Politico: Дострокові вибори в Німеччині - що далі?

Про це йдеться у статті Politico, переклад якої наводить Еспресо.

Через метушню, пов'язану з президентськими виборами в США минулого тижня, ви могли пропустити багато важливих деталей, що стосуються іншої значущої новини: розпаду правлячої коаліції Німеччини.

Лише за кілька годин після того, як стало зрозуміло, що Дональд Трамп переміг на виборах у США — що викликало хвилю шоку по всій Європі — канцлер Олаф Шольц виступив перед камерами, щоб оголосити про кінець свого довгостраждального тристороннього альянсу в досить драматичній формі (принаймні, за усталеними стандартами німецької політики). Заява Шольца стала поштовхом до низки подій, що призведуть до дострокових виборів у Німеччині в найближчі місяці, хоча точний час їх проведення ще не визначений.

Пропонуємо вашій увазі короткий огляд того, що сталося в Німеччині, і чого можна очікувати далі.

Чому розпалася правляча коаліція?

Трипартійна коаліція Німеччини, що складається з ліво-спрямованих Соціал-демократичної партії (СДПН) і партії Зелених, а також фіскально-консервативної Вільної демократичної партії (ВДП), ніколи не була ідеальним союзом. СДПН і Зелені підтримують ідеї надійної системи соціального захисту та великих інвестицій для стимулювання економічного зростання і переходу до зеленої енергетики. Водночас ВДП наполягає на зменшенні державного втручання і скороченні витрат.

Ви могли замислитися над тим, чому ця трійця взагалі об'єдналася. Чудове запитання! Якщо коротко, інших варіантів було не так уже й багато. Політичний ландшафт Німеччини став все більш розколотим, і через появу нових партій “всеосяжним” партіям — СДПН і консервативному Християнсько-демократичному союзу (ХДС) — стало складніше формувати двопартійні коаліційні уряди.

З появою ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН), яка зараз посідає друге місце на загальнонаціональному рівні, фрагментація поглибилася, а з приходом популістського ліворадикального "Альянсу Сари Вагенкнехт" (АСВ) ця тенденція лише посилиться. Повоєнна Німеччина не має великого досвіду створення великих коаліцій — "трійця" Шольца була першим тристороннім альянсом за понад 60 років. Однак нинішній розкол може зробити такі коаліції, які, як правило, більш нестабільні, новою нормою.

Визначальним фактором передчасного розпаду коаліції Шольца став вирок Верховного суду Німеччини, винесений рік тому, який поклав край обхідним шляхам, що їх використовував уряд для витрачання грошей, не порушуючи конституційне "боргове гальмо". Для того, щоб обійти ними ж встановлені фіскальні обмеження, коаліція Шольца покладалася на мережу "особливих коштів" поза основним бюджетом. Суд визнав цю практику незаконною, створивши в процесі діру у федеральному бюджеті розміром в 60 мільярдів євро.

Після цього коаліція Шольца, яка покладалася на вільний потік грошей, щоб згладити свої серйозні ідеологічні розбіжності, проіснувала недовго. Низка прикрих поразок на виборах і рекордно низькі рейтинги схвалення спонукали партії коаліції "повернутись до своїх коренів", щоб покращити свої політичні позиції, що ще більше загострило їхні безперервні чвари. Лідер ВДП Крістіан Лінднер і його колеги по партії неодноразово погрожували розвалити коаліцію і призначити нові вибори. Ввечері минулої середи Шольц випередив Лінднера й сам його звільнив, що підштовхнуло ВДП вийти з коаліції.

Не хочемо себе перехвалювати, але ми прогнозували швидкий кінець для Шольца і його команди ще в червні.

Коли відбудуться вибори?

У неділю 23 лютого 2025 року в Німеччині відбудуться дострокові федеральні вибори, повідомили у вівторок Politico законодавці та представники трьох основних партій.

Німеччина, остерігаючись повторення руйнівної нестабільності часів Веймарської республіки початку 20 століття, значно ускладнила процес проведення дострокових виборів. Спершу Шольц повинен оголосити (і провалити) вотум довіри в парламенті, що ймовірно й відбудеться. Після цього президент Німеччини зможе розпустити парламент у межах 21 дня, і позачергові вибори можуть відбутися ще через 60 днів.

Звільнивши Лінднера в ефірі національного телебачення, канцлер заявив про намір керувати урядом меншості до 15 січня, а потім провести вотум довіри, що приведе до нових виборів наприкінці березня. Однак після оголошення цього плану його політичні опоненти вимагали суттєвого прискорення процесу.

Фрідріх Мерц, лідер ХДС і ймовірний наступний канцлер Німеччини, судячи з поточних опитувань, закликав Шольца провести вибори до інавгурації Трампа в США 20 січня. Він аргументував це тим, що політична ситуація нагальна й вимагає швидких дій. "Ми просто не можемо дозволити собі мати уряд без більшості в Німеччині протягом кількох місяців", — зазначив Мерц.

Обидва лідери мають свої політичні мотиви. Для ХДС дострокові вибори — це можливість скористатися поточною підтримкою виборців і звести до мінімуму час для перегрупування опонентів. Шольц, зі свого боку, прагне виграти час, щоб зміцнити позиції своєї партії й ухвалити низку популярних законів, спрямованих на збереження і розширення соціальних виплат.

Шольц, очевидно, піддався тиску і, під час недільного інтерв'ю, заявив, що готовий провести вотум довіри до Різдва. Проте для Мерца це все ще занадто пізно.

Але навіть якщо політична воля для проведення виборів таки знайдеться, на заваді може стати грізна німецька бюрократія, що не славиться швидкою реакцією. Керівник федерального органу, що здійснює нагляд за виборами, попередив у листі до Шольца, що проведення виборів у перші два місяці 2025 року призведе до "незліченних ризиків". Практичні перешкоди, як зазначив чиновник, зокрема, стосуються закупівлі достатньої кількості паперу та забезпечення належних поліграфічних послуг.

Хто переможе?

ХДС Мерца та консервативний баварський Християнсько-соціальний союз (ХСС), їхня сестринська партія, наразі лідирують в опитуваннях з великим відривом (з підтримкою 32%), і ймовірно очолять будь-який майбутній коаліційний уряд. СДПН Шольца, своєю чергою, посідає третє місце з 16%, поступаючись ультраправій АдН.

Оскільки в ХДС пообіцяли не формувати федеральну коаліцію з АдН, вони з великою ймовірністю сформують коаліцію з СДПН Шольца (яка на той час може мати нового лідера на чолі свого списку, ймовірно, Бориса Пісторіуса). Враховуючи поточні опитування та політичну фрагментацію країни, консерваторам і СДПН, ймовірно, знадобиться третя партія, аби сформувати уряд.

Два головні претенденти — це вже знайомі кандидати, з якими, однак, важко буде знайти спільну мову. Зелені, які наразі набирають 10% голосів, є головною мішенню для консерваторів через свою політику щодо імміграції та клімату. ВДП могла б порозумітися з консерваторами, але не з СДПН, з очевидних причин. Крім того, ВДП зараз набирає лише 4% — менше за поріг, необхідний для проходження до парламенту, тому не факт, що їх взагалі розглядатимуть як можливий варіант.

Тож, незалежно від того, як складеться ситуація, наступна коаліція може виявитися такою ж нестабільною, як і попередня.

Чи має все це хоч якесь значення?

Ми часто ставимо собі це питання. Поки німецькі лідери сперечаються про те, коли проводити вотум довіри, близько 50 000 російських і північнокорейських військових, ймовірно, готуються до наступу на українські війська в Курській області Росії в той час, як російські війська продовжують просуватися вздовж фронту в Україні.

Одним словом, складна зима в умовах війни наближається, а становище України стає дедалі хиткішим, тоді як найвпливовіші країни ЄС — Німеччина і Франція — виглядають все більш безпорадними через політичну слабкість своїх лідерів. До всього цього додається повернення Дональда Трампа, який не лише погрожує скоротити американську допомогу Україні, а й навіть заохочує Москву "робити все, що їй заманеться" з членами НАТО, які не виконують цільові показники витрат на оборону, встановлені альянсом.

За таких обставин Берлін, який є другим за обсягом постачальником військової допомоги Україні після США, природно мав би згуртувати європейські столиці, щоб надіслати чіткі сигнали підтримки Україні та зміцнити власну обороноздатність. Натомість Німеччина поглинута внутрішніми проблемами, знаходиться в глухому куті та паралізована нездатністю навіть ухвалити бюджет на 2025 рік.

Зараз особливо несприятливий час для виникнення вакууму в керівництві Німеччини й з інших причин: економіка країни скорочується саме тоді, коли Трамп вступає на посаду, пообіцявши підвищити тарифи — зокрема на німецькі автомобілі.

Через кілька місяців ситуація в Німеччині може кардинально змінитися. Мерц, ймовірний наступний канцлер, займає набагато більш "жорстку" позицію щодо допомоги Україні та стверджує, що має “вільноринковий рецепт”, який допоможе вивести німецьку економіку з кризи. Водночас він зрушив німецьких консерваторів значно правіше, ніж це було за часів Ангели Меркель, і висловив намір “домовитися” з Трампом.

Але на проведення виборів і формування коаліції після голосування, ймовірно, знадобиться кілька місяців. З огляду на величезні виклики, які постають перед Німеччиною та Європою, наступного уряду Німеччини доведеться чекати досить довго.

Автори: Джеймс Анджелос та Нетте Нестлінґер