Глава НАТО і західні лідери закликають США дозволити Україні завдавати ударів по Росії, а українські діти намагаються адаптуватися, щоб пережити російське вторгнення. Акценти світових ЗМІ 29 травня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 29 травня.

Глава НАТО і західні лідери закликають США дозволити Україні завдавати ударів по Росії

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг і дедалі більша кількість західних лідерів закликають Вашингтон і його союзників зняти обмеження на використання Україною безоплатно наданої зброї, пише The Washington Post.

Як зазначає видання, Вашингтон опинився під посиленим тиском з боку НАТО та кількох ключових європейських союзників, які вимагають зняти обмеження і дозволити Україні використовувати всю міць наданої США зброї для ураження військових цілей на території Росії. Ці вимоги відображають нову тривогу на Заході через просування російських військ на полі бою в останні дні, включаючи захоплення кількох сіл у Харківській та Донецькій областях і жорстокі бомбардування, які забрали життя десятків мирних жителів.

"Якщо ви не можете атакувати російські сили по той бік лінії фронту, тому що вони перебувають по інший бік кордону, то, звичайно, ви дійсно зменшуєте здатність українських сил захищатися", – переконаний генсек НАТО Єнс Столтенберг.

А парламентська асамблея НАТО опублікувала декларацію із закликом скасувати обмеження.

Сполучені Штати та інші союзники по НАТО, зокрема Німеччина та Італія, тривалий час відмовлялися дозволити Україні використовувати їхню зброю для ударів всередині російських кордонів, побоюючись, що такі атаки можуть призвести до ескалації конфлікту.

Тим часом Київ місяцями стверджував, що обмеження заважають його військовим знищувати ключову російську техніку, щоб запобігти смертоносним атакам, і цю думку зараз висловлюють деякі провідні європейські лідери, підкреслюють у WP.

Замість цього Україна покладається на власні безпілотники для завдання ударів по території Росії. І ця тактика дала певні результати, зокрема, очевидне пошкодження російської радіолокаційної батареї поблизу міста Орськ.

"Ми повинні працювати разом і чинити тиск не лише на Росію, а й на наших партнерів, щоб дати нам можливість захистити себе від Росії", – цитує WP Володимира Зеленського.

Міністерка оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен заявила у вівторок, що обмеження здатності України завдавати ударів всередині Росії призвели до того, що Київ воює "зі зв'язаною за спиною рукою".

"Зняття цих обмежень не повинно бути предметом дебатів", – каже Оллонгрен. – Я сподіваюся, що інші країни з іншою позицією змінять її".

Президент Латвії Едгар Рінкевичс зазначив, що партнери, які виступають проти того, щоб Україна використовувала свою зброю для ураження цілей на російській території, повинні "якнайшвидше переглянути це рішення".

"Нещодавні атаки на Харків є наслідком нашої нездатності надати Україні зброю, а також накласти обмеження на використання цієї зброї для ураження військових цілей в Росії, – говорить він. – Немає жодної раціональної, прагматичної причини не дозволити Україні використовувати цю зброю проти Росії у найбільш ефективний спосіб".

WP зауважує, міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон під час візиту до Києва цього місяця, схоже, дав зелене світло Україні на використання британської зброї на території Росії, заявивши, що Україна повинна вирішити, як найкраще використовувати цю зброю.

Український військовий чиновник, однак, сказав, що британський уряд ніколи офіційно не повідомляв про зняття обмежень.

Це питання залишається спірним в Європі, де деякі країни побоюються, що Росія помститься і поширить конфлікт за межі України. Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив у неділю, що не підтримує жодних змін у політиці Німеччини щодо ударів по Росії. Про обережність у цьому питанні говорила також прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні.

Разом із тим Столтенберг наполягає на тому, що будь-яке рішення про розширення можливостей України завдавати ударів по російських цілях має прийматися окремими країнами, а не НАТО, що дозволяє альянсу зберігати певну дистанцію від війни.

Виступаючи в понеділок з Іспанії, Зеленський заявив, що лише цього місяця Росія скинула на Україну близько 3200 керованих авіабомб.

"Як з цим боротися? Ракет ППО не вистачить, щоб зупинити тисячі бомб на місяць, – сказав Зеленський. – Ті партнери, які бояться давати нам ту чи іншу зброю, повинні розуміти, що протиповітряна оборона – це оборона, а не напад".

Фото: DW

Українські діти намагаються адаптуватися, щоб пережити російське вторгнення

У свої 12 років Лєра знову вчиться ходити. Спочатку боязкі кроки, але з кожним кроком вона робить все впевненіше.
Минулого літа в результаті російського ракетного обстрілу їй розтрощило одну ногу, а інша сильно обгоріла, розповідає BBC, публікуючи низку історій українських дітей.

Близько 2 000 дітей були поранені або вбиті в Україні відтоді, як Володимир Путін розпочав повномасштабне вторгнення. Але війна не завжди залишає такі видимі шрами, як ті, що тягнуться вгору по нозі Лєри, наголошує видання.

"Майже кожна дитина має проблеми, спричинені війною, – каже BBC психолог Катерина Базиль. – Ми спостерігаємо катастрофічну кількість дітей, які звертаються до нас з різними неприємними симптомами".

По всій Україні молодь переживає втрати, страх і тривогу. Дедалі більше людей мають проблеми зі сном, панічні атаки або спогади про минуле. Також спостерігається сплеск випадків дитячої депресії серед покоління, що росте під обстрілами.

Медіа розповідає історію Лєри із Чернігова: Лєра побачила ракету, яка поранила її, за кілька секунд до того, як вона влучила. Це були спекотні літні канікули, і центр Чернігова був жвавим. Вона та її подруга Ксенія намагалися продати свої саморобні прикраси перехожим.

"Я побачила, як щось летить зверху вниз. Я подумала, що це якийсь літак, який знову підніметься, але це була ракет, – тоді вона не одразу зрозуміла, що поранена. – Люди кажуть, що я була в стані шоку. Тільки коли Ксенія сказала: "Подивися на свою ногу!", я відчула біль. Це було жахливо".

Дівчинка була поранена під час атаки на місто 19 серпня 2023 року, зараз її рани вже загоюються вона спритно пересувається на милицях. Але все ще боїться звуків сирен повітряної тривоги.

"Коли кажуть, що на Чернігів летить ракета, я божеволію, – зізнається вона. – Це дуже страшно".

Вона наполягає, що справляється і не змінилася, але її сестра в цьому не впевнена, каже, дівчинка стала більш вибуховою. Це одна з багатьох реакцій, які дитячі психологи спостерігають на стрес від війни.

Для Лєри війна виявилася подвійно жорстокою. За кілька місяців до її поранення на фронті загинув її брат. Вони були дуже близькими, і Лєра досі не може змиритися з тим, що Саші більше немає.

"Я уявляю, що він може подзвонити в будь-який момент. Я бачила його обличчя у перехожих на вулиці. Я досі не можу в це повірити", – тихо зізнається вона.

Тим часом найбільший страх 12-річного Данила, який зараз живе в Івано-Франківську – пережити таку втрату, як Лєра. Його батько – військовий, служить неподалік від їхнього рідного міста Харкова, де бойові дії посилилися.

Він та його мама, Катерина, деякий час були біженцями. Вони повернулися в Україну, тому що мама – дитячий психолог і побачила нагальну потребу у своїх навичках. Мама робить все можливе, аби відволікти хлопчика від страшних думок.

"Я намагалася знайти речі, які він любив раніше, щоб продовжити робити тут, і це спрацювало", – каже Катерина.

Але хлопчик з північного сходу все ще намагається пристосуватися: "Мене дуже турбує, коли в школі повітряна тривога, і всі радіють, що пропустять заняття, – каже він. – У нас сирена означає, що треба йти до бункера. Але насправді це означає, що десь в Україні йдуть бойові дії".

Восьмирічна Ангеліна все ще в Харкові, живе посеред місця вибуху. Вона з передмістя Салтівки, звідки родом і Данило. Коли два роки тому російські війська вперше просунулися в регіон, він опинився прямо на лінії вогню, і Ангеліна з сім'єю ховалася в підвалі. Після одного із дуже близьких ракетних ударів у 2022 році мама з дівчинкою виїхали, проте, коли українські війська звільнили північний регіон минулого року, сім'я повернулася до Салтівки. Вони – єдині люди, які живуть у своєму багатоквартирному будинку, оточеному задимленими будівлями та вибитими шибками. Попри дірки від осколків у стіні кухні, це їхній дім.

Ангеліна вже мала б ходити до місцевої школи, але в ній збоку продірявило стіну. Вона майже не пам'ятає дитячий садок, тому що перед вторгненням там був Covid. Тому мама намагається знаходити для дівчинки, водячи її на різні заняття та зустрічі.

Як і Лєра з Даніелем, Ангеліна пристосовується до цієї війни наскільки це можливо. Але по всій країні зростає попит на підтримку.

"Ми говоримо дітям, що це нормально – відчувати те, що вони відчувають,– пояснює Катерина Базиль. – Ми говоримо, що можемо допомогти їм зрозуміти, як контролювати ці емоції, щоб не руйнувати все навколо. Або самих себе".