дію.

 Важливо:

• подати заявку до Міжнародного реєстру збитків можуть всі власники, чиє житло пошкоджене або знищене після 24 лютого 2022 року
• брати участь у програмі "єВідновлення" для подання заявки не обов’язково.

"Міжнародний реєстр збитків також на сьогодні працює в режимі збору інформації. Компенсаційний механізм досі розробляється. Тобто держава працює над дуже великою кількістю механізмів компенсації, але на жаль те, що ми на сьогодні маємо на рівні закону і підзаконних актів, стосується тільки тих територій, куди Україна і її чиновники мають доступ", – каже Оксана Купер. 

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі  "Вікно Відновлення". Усе про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win