Що відбувається із законопроєктом про демобілізацію. Колонка Сергія Згурця

Удар по летовищу "Міллерово" РФ

Я не міг пропустити гарну новину про те, що в ніч на 24 грудня українські безпілотники атакували військовий аеродром "Міллерово" у Ростовській області. Це летовище є базою для російської фронтової авіації, яка підтримує армію РФ на сході та півдні. Крім того, ця авіабаза використовується час від часу для запуску "шахедів", також там є потужності для підготовки російських військових кадрів.

Щодо результативності цього удару, є відео, на якому начебто працює російська ППО по наших безпілотниках. Було щонайменше 9 вибухів та потужна детонація на самому летовищі. 
 

Щодо підсумків, то поки детальної інформації немає. Однак у будь-якому разі розуміємо, що цей ефект детонації означає, що все-таки наші безпілотники уразили в ту частину російського летовища, яка суттєво впливає на боєздатність ворога.

Відомо, що на аеродромі "Міллерово" раніше базувалися штурмові літаки Су-25, Су-30, яких було декілька десятків, але з осені там їх залишилося менше, бо боялися там розміщуватися. Відповідно, ці літаки перебазувалися вглиб російської території. Але і такі удари по військових летовищах РФ матимуть свої результати, які тепер примушуватимуть противника використовувати свої літаки з глибини РФ, тобто з більшої відстані. А це впливатиме на інтенсивність використання фронтової авіації ворога.

Знаємо, що подібні удари будуть продовжуватися, бо це є елементом війни на виснаження в додаток до ударів нашими дронами та ракетами по російських як оборонно-промислових об'єктах, так і об'єктах енергетичної галузі.

Законопроєкт про демобілізацію

Далі поговоримо про законопроєкт про демобілізацію, це вкрай актуальна та важлива тема через призму саме соціальної справедливості. Нагадаю, коли у квітні були ухвалені зміни по пакету законопроєктів щодо визначення правил мобілізації, тоді йшла мова про те, що протягом 8 місяців МОУ має розробити пропозиції чи навіть підготувати законопроєкт про демобілізацію. На той момент пункти щодо демобілізації були виключені з законопроєкту.

Через 8 місяців ми маємо нові дані, що відбувається з цим законопроєктом. Сьогодні, 24 грудня, стало відомо, що є лист до парламентського Комітету з питань оборони, нацбезпеки та розвідки, в якому міністр оборони просить відтермінувати заходи, пов'язані з ухваленням цього законопроєкту. У Міноборони розробили такий законопроєкт про удосконалення механізмів ротації, визначення порядку та умов звільнення зі служби для деяких категорій військових під час воєнного стану.

Цей проєкт закону був розроблений, однак в листі міністра оборони Умєрова до Комітету ВР зазначається, що Генштаб ЗСУ не підтримав даний законопроєкт, керуючись тим, що його ухвалення може бути тільки при достатній кількості навченого ресурсу. За оцінками Генштабу, - якщо цей законопроєкт буде ухвалено, то треба одночасно звільнити понад 108 тис. військових, з яких 14 тис. офіцерів, а у разі їхнього одночасного звільнення це призведе до суттєвого зниження укомплектованості особовим складом бойових підрозділів.

На тлі такого рішення та позиції Генштабу у Міноборони напрацювали альтернативні рішення, які передбачають наступне. Якщо впродовж 36 місяців військовий перебував у зоні бойових дій не менше 18 місяців, то передбачається відправлення його на реабілітацію до двох місяців. А після проведення реабілітації надається відпустка строком до 30 діб зі збереженням щомісячного грошового забезпечення. Друга версія – надання одноразової відпустки строком 90 днів так само зі збереженням щомісячного грошового забезпечення. Також у цьому напрацюванні Міноборони передбачається зобов'язати командирів проводити ротації військових, які впродовж 90 днів брали участь у бойових діях.

Всі ці альтернативи та пропозиції з боку МОУ потребують відповідного рішення на рівні керівництва держави. Відтак Міноборони пропонує відкласти розгляд цього законопроєкту до 18 березня 2025 року.

Який можемо зробити висновок? У будь-якому разі ця тема є вкрай болючою та непростою, потребує вирішення саме на підставі соціальної справедливості з урахуванням тих реалій, які є на полі бою. Ми розуміємо, що ворог намагається тиснути по всій лінії фронту. Головне завдання нашого військового керівництва – забезпечити стабілізацію лінії фронту, розв'язати всі проблеми, які впливають на обороноздатність наших підрозділів.

Павло Кишкар, народний депутат України VIII скликання, підполковник,
старший офіцер Командування Сухопутних військ ЗСУ, вважає, що справедливості під час війни досягти, на жаль, неможливо, але потрібно прагнути наближатися до неї. Щодо можливості демобілізації, то така можливість зараз відсутня і недоцільно сьогодні говорити про демобілізацію. Щодо питань відпочинку, ротації, реабілітації та якісного надання медичних послуг, про це варто говорити. Потрібно знайти можливості для того, щоб військові відпочивали. Питання демобілізації є неправильним і не може бути на порядку денному.

Підполковник зауважив, що для розв'язання цього питання є два основні кроки. Перший – мобілізація тих людей, які працюють у владі, тобто в органах державного управління, починаючи з Міністерства внутрішніх справ. Тобто всі військовозобов'язані України призовного віку мають бути мобілізовані. Це неможливо зробити одномоментно, тому має відбуватися поступово протягом певного періоду. Має бути системна ротація цих людей, щоб і Міністерство внутрішніх справ, і антикорупційні органи продовжували працювати ефективно. Несправедливо, що бізнес, який годує країну, є найбільш незахищеним перед мобілізацією. Тобто бізнес змушений викручуватися, тоді як органи державної влади, виконавчої влади, місцевого самоврядування, включно з тимчасово окупованими територіями, які досі існують та підтримуються державою, залишаються немобілізованими. Цю несправедливість необхідно вирішити на користь бізнесу. Усі чоловіки, включно з працівниками органів влади, мають бути рівними перед обов’язком і підлягати мобілізації.

Офіцер продовжив, визначивши другий крок – технічна мобілізація. Є напрацювання для того, щоб замінювати людей автоматизованими системами управління, ведення вогню і бою. Така технічна мобілізація потребує фінансування. Тобто необхідна робота дипломатії, ініціативи United24 та інших інструментів залучення коштів, щоб максимально замінити людей на полі бою технічними засобами ураження противника. Ці два напрямки допоможуть розв'язати питання мобілізації й дозволять забезпечити хоча б плановий відпочинок для військових.

Кишкар наголосив, що зараз новий командувач Сухопутних військ ставить чіткі завдання, бо розуміє, що у нас немає іншого виходу, окрім як поставити в пріоритет збереження людського життя та автоматизацію ураження і ведення вогню. Михайло Драпатий - людина з фантастичним досвідом, яка володіє високими людськими якостями. Командувач Сухопутних військ зможе створити системні команди. Наразі розпочато внутрішню реорганізацію, відбуваються кадрові зміни. Це поліпшить ситуацію в управлінні військами, також покращиться якість підготовки людей, збільшиться кількість комплексів автоматизованого введення вогню та ураження, таким чином ми збережемо багато життів воїнів і зможемо посунути напрямок фронту, змінивши його в інший бік.