Гарріс ухилилася від відповіді про членство України в НАТО, а українець обиратиме Папу Римського. Акценти світових ЗМІ 8 жовтня
У фокусі міжнародних видань – інтерв’ю кандидатки у президенти США Камали Гарріс, яка розповіла, чи готова говорити з диктатором Кремля про припинення війни, а також, коли Україна офіційно матиме свого кардинала
Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 8 жовтня.
Гарріс та Трамп згадали про Україну під час телевізійних інтерв’ю: що говорили
Фото: Getty Images
Чим ближче вибори в США, тим активніше кандидати у президенти транслюють свої думки в медіапростір, щоб здобути голоси виборців, які досі сумніваються. Тема України - одна з вирішальних.
У CNN написали, що віцепрезидентка США Камала Гарріс зіткнулася з "важкими питаннями" в інтерв’ю 60 Minutes про те, якими є її економічні плани, чи не надто повільно демократи впроваджують заходи безпеки на кордоні, та головне, як вона протистоятиме Росії через війну в Україні.
Гарріс сказала, що вона не буде зустрічатися на двосторонній основі з президентом Росії Володимиром Путіним для переговорів щодо припинення війни в Україні. "Україна має сказати про майбутнє України", – запевнила вона.
Гарріс також сказав, що "не буде успіху в припиненні цієї війни без участі України та статуту ООН в тому, як матиме вигляд цей успіх".
Віцепрезидентка ухилилася від відповіді, чи підтримає вона зусилля щодо розширення НАТО, щоб включити до неї Україну, сказавши, що "розбереться, якщо і коли це дійде до цього моменту".
Вона сказала, що якби Трамп був президентом, "Путін сидів би зараз у Києві".
"Він говорить про те, що може закінчити це в перший день. Ви знаєте, що це? Йдеться про капітуляцію",— відзначила Гарріс.
У Bloomberg також написали, що кандидатка у президенти від Демократичної партії Камала Гарріс відмовилася сказати, чи підтримає прагнення України вступити до НАТО в разі обрання. Натомість вона пообіцяла, що наполягатиме на тому, щоб лідери Києва брали участь у будь-яких переговорах США з Володимиром Путіним щодо припинення війни.
"Адміністрація Байдена наразі заявляла, що запрошення України до НАТО буде довгостроковою пропозицією, яка вимагатиме від України зміцнення її обороноздатності та внутрішніх інституцій, але очікується, що ця тема буде актуальною для зустрічі між Зеленським, Джо Байденом та іншими світовими лідерами пізніше цього тижня в Німеччині", - пишуть у виданні.
Також там додають, що інтерв'ю з віцепрезиденткою США вийшло в ефір через день після того, як прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що блокуватиме приєднання України до Альянсу. Відповідно до статуту, нові члени вимагають одностайної згоди існуючих партнерів.
Натомість в інтерв’ю Fox News, яке вийшло в ефірі раніше в понеділок, Дональд Трамп розкритикував допомогу США Україні, обговорюючи федеральні зусилля з відновлення після урагану Хелен.
"Тож ми маємо майже 300 мільярдів доларів для України, але вони пропонують людям 750 доларів", — сказав Трамп. "А це найстрашніший ураган, який хтось колись бачив".
У Bloomberg додають, що хоча Федеральне агентство з управління надзвичайними ситуаціями пропонує постраждалим 750 доларів США на першочергові речі першої необхідності після стихійних лих, існує багато інших програм допомоги: від тимчасового житла до інших витрат на ремонт будинків.
Удар по авіабазі в Старокостянтинові: що це означає
Фото: Вікіпедія
У The New York Times написали, що російська ракета влучила в українську авіабазу, оскільки "Росія розширює повітряні атаки". Зазначається, що понеділковий удар по Старокостянтинові є частиною ширшої кампанії повітряного нападу Москви, спрямованої на деградацію військової інфраструктури України та зношення її протиповітряної оборони.
"Зі сторони українського Генштабу, це було рідкісне підтвердження факту удару по військовій базі ВПС України. Сказано, що це була гіперзвукова ракета "Кинджал", яка може летіти в кілька разів швидше за швидкість звуку, і вона влучила в район авіабази Старокостянтинів на заході України", - пишуть американські журналісти.
У вересні Росія щодня завдавала ударів безпілотниками та ракетами по українських містах і населених пунктах, і така схема атак триває в жовтні.
Україна не розголошує масштаби шкоди, завданої ракетним ударом поблизу бази, яка регулярно піддається атакам з початку повномасштабного вторгнення Росії на початку 2022 року. Міністерство оборони Росії заявило в понеділок, що було завдано шкоди інфраструктурі двох українських військових аеродромів, але не вказано місця їх розташування.
На початку цього року Кремль припустив, що Старокостянтинів став місцем розміщення винищувачів F-16. Цю заяву не вдалося перевірити незалежно, і Україна зберігає в таємниці, де базує потужні реактивні літаки, відзначають у виданні.
Російські повітряні атаки протягом останнього місяця здебільшого включали безпілотники, що, на думку військових експертів, є стратегією зондування та виснаження української протиповітряної оборони перед початком потужніших повітряних нападів із залученням більшої кількості ракет. Президент України Володимир Зеленський заявив у неділю, що Росія за минулий тиждень запустила близько 20 ракет і майже 400 безпілотників.
"Щоденні атаки хвилями безпілотників мають дві головні переваги для Росії. По-перше, це змушує Україну використати частину своїх запасів ракет для перехоплення безпілотників. По-друге, це розкриває розташування української протиповітряної оборони, змушуючи київські війська вести вогонь зі своєї зброї, щоб збивати безпілотники, полегшуючи Москві планування майбутніх атак. Штурмові безпілотники більш-менш недорогі, їх виробництво може коштувати лише кілька тисяч доларів. Але перехоплювачі ракет, які іноді використовують для їх збивання, значно дорожчі", - пишуть у The New York Times.
У виданні також додають, що за останні місяці Україна отримала більше озброєння ППО від своїх західних союзників, але запаси залишаються обмеженими.
Єдиний кардинал Австралії – українець
Фото: synod.ugcc.ua
У The Guardian написали, що призначення українського єпископа Мельбурна до колегії кардиналів Ватикану розцінюють як жест підтримки України.
У виданні пишуть, що у віці лише 44 років український єпископ Мельбурна Микола Бичок піднявся на одну з найвпливовіших посад у католицькій церкві, де він матиме право голосу щодо того, хто стане наступним Папою. Папа Римський Франциск назвав його одним із 21 нового кардинала, що зробило його єдиним жителем Австралії, який одягне фірмовий червоний одяг, і наймолодшим кардиналом загалом.
Нові кардинали зберуться на зустріч, відому як консисторія, 8 грудня. Загалом існує 256 кардиналів, які збираються, щоб обирати нового Папу Римського.
"Деякі вважають, що Папа Франциск заповнив колегію кардиналами, які відповідають його ліберальним орієнтаціям. Покійний кардинал Джордж Пелл, який був ув’язнений, перш ніж зрештою був виправданий у звинуваченнях в сексуальному насильстві, був одним із тих, хто критикував Франциска за його "політично коректні" погляди", - кажуть у виданні.
Бичок народився в 1980 році в Тернополі. Він провів час як вівтарник, на місіях і реколекціях, перш ніж вступити до монастиря в 1997 році. Під час навчання в семінарії редемптористів у Польщі він писав магістерську роботу про молодіжні групи в греко-католицьких парафіях в Україні. Він також служив місіонером у Сибіру (Росія), перш ніж прийняти посаду австралійського єпископа греко-католицької церкви у 2020 році.
"Бичок — пристрасний поборник українського народу в його подальшій боротьбі проти Росії. Його призначення сприйняли як жест підтримки постраждалої нації, хоча на початку цього року Папа Римський Франциск сказав, що Україна повинна мати мужність здатися", - відзначають у The Guardian.
До слова, в історії УГКЦ було 5 єпископів, які були проголошені кардиналами: митрополит Михайло Левицький (1774-1858), митрополит Сильвестр Сембратович (1836-1898), патріарх Йосиф Сліпий (1892-1984), патріарх Мирослав Іван Любачівський (1914 -2000), патріарх Любомир Гузар (1933-2017).
- Актуальне
- Важливе