Антиукраїнський віцепрезидент Трампа та проблеми в українському парламенті під час війни. Акценти світових ЗМІ 17 липня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 17 липня.

Віцепрезидент Трампа - антиукраїнський та, імовірно, захоче домовлятися з Путіним про припинення війни в Україні

Фото: CHARLES REX ARBOGAST/ASSOCIATED PRESS/EAST NEWS

Іноземні дипломати та оглядачі часто називали фактичну політику Трампа "чорною скринькою", кажучи, що неможливо знати напевно, що робитиме непередбачуваний лідер, коли прийде до влади, пишуть журналісти The Guardian.

Так обрання Дональдом Трампом Джей Ді Венса на посаду віцепрезидента знову викликало побоювання в Європі щодо того, що він буде проводити трансакційну зовнішню політику "Америка насамперед", яка може завершитися тим, що США підштовхнуть Україну до мовчазної згоди з Володимиром Путіним і проситиме миру з Росією.

Сенатор Венс був одним із головних противників нового пакету допомоги Україні минулої весни та висловив байдужість до того, що відбувається в цій війні.

"Вибравши Венса своїм напарником, Трамп прояснив дуже чіткий вибір для американських виборців у листопаді щодо зовнішньої політики", - говорить директор Інституту міжнародних досліджень Фрімена Споглі та колишній посол у Росії Майкл Макфол.

Публічно Венс критикував пакети допомоги США Україні та наполягав на переговорах з Росією, хоча Україна заявила, що не хоче вести переговори. Він звинуватив адміністрацію Байдена у "мікрокеруванні" війною Ізраїлю в Газі та сказав, що Америка повинна "дати Ізраїлю можливість фактично завершити роботу".

Він виступає за стримування Китаю, кажучи, що Америка "занадто розсіяна" в Європі, і наполягає на жорстких торгових обмеженнях і захисті інтелектуальної власності проти Китаю.

І він вимагав, щоб європейські країни сплачували більшу частку свого ВВП в НАТО, написавши цього року, що "Сполучені Штати надто довго забезпечували Європу ковдрою безпеки".

На Мюнхенській конференції з питань безпеки в лютому Венс звернувся до Європи з тим, що його власні співробітники назвали "тривожним дзвінком". Джей Ді применшив загрозу з боку лідера Росії та сказав, що США не можуть виробляти зброю, необхідну для постачання Україні, аби продовжувати війну.

Венс також сказав, що він вірить, що війна в Україні закінчиться миром шляхом переговорів. Цю думку підтримав у вівторок прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який їздив із "миротворчою місією" до Москви. 

"Вибір Венса говорить нам усе, що нам потрібно знати про те, як Трамп хоче підійти до України, коли він стане президентом: жодного членства України в НАТО, скорочення військової та економічної допомоги та змусити Зеленського сісти за стіл переговорів з Путіним", -  написав професор політології з Університету Бейлора у Твіттері Сергій Куделя.

Україна успішно стримувала Росію, але це може змінитися, якщо переобраний Трамп припинить допомогу

Фото: Getty Images

Журналісти The Washington Post відзначають, що Росія заплатила високу ціну за свої скромні земельні здобутки. За оцінками британської розвідки, втрати Росії в травні — в середньому понад 1200 солдатів убитими або пораненими на день. Загалом, оцінки російських втрат у конфлікті коливаються від щонайменше 350 000 російських військових убитими або пораненими (оцінка США) до понад 500 000 убитими або пораненими (оцінка Великобританії). Це приголомшливі втрати й це більше солдатів, ніж Росія втратила в усіх інших війнах разом з 1945 року.

Путін все ще може вербувати від 25 000 до 30 000 нових солдатів на місяць, тож Росія може компенсувати свої втрати на полі бою, але це може працювати не нескінченно. Economist зазначає, що приблизно 2% усіх російських чоловіків у віці від 20 до 50 років, можливо, були або вбиті, або важко поранені в Україні з початку повномасштабної війни, тим самим посилюючи наявну демографічну кризу в Росії.

У виданні наголошують, що найбільша небезпека для України наразі – не від російського наземного штурму, а з повітря. Минулого тижня російські ракетні удари, які влучили в дитячу лікарню в Києві та вбили щонайменше 37 людей, є нагадуванням про постійну загрозу. Зокрема в Україні дуже мало боєприпасів для застарілих радянських систем ППО, тоді як темпи виробництва російських безпілотників і ракет значно зросли.

Останніми місяцями росіяни досягли особливого успіху в нанесенні ударів по енергетичній інфраструктурі України. 

Однак попри покращення перспектив для України, майже немає надії на різку зміну конфлікту найближчим часом. Поки що Путіну не пощастило підірвати підтримку України Заходом; минулого тижня на саміті НАТО члени заявили, що Київ знаходиться на незворотному шляху до членства в НАТО. Але все це може змінитися, якщо, як зараз видається ймовірним, колишній президент Дональд Трамп переможе в листопаді на президентських виборах.

Трамп продовжує обіцяти припинити війну ще до своєї інавгурації. Ймовірно, це означає змусити Україну віддати більше землі Росії під загрозою припинення допомоги США. 

Якби Сполучені Штати відрізали Україну, подальше просування Росії було б неминучим, самі європейці просто не можуть виготовити достатньо артилерійських снарядів та інших боєприпасів, щоб забезпечити Україну постачанням. Однак, якщо Сполучені Штати продовжать надсилати допомогу, Україна зможе втримати свої позиції, здебільшого обороняючись, але використовуючи будь-які можливості, які можуть виникнути, для контрнаступу.

Парламент відсторонився під час війни та втратив свою колись потужну роль в українській демократії

Фото: Reuters

The New York Times опублікували статтю, де автор пише, що через розкол президентської партії уряд покладається на колишніх проросійських законодавців, які допомагають йому ухвалювати закони та, за словами опозиції, зводять до мінімуму контроль.

Автор тексту зазначає, що партія президента Володимира Зеленського, яка колись була політичною силою, фактично втратила більшість, розпавшись на фракції. Для ухвалення ключових законопроєктів вона змушена покладатися на підтримку законодавців, які належали до забороненої нині проросійської партії.

"В умовах воєнного стану, з нашою централізацією державного управління та припиненням публічної політики парламент втратив свій вплив", – коментує український політолог Володимир Фасенко.

Заворушення також посилили критику щодо того, що в офісі президента зосереджено занадто багато повноважень, крім того, яке вже надано воєнним станом. Це було в центрі уваги критиків пана Зеленського з початку війни, коли він об'єднав телеканали під одним державним каналом і обмежив можливість міністрів діяти незалежно.

Те, що парламент навіть збирався під час війни, вважається успіхом, кажуть деякі законодавці та сторонні аналітики. На початку вторгнення учасники зібралися лише поспішно і таємно. Після покращення протиповітряної оборони регулярні сесії відновилися.

Зараз у 450-місній палаті представлені чотири партії: "Слуга народу" Зеленського, "Європейська солідарність", "Батьківщина" та "Голос".

"Слуга народу" отримала більшість місць на виборах у 2019 році, що зрівняло парламент із президентською владою. Вона все ще має номінальну більшість із 235 місць, але фактично керівництво партії рідко збирає необхідні голоси для ухвалення закону. За даними української аналітичної групи "Чесно", у понад 5000 голосувань у Верховній Раді у 2022 та 2023 роках партія здобула більшість лише у 17 випадках, або менше 1% голосів.

Натомість партія створила дивне політичне партнерство із залишками партії під назвою «Опозиційний блок», яка була офіційно розпущена у 2022 році через зв’язки з Росією. Разом вони прийняли закон, щоб розширити проект, критично важливий для військових зусиль України, і сформувати нагляд за агентствами та правилами, призначеними для захисту іноземної допомоги.

Минулого місяця "Слуга народу" знову об’єдналася з колишніми депутатами від "Опозиційного блоку" для голосування за поправки до законопроєкту, що визначає повноваження нового органу фінансового нагляду, який виводить фінансові розслідування з компетенції внутрішньої спецслужби. Розвідувальне агентство роками загрузло в суперечках через політично забарвлені розслідування та корупцію.

Депутат опозиційної партії "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко стверджує, що конструктивна опозиція у парламенті важлива навіть під час війни. Цього не надають, припустив він, колишні члени проросійської партії, оскільки їм загрожує судове переслідування.