Що говорив Зеленський про Трампа та чому кількість втікачів від призову в Україні знизилась. Акценти світових ЗМІ 19 липня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 19 липня.

Венс не розуміє, що відбувається в Україні, - Зеленський

Фото: Getty Images

Президент Зеленський дав інтерв’ю BBC. На запитання про антиукраїнського Джей Ді Венса, який став напарником Трампа на виборах у листопаді, Зеленський відповів, що кандидат на посаду віцепрезидента “можливо справді не розуміє, що відбувається в Україні, тому ми повинні працювати зі Сполученими Штатами”.

Володимир Зеленський заявив, що робота з Дональдом Трампом у разі його переобрання на посаду президента США буде "важкою, але ми працьовиті люди".

Зеленський також нагадав, що Україна й досі не отримала літаків F-16, обіцяних союзниками цього літа, та підкреслив, що нові винищувачі необхідні для того, щоб допомогти українцям відбити домінування Росії в повітрі та "розблокувати небо".

Минулого місяця Швейцарія приймала український мирний саміт, але Росія не була запрошена. Після цього пан Зеленський заявив, що Росія повинна взяти участь у другому мирному саміті, запланованому на листопад.

Він сказав BBC, що весь світ повинен буде чинити тиск на Росію, щоб переконати її сісти за стіл і розглянути можливість припинення війни.

"Це не означає, що всі території відвойовуються силою. Я думаю, що сила дипломатії може допомогти", – сказав він, додавши, що слабша Росія на полі бою поставить Україну на сильнішу позицію за столом переговорів.

Президент також прокоментував свою відставку. Хоча вибори мали відбутися цього року, Конституція України виключає проведення голосування під час воєнного стану.

Зеленський сказав BBC, що він дійсно передбачав час, коли він піде у відставку з поста президента.

"Але не до тих пір, поки не закінчиться війна", - зазначив він.

Як українські чоловіки ухиляються від призову

Фото: фото з відкритих джерел

The Washington Post написали статтю про те, як українські чоловіки тікають від військової служби. У виданні зазначають, що після того, як цього тижня минув ключовий термін для реєстрації у призовних пунктах — деякі військовозобов'язані ухиляються від призову, сплачуючи тисячі доларів за допомогу нелегально покинути країну.

Контрабандисти, які допомагають у перетині кордону, часто беруть понад 5000 доларів. Одного чоловіка на автобусі разом з іншими погнали в ліс. Потім гіди в масках повели їх пішки, щоб пробити паркан на кордоні з Угорщиною.

Інший втікач розповів, що він і ще понад 20 чоловіків пройшли понад 10 миль по складній місцевості та повз пости спостереження, безпілотники та навіть пошукових собак. Один чоловік не встигав і залишився позаду. 

Спіймані часто стикаються саме з тим, чого вони сподівалися уникнути: військовою службою.

Кордони України з Молдовою та Румунією були найбільш популярними для спроб незаконного перетину, повідомив речник Прикордонної служби України Андрій Демченко. Понад 30 000 українських чоловіків нелегально перетнули обидві країни з початку російського вторгнення.

Деякі маршрути особливо небезпечні. Демченко повідомив, що майже 40 людей загинули, намагаючись перепливти Тису вздовж західного кордону України.

"Багато ситуацій, коли нашим військовослужбовцям вдається підняти людей з води, коли вони вже на межі смерті — хто від переохолодження, хто від виснаження", — сказав він.

Демченко зазначив, що значного зростання спроб нелегального перетину не було відтоді, як у травні набув чинності закон, який оновлює процес мобілізації в Україні. За його словами, у червні було менше спроб порушень, ніж у травні.

Однією з причин цього може бути те, що ціни, які контрабандисти встановлюють за допомогу у виїзді з країни, різко зросли, за словами чоловіків, які цікавилися такою можливістю.

Демченко наголосив, що від початку війни було заарештовано понад 500 членів таких "злочинних угруповань".

Українські спортсмени прагнуть до олімпійської збірної попри війну

Фото: Getty Images

CNN написали про Катерину Табашник. 30-річна стрибунка у висоту подолала 1,89 метра на Чемпіонаті України з легкої атлетики в неділю, але цього недостатньо для кваліфікації на Олімпійські ігри цього року в Парижі.

Мати Катерини два роки тому загинула під час російського авіаудару по Харкову. Вона залишилась у східному місті, щоб допомогти своєму малолітньому племіннику, який був серйозно поранений під час попередньої атаки російських військ.

Спорт для Катерини став способом вшанувати життя матері навіть у глибині горя.

"Звичайно, це впливає на людей і, звичайно, на мене — втрата мого дому, втрата моєї дорогої матері, втрата друзів. На все це потрібні сили, потрібна енергія. Це як отрута для організму", - говорить жінка.

За даними Міністерства спорту України, близько 3000 спортсменів – з олімпійських і неолімпійських видів спорту – служили в армії країни добровільно або за призовом, а 479 загинули під час служби або в цивільному житті. Зруйновано понад 500 спортивних споруд, у тому числі 15 баз олімпійської підготовки.

Багато спортсменів переїхали за кордон, щоб продовжити свою кар'єру та підготуватися до цьогорічних Ігор.

У тому числі й бігунка на 400 метрів з бар’єрами Вікторія Ткачук, яка вже звикла здійснювати 46-годинну подорож з України до тренувального табору в Південній Африці.

Попри вторгнення Росії, на цих Олімпійських іграх панувала жвава атмосфера, і більшість спортсменів були в захваті від можливості змагатися за олімпійське місце. Крім того, питання, чи дозволити російським та білоруським спортсменам брати участь у цьогорічних Олімпійських іграх, які розпочнуться 26 липня, було темою гострих дебатів, особливо серед українських спортсменів та офіційних осіб.

Міжнародний олімпійський комітет (МОК) заявив, що росіяни та білоруси можуть змагатися як індивідуальні нейтральні спортсмени (AIN) у Парижі за умови, що вони відповідають певним вимогам.

Ні росіяни, ні білоруси не братимуть участі в змаганнях з легкої атлетики в Парижі, оскільки керівний орган Всесвітньої легкої атлетики заборонив спортсменам з цих двох країн змагатися на елітному рівні – єдина федерація олімпійських видів спорту, яка зробила це.